Композиція будівлі школи повинна передбачати компактне планування зі збереженням секційності. Цій вимозі відповідає блокова композиція. Забороняється розміщувати навчальні приміщення в підвальних і цокольних поверхах будівлі. Вікна навчальних приміщень повинні бути орієнтовані на південні, південно-східні і східні сторони горизонту. На північні румби можуть бути орієнтовані вікна кабінетів креслення, малювання, а також приміщення кухні. Орієнтація кабінету інформатики та обчислювальної техніки виробляється на північ, північний схід.
Поверховість будівлі не більше 3, а для великих і найбільших міст - 4 поверхів (крім сейсмічних районів). При розміщенні загальноосвітніх установ в раніше збудованих 4 -5-поверхових будинках 4 та 5 поверхи необхідно відводити під рідко відвідувані учнями кабінети.
Склад приміщень повинен бути таким, щоб були умови для вивчення обов'язкових навчальних дисциплін, а також додаткових предметів за вибором учнів відповідно до їх інтересами і диференціацією за напрямками для поглибленого вивчення 1-2-3 предметів.
Учні I ступені повинні навчатися в закріплених за кожним класом навчальних приміщеннях, виділених в окремий блок.
Навчання II - III ступеня здійснюється за класно-кабінетної системи. Вона забезпечує викладання всіх предметів у закріпленому класі - кабінеті, в який повинні транспортуватися навчальні посібники і ТСО. Число класів-кабінетів для основних дисциплін залежить від числа старших класів.
Навчальні кабінети і лабораторії розміщуються на будь-яких поверхах будівлі, крім підвальних та цокольних.
Доцільно створювати спеціалізовані секції, що об'єднують кабінети для дисциплін природничо-математичного та гуманітарного циклів. Для створення найкращих умов для навчальної та позанавчальної діяльності школярів II - III ступенів кількість кабінетів і лабораторій в секції не повинно бути більше 6. Найбільш сприятливим є таке поєднання предметів: хімія - біологія, математика-креслення, креслення-малювання, історія-географія, література - іноземна мова.
У шкільній будівлі розміщуються також навчальні майстерні, спортивний та актовий зали, бібліотека, рекреаційні приміщення (переважно зального типу), їдальня, медичний пункт, санітарні вузли, адміністративно-господарські приміщення.
Нові види загальноосвітніх установ (ліцеї, гімназії, приватні школи) повинні мати або окрема будівля, або розміщуватися в окремих відсіках з ізольованим входом на базі функціонуючих шкіл.
Навчальні приміщення повинні включати:
- робочу зону (розміщення навчальних столів для учнів);
- робочу зону вчителя;
- додатковий простір для розміщення навчально-наочних посібників, ТСО;
- зону для індивідуальних занять учнів і можливої активної діяльності.
Площа кабінетів повинна прийматися з розрахунку 2,5 кв. м на одного учня при фронтальних формах занять; 3,3 кв. м - при групових формах роботи та індивідуальних заняттях. Наповнюваність кожного класу не повинна перевищувати 25 осіб.
При кожному кабінеті або групі з 2 - 3 кабінетів повинна бути лаборантська. Кабінети хімії, фізики, біології, комп'ютерний клас обов'язково повинні мати лаборантські, орієнтовна площа кожної - 16 кв. м.
Кабінет інформатики та обчислювальної техніки школи повинен відповідати наступним вимогам.
Розміщення робочих місць з ВДТ і ПЕОМ в усіх навчальних закладах заборонена в цокольних і підвальних приміщеннях. Площа на одне робоче місце з ВДТ і ПЕОМ в усіх навчальних і дошкільних установах повинна бути не менше 6 кв.м, а обсяг - не менше 24 куб. м. При будівництві нових та реконструкції діючих навчальних закладів приміщення ВДТ і ПЕОМ слід проектувати висотою (від підлоги до стелі) не менше 4 м. При вході до навчального приміщення з ВДТ і ПЕОМ в середніх і вищих навчальних закладах повинні бути вбудовані або пристінні шафи (полки) для зберігання портфелів, сумок.
Навчальні кабінети обчислювальної техніки чи дисплейні аудиторії (класи) повинен мати суміжне приміщення - лаборантську площею не менше 18 кв. м з двома входами - в навчальний приміщення і сходовий майданчик або в рекреацію.
Звукоізоляція огороджувальних конструкцій приміщень з ВДТ і ПЕОМ повинна відповідати гігієнічним вимогам, нормованих параметрів шуму.
Приміщення з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Розрахунок повітрообміну слід проводити по теплонадлишки від машин, людей, сонячної радіації і штучного освітлення.
Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечкою першої допомоги і вуглекислотним вогнегасником.
Навчальні приміщення (аудиторії обчислювальної техніки, дисплейні класи, кабінети) не повинні межувати з приміщеннями, в яких рівні шуму і вібрації перевищують нормовані значення (механічні цеху, майстерні, гімнастичні зали).
Спортивний зал слід розміщувати на I поверсі в прибудові. Його розміри повинні відповідати завданням виконання повної програми з фізичного виховання учнів і можливості позаурочних спортивних занять. Число і типи спортивних залів повинні передбачатися в залежності від виду загальноосвітнього закладу та його місткості.
Площі спортивних залів 9x18 м, 12x24 і 18x30 м при висоті не менше 6 м. Загальна площа спортивних залів в загальноосвітніх школах не менше 0,9 кв. м на 1 учня.
При спортивних залах повинні бути передбачені снарядні площею 16-32 кв. м в залежності від площі спортзалу; раздевальни для хлопчиків і дівчаток площею по 10,5 кв. м; душові площею по 9 кв. м; вбиральні для дівчаток і хлопчиків площею по 8 кв. м; кімната для інструктора площею 9 кв. м.
До складу приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення необхідно включати зону, обладнану тренажерними пристроями.
Актовий зал в своїх розмірах визначається кількістю посадкових місць з розрахунку 0,65 кв. м. на одне місце і 60% від загального числа учнів школи.
Тип бібліотеки залежить від виду загальноосвітнього закладу та його місткості. У школах нового типу бібліотека повинна використовуватися в якості довідково-інформаційного центру, оснащеного всіма видами ТСО і забезпечує умови для індивідуальних занять учнів. Площа бібліотеки - інформаційного центру - приймається з розрахунку не менше 0,6 кв.м. на одного учня. У приміщенні бібліотеки повинні бути передбачені наступні зони: читацькі місця, інформаційний пункт (видача та прийом літератури), місця для роботи з каталогами, фонди відкритого доступу, фонди закритого зберігання, зона з кабінками для індивідуальних занять з ТСО та бокси для зберігання пересувних візків.
Площа приміщення з трудового навчання для учнів 5-11 класів (крім кабінетів професійної орієнтації та приміщень зі зменшеною розрахункової наповнюваністю до 12 учнів) розраховують на половину класу учнів. Розрахункова площа - 6 кв.м. на одного учня (крім навчально-виробничих майстерень). При майстерень шкіл передбачаються такі підсобні приміщення: інструментальна - кімната майстра, комора площею 16 кв.м. (При наявності трьох і більше паралелей - 24 -32 кв.м.), комора для зберігання сировини і готової продукції площею 16 кв.м. приміщення для зберігання інвентарю для прибирання приміщень і роботи на навчально-дослідній ділянці (12-16 кв.м.).
Необхідно передбачати додатковий вихід з майстерень по обробці деревини і комбінованої майстерні з обробки металу і деревини безпосередньо назовні (через утеплений тамбур) або через коридор, що примикає до майстерень, в якому немає виходів з класів, навчальних кабінетів і лабораторій.
Рекреаційні приміщення в будівлях шкіл доцільно планувати з розрахунку 0,6-0,75 кв.м. на одного учня в залежності від кліматичних підрайонів. Ширина цих приміщень при однобічному розміщенні кабінетів і лабораторій повинна бути не менше 2,8 м. А ширина приміщень, що примикають до кабінетів, лабораторій (при їх двосторонньому розташуванні) і класу, не менше 4 м.
Шкільна їдальня передбачається в школах з кількістю учнів понад 100 чоловік. Їдальня, яка працює на сировині, повинна мати наступний набір обладнання та приміщень: цехи - гарячий, холодний, м'ясо-рибний, кондитерський, овочевий; мийні для столового та кухонного посуду; комори для сухих продуктів і овочів; охолоджувані і низькотемпературні камери для зберігання м'ясних і особливо швидкопсувних продуктів; побутові приміщення для персоналу харчоблоку; завантажувальний - тарну; мийну для тари; холодильну камеру для харчових відходів; санітарний вузол для співробітників їдальні.
При шкільних буфетах та їдальнях обов'язково повинен бути обідній зал площею з розрахунку 0,7 кв. м на 1 місце в залі, виходячи з посадки 100% учнів в 3 черги.
При столових обов'язково встановлюють умивальники із розрахунку 1 кран на 2 посадочних місць. Умивальники розміщують в розширених проходах, коридорах, що ведуть в обідній зал, або в окремому приміщенні поряд з обіднім залом.
У школах передбачаються адміністративно-господарські приміщення: кабінет директора (32 кв. М), кабінет заступника з навчально-виховної роботи (8 кв. М), вчительська при наявності 1,2,3,4 паралелей площею 30,40,50,60 кв. м відповідно; кабінет організатора позакласної роботи (12 - 16 кв. м); канцелярія (12-16 кв. м).
Медичний пункт загальноосвітнього закладу включає кабінет лікаря завдовжки не менше 7 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів), площею не менше 14 кв. м; кабінет зубного лікаря площею 12 кв. м, обладнаний витяжною шафою; процедурний кабінет площею 14 кв. м; кабінет психолога площею 10 кв. м. При медичному пункті повинен бути самостійний санітарний вузол.
На кожному поверсі повинні розміщуватися санітарні вузли для хлопчиків і дівчаток, обладнані кабінами з дверима без запорів. Число санітарних приладів - з розрахунку 1 унітаз на 20 дівчаток, 1 умивальник на 30 дівчаток; 1 унітаз, 0,5 лоткового пісуара і 1 умивальник на 30 хлопчиків. Площа санітарних вузлів для хлопчиків і дівчаток слід приймати з розрахунку не менше 0,1 кв. м на 1 учня. Для персоналу повинен бути виділений окремий санітарний вузол.
Для учнів II і III ступенів повинні бути організовані кімнати особистої гігієни - для дівчаток з розрахунку 1 кабіна на 70 осіб площею не менше 3 кв. м. Входи в санітарні вузли не повинні розташовуватися напроти входу в навчальні приміщення або в безпосередній близькості від них.
На кожному поверсі повинні бути передбачені приміщення, обладнані піддонами і підведенням до них холодної та гарячої води, для зберігання і обробки прибирального інвентарю, приготування дезінфікуючих розчинів.
У приміщеннях початкових класів, лабораторіях, навчальних кабінетах, майстернях, приміщеннях медичного призначення, учительській, кімнаті технічного персоналу обов'язково встановлюються умивальники.