Ми вже давно визнали, що автомобіль є засобом підвищеної небезпеки не тільки для оточуючих людей, а й для навколишнього середовища. Прогресивна частина світу цього все ж намагається якось боротися з тім, і якщо не повністю відмовитися від комфортного пересування, то хоча б скоротити його негативний вплив на екологію. У сусідній Європі, наприклад, постійно посилюються вимоги до змісту у вихлопі газів CO2 та інших шкідливих сполук. Не відстає в цьому плані і Японія. яка займає лідируючі позиції з випуску електромобілів і гібридних машин. Та й пересічний водій може з легкістю «екологізувати» використання автомобіля. Однак така тенденція поширилася вже і на шинну галузь. Це безумовно виправдано, адже покришки є неменшою загрозою навколишньому середовищу, ніж відпрацьовані гази двигуна внутрішнього згоряння.
потенційні загрози
Чим же саме загрожують виробники шин навколишньому середовищу? Існує кілька факторів, які змушують екологів заявляти про істотне шкоду шин:
- гума - це каучук. Тобто, натуральна сировина, з-за масової, промислової заготівлі якого з лиця Землі зникають мільйони Га зелених насаджень. І це півбіди. Можна виростити нове дерево, але вчені не додумались до того, як побороти фіксацію атмосферного вуглецю, яка незмінно виникає в процесі експлуатації покришок.
-в процесі виробництва шин також виробляється велика кількість теплової енергії і шкідливих речовин, які розчиняються в атмосфері. Але не безслідно.
- використані шини дуже важко піддаються утилізації. Це досить витратний процес, і вигода від нього неочевидна для більшості підприємців. Результат очевидний - гори покришок на звалищах, у дворах, гаражних кооперативах, просто на вулиці.
Чи всі так погано?
Говорячи про способи мінімізації негативних наслідків від виробництва і використання автомобільних шин, можна виділити три основні моменти. Перший з них - переробка. другий - використання принципово нових, екологічно чистих технологій виготовлення, третій - фактор суто людський.
Утилізація: кілька дієвих способів позбавлення від використаних шин:
Перш за все, це переробка гуми на паливо. У багатьох країнах шини просто спалюють, адже їх енергетична цінність вельми велика. За даним параметру вони можуть зрівнятися з вугіллям. Відмінність одна - автомобільними шинами продукція, вироблена з неорганічної сировини. Вірніше, не тільки з нього. А значить, шкода при спалюванні шин без використання дорогих і ефективних фільтрів ще більш великий, ніж просто складування їх на поверхні Землі.
Також можна відзначити відновлення шин. З радянських часів ми пам'ятаємо, що шини можна і відновити. Але головне - робити це не кустарним способом, який практикувався у нас в країні 20-30 років тому. В такому випадку шкоди буде більше, ніж користі. Та й безпеку погано відновлених шин викликає серйозні побоювання. Сьогодні багато шинні концерни активно розвивають цей напрям, використовують вторинну сировину для виробництва нових покришок. І досить успішно.
Нарешті, сьогодні динамічно розвивається бізнес напрямок, яке передбачає переробку шин в гумову крихту. Цей матеріал успішно використовується в будівництві, пристрої доріг, виробництві ізоляції.