Англійську та іспанську мови змішалися один з одним в Сполучених Штатах і породили гібридний мова, яка набуває все більшого поширення не тільки в усній, а й у письмовій формі.
Збільшення латиноамериканського населення в США привело в дію процес змішування культур: його проявом став так званий «Спангліш». Ця суміш іспанської та англійської мов. Спангліш абсолютно природним чином присутній на вулицях і в школах; його вживають політики, релігійні діячі та журналісти на радіо і телебаченні, а також в інтернеті.
Історичні корені Спангліш йдуть в американський колоніальний період, коли перші представники іберійської цивілізація прибутку до Флориди і на Південно-західні території Америки. До 1848 року, коли Мексика продала майже дві третини своєї території (Колорадо, Арізони, Нью-Мексико, Каліфорнії і Юту) свого сусіда, іспанська мова була мовою бізнесу і освіти. Він взаємодіяв з місцевими мовами. З приходом англійців іспанська та англійська мови почали змішуватися. Цей процес активізувався в кінці 19 століття з початком іспано-американських воєн. А коли американці прийшли в Карибський басейн, вони принесли з собою англійську мову.
Для говорять на Спангліш є три можливості:
- одночасне попеременное вживання в одному і тому ж реченні елементів англійської та іспанської мов;
- синхронний переклад;
- винахід нових слів, які не зустрічаються в «Оксфордському словнику англійської мови», ні в іспанському словнику «Diccionario de la Lengua Espanola». Наприклад, такі слова, як «Wachale!» Замість «Watch out!» (Обережно!) І «rufo» замість «roof» (дах).
В даний час вихідці з Латинської Америки стали найчисленнішою меншістю. Їх чисельність збільшується постійно. Крім того, населення на значній території сучасних США говорило по-іспанськи протягом століть.
Спангліш, на відміну від інших іммігрантських мов, не зник, а поширюється інтенсивніше й інтенсивніше. Але він не існує в чистому і незмінному вигляді. Він знаходиться в постійному русі, невпинно адаптуючись до нових умов.
У Спангліш багато цікавого. Чи є він діалектом? Чи стане він повноцінним і самодостатнім мовою зі своїм синтаксисом? У лінгвістів різні відповіді на ці питання. Знаменитий лінгвіст Макс Вайнрайх вказав, що різниця між мовою і діалектом в тому, що за мовою коштують армія і флот. Я також часто звертаю увагу на те, що за останні кілька десятиліть робилося багато спроб писати на Спангліш. Це означає, що мова як засіб комунікації перестає існувати виключно в усному вигляді. Вже існують романи, розповіді та вірші на Спангліш. Крім того, є фільми, пісні і безліч сайтів в інтернеті. Один студент називає Спангліш «la lengua loca» ( «Запределье», «божевільний мову», «маячня»).