Гній для городника завжди був головним добривом. Але зараз купити його по кишені небагато. Отримують люди свої 6-10 соток на незручний і голову ламають, як їм пре-брехати супесь або болото в рукотворний «черноземчік».
Досвідчені городники знають, що вихід є - це компост! Компост можна готувати з різних органічних ма-ріалів, всякого роду господарських і кухонних
відходів: бур'янів, здорової бадилля городніх рослин, вовни, пе-рьев, пташиного посліду. Туди ж піде картопляне лушпиння, фекалії, пічна зола, а восени - деревні листя, солома, тирса, стружка, лігнін, рисова лушпиння і т. Д. Компост - таке ж ефективне органічне добрива-ня. як гній, особливо якщо його приготувати з вапном. Для заготівлі компосту вибирають затінене місце.
Пло-ках розрівнюють, захищають дошками, сітками. Цільових перевірок згідно готувати 2 компостні купи, щороку по од-ної. Прохід між купами повинен бути не менше 40-50 см, щоб легко можна було підійти з візком. Спочатку на-сипатися шар землі товщиною 10 см, на нього укладають компостируемой матеріали, посипають вапном, потім їх закривають шаром землі і знову - шар пухких ма-лов. Замість землі можна використовувати торф. Купи роблять у вигляді бурту - плоскі, заввишки до 1,5 м. Протягом року їх треба хоча б один раз перемішувати, щоб зовнішні шари потрапили всередину, а внутрішні назовні. Для розмноження мікроорганізмів, що сприяють розкладанню органічні-ких речовин, грунт добре зволожують, поливаючи екстрак-те з цибулиння, витяжками з трав, бактеріаль-ними препаратами - азотобактерин, фосфобактеріном. В посушливе літо купи поливають водою, бур'яни обкаші-ють, не допускаючи їх запліднення. Через 1-2 роки компост готовий. Щоб бур'яни не росли, купи можна закрити зверху чорною плівкою. У компост не можна додавати рослинні залишки, солому, які обприскують гербіцидами або уражені шкідниками і хворобами, а також деревний матеріал, оброблений лаком.
В процесі ферментації в компостній купі происхо-дит розкладання складного органічного речовини на бо-леї прості і потім на доступні для рослин елементи живлення. Чим вище температура в купі при достатній вологості, тим швидше йде процес. Надалі мік-роорганізми, що живуть в компості, сприяють краще-му засвоєнню рослинами азоту і фосфору. Дія когось поста проявляється і в поліпшенні фізико-хімічних властивостей ґрунту, вона стає рихлою, багатою органічні-кими сполуками.
види компосту
Торфу-фекальний компост: під навісом або плівковим укри-ством укладають шар торфу товщиною 40-45 см, роблять в ньому заглиблення, куди зливають фекалії і відразу засипають торфом. Якщо компост пересихає, його зволожують. Процес мінералізації йде повільно - протягом року і більше, за-тим компост готовий до вживання. Використовувати його треба потроху, по 2-3 кг на 1 м2, так як він містить підвищений-ну кількість поживних речовин. Для нейтралізації додають по 400-500 г вапна на 10 кг компосту.
Лігніно-пометной компост. Лігнін - це полімерні сполуки, що містяться в клітинних оболонках расті-ний і викликають їх одревеснение. У листяних поро-дах їх міститься до 30%, а в хвойних - до 50%. Лігнін -ціною хімічна сировина для багатьох виробництв, відходи від них можна застосовувати в компостах. Його укладають сло-ями або змішують з пташиним послідом в співвідношенні 1: 1 по масі. через 3
б місяців компост готовий. При длитель-них терміни зберігання виходить перегній.
Лігніно-мінерально-гнойовик компост. Лігнін перед- ньо нейтралізують вапном з розрахунку 50 г на 1 кг або додають фосфоритного борошна - 100 г на 1 кг, потім вно-сят 30 г сульфату амонію, 10 г простого суперфосфату, 7 г хлористого калію. Все ретельно перемішують. Через 3-4 тижні після розігрівання до 40-50 ° С додають гній в співвідношенні 1: 1. Вже через 2-4 місяці компост можна ис-користувати в кількості 8-10 кг на 1 м2 на бідних ґрунтах, до 4 кг на 1 м2 на більш родючих.
Листяний компост отримують з суміші листя дерев-їв, побутового сміття та дернової землі. Восени листя сгре-бают, укладають в купу, додають до них очищення овочів, побутове сміття, гній і золу. Поливають, зверху знову кладуть шар листя і сміття, потім дерен, перевернутий корінням догори. Протягом осені та зими компост перегниває, навесні купа сильно осідає. В кінці травня на неї висаджують гарбуз і кабачки. Вони прекрасно розростаються, прикриваючи купу і оберігаючи її від пересихання. Додатково кабачки і гарбузи добре поливають і підгодовують розчином коро-дзявкали або курячого посліду. Кабачки допомагають швидкому раз-додатком листя. Восени, після збору врожаю гарбузових, компостну купу перелопачують. Навесні частина компосту просівають, використовують для горщиків, мульчування і внесення під овочеві культури. Велика нехай не перегнилий сміття залишають до осені - перегниватимуть. Потім його просів-ють і складають окремо.
Тирсових-дернової компост. Спочатку поміщають 10-15-сантиметровий шар городньої або дернової грунту, на нього - такий же шар тирси або стружок. Можна зверху додати рослинні залишки, присипати шаром вапна або спалених на багатті кісток. Потім укладають попе-ременно шар за шаром: землю, тирсу, сміття і вапнякових-ші добрива. Кожен шар тирси поливають розчином сечовини (30 г на 10 л води) або розчином коров'яку 1: 5. Тирса і стружки перегниває довго -2-3 роки. Щорічно компост перелопачують. Щоб купа не пересихала, її пе-періодичних поливають і вкривають темною плівкою.
Як правильно приготувати компост
У компост можна закладати хворі рослини. Але що ж з ними робити, адже зелені рослини погано горять, об-роззують багато диму. В цьому випадку їх окремо закладаючи-ють в компост, подалі від загальної купи, перекладаючи міні-ральних добривами, торфом. Перегнивання такого когось поста триває 3-4 роки, поки збудники хвороб не втратять життєздатність.
Компостні купи краще робити на одному і тому ж місці, так як залишки мікроорганізмів переходять в нову масу.
Не викидайте нічого зі свого городу. Після рас-корчування чагарників і підмерзлих дерев роблять ви-сокие грядки, закладаючи в них частини деревних рослин, стебла малини, викорчувані кущі смородини, порубавши їх подрібніше, зверху кладуть побутове сміття, потім землю шаром 18-20 см. Така грядка довго служить, так як коріння перегниває тривалий час.
Способів компостування рослинних залишків мно-го - компост можна закладати в бурти, ємності з утеплень-ленними стінками, в поліетиленові мішки.
Останнім часом городники часто застосовують і мок-рий компост. Траву після прополки, зрізану бадилля, лис-тя і все неодревесневшіе відходи складають у бочку або бак з водою, який встановлюють на сонці. Бочку зак-розриву поліетиленовою плівкою і залишають для блукаю-ня, через 1-2 тижні компост готовий до вживання. За-Броди рідина служить хорошою підживленням, крім того, вона згубно діє на гусениць і личинок мно-гих шкідників. Відходи періодично доповідають в бочку і додають воду 1-2 рази, не розчинилися залишки викидають в компостну купу.
На додаток до власноруч приготованим компосту можна рекомендувати органо-мінеральні зруч-ренію. В даний час на ринку з'явилося багато їх раз-нообразних форм. Розрізняються за механізмом дії, тих-ніку застосування. Найчастіше використовують біогумус або вер-МіКомп, суперкомпоста «Пикса», «Універсальний», гідрогель «Підземний джерело», «Теракота», комплексне органо-мінеральне добриво «Гармонія», «Тогум». Органо-мінеральні добрива краще застосовувати місцево, вносити тільки в лунку або поблизу рослин невеликий смужкою.
