бруднити [бруднити] несов. перех. розм. 1) а) Бруднити, бруднити кого-л. що-л. б) перен. Ганьбити, ганьбити, паплюжити когось л. що-л. 2) а) перен. Писати, малювати, зазвичай погано, недбало. б) Псувати, заповнювати що-л. недбалими, невмілими малюнками, записами. 3) Викреслювати з написаного.
Тлумачний словник живої великоросійської мови В. Даля - "Мара"
марнуть, маривать що, бруднити, бруднити, чорнити, мазати; робити плями, Ласіна, псувати нечистотою, речовиною іншого кольору. Забруднення білизна, брудне. Чи не Мара столу крейдою. Сукно вимазує, чорнить. | Зле писати, малювати; | погано складати, бути слабким письменником. Бруднити папір, картини. | Писати начорно, чорнити папір; черкає, викреслювати, херіть і виправляти писаний. Він бруднить, помаривает стішонкі: а їх, скільки ні Мара, не виправиш. Бруднити людини, честь його, говорити про кого погано, по заслугах, або осуджуючи. Він себе бруднить, безчестить. Бруднити руки, пускатися на нечисте, негоже справу. Тут нема з чого, не варто рук бруднити, мало баришу від поганого справи. За сажі, хоч гладь, хоч бий, все бруднить. Добре б кричати, та рук не бруднити. Хліби катай, та рук не Мара! Себе очищуй, а інших (людей) не марав. Худа та птиця, яка гніздо своє бруднить. -ся, страдат. возвр. за змістом мови. Стіни плямуються, не підходьте. Рожевий колір неміцний, скоро мажеться. | Випорожнюватися, особ. про дитину. Ти взмарал на мене наклеп. Навіщо було вмариваться в брудну справу. Вимазав руки. Домарал картину. Стіни замазані, забруднити. Намарал стішонкі. Всіх обмарал, перемарал. Отмарал, та й готово. Помаран лишки, т. Е. В листі. Подмарался, підписався погано. Прімарал або -лісь руки, втомилися марая. Промарал день. Размарался не в міру. Смаривай зверху. Забруднення пор. довгих. марка ж. про. дійств. по глаг. Льно, до забруднення относящ. Мазкий, а в меншій мірі марковатий, що легко бруднить, брудні, або мажеться. Мазка стіна, якій фарба бруднить проходять; | мазкий колір або фарба, яка бере незабаром бруднуватий, забруднення вид. Марчівий, мазкий, в одному другому знач. (Див. Також мара). Маркість ж. властивість або Статки Марка. Марала об. Марач, маратель м. -ница ж. маральщік м. -щіца ж. хто бруднить. Маратель паперу. Цей марала списує по дес (я) ти в день. Марателев, -ніцин,-щик, -щіцин, їм прінадлежащія. Нічого, їм властивий. Маралка ж. росли. Рhuligo. Мара м. Перм. бруд, де в спеку лежать свині. Вилізла з марая, та в хату. Марушка ж. пляма, забруднили місце; помарка, викреслене місце на листі. Марушки на тілі, матежі і плями.
Тлумачний словник російської мови Д.Н.Ушакова - "Мара"
Мара, Мара, несов. (Розм.). 1. (сов. Забруднити) кого-що. Бруднити, забруднити. Бруднити руки в чорнилі. Бруднити стіни. Бруднити плаття. 2. (сов. Забруднити), перен. кого-що. Ганьбити, ганьбити. Бруднити чесне ім'я. 3. (сов. Намарал), що і без доп. погано малювати, погано писати (фам. пренебр.). Бруднити вірші. Вимазує він одним духом лист. Пушкін. 4. (сов. Викреслити) що. Викреслювати з написаного. Хрестив і мазав у вас безжально цілі сторінки. Гоголь.