Сенс виконавчого провадження полягає в правильному і своєчасному виконанні актів судів загальної юрисдикції та арбітражних судів, а також актів інших органів і посадових осіб.
Відповідно до статті 12 Закону 229-ФЗ виконавчими документами, що направляються (пред'являються) судового пристава-виконавця, є:
1) виконавчі листи, що видаються судами загальної юрисдикції та арбітражними судами на підставі прийнятих ними судових актів;
2) судові накази;
3) нотаріально засвідчені угоди про сплату аліментів або їх нотаріально засвідчені копії;
4) посвідчення, що видаються комісіями по трудових спорах;
5) акти органів, які здійснюють контрольні функції, про стягнення грошових коштів з наданням документів, що містять позначки банків чи інших кредитних організацій, в яких відкриті розрахункові та інші рахунки боржника, про повне або часткове невиконання вимог зазначених органів у зв'язку з відсутністю на рахунках боржника грошових коштів, достатніх для задоволення цих вимог;
6) судові акти, акти інших органів і посадових осіб у справах про адміністративні правопорушення;
7) постанови судового пристава-виконавця;
8) акти інших органів у випадках, передбачених федеральним законом;
9) виконавчий напис нотаріуса за наявності угоди про позасудовий порядок звернення стягнення на заставлене майно, укладеного у вигляді окремого договору або включеного до договору про заставу.
Виконавчий лист, що видається судом або арбітражним судом, повинен містити:
- найменування справи чи матеріалів, на підставі яких видано виконавчий документ, та їх номери;
- дату прийняття судового акта;
- резолютивну частину судового акта;
- дату видачі та строк пред'явлення його до виконання.
Відповідно до пункту 1 статті 30 Закону № 229-ФЗ судовий пристав-виконавець збуджує виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача. Заява підписується стягувачем або його представником. Представник зобов'язаний додати до заяви довіреність або інший документ, що засвідчує його повноваження.
Постанова про порушення або про відмову в порушенні виконавчого виробництва виноситься протягом трьох днів з моменту надходження до приставу виконавчого документа.
1) виконавчий документ пред'явлено без заяви стягувача або заява не підписана стягувачем або його представником, за винятком випадків, коли виконавче провадження підлягає порушенню без заяви стягувача;
2) виконавчий документ пред'явлено не за місцем вчинення виконавчих дій, за винятком випадку, коли стягувачеві невідомо, в якому підрозділі судових приставів має бути порушено виконавче провадження (пункт 4 статті 30 Закону № 229-ФЗ);
3) закінчився і не відновлений судом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
4) документ не є виконавчим або не відповідає вимогам, що пред'являються до виконавчих документів, встановленим статтею 13 Закону № 229-ФЗ;
5) виконавчий документ був раніше пред'явлений до виконання і виконавче провадження по ньому було припинено або судом з підстав, встановлених ст. 43, або в разі скасування обвинувального вироку в частині призначення штрафу відповідно до пункту 14 статті 103 Закону № 229-ФЗ;
6) виконавчий документ був раніше пред'явлений до виконання і виконавче провадження по ньому було закінчено з підстав, встановлених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 47 та пунктами 1, 2 і 4 частини 15 статті 103 Закону №229-ФЗ;
7) не вступив в законну силу судовий акт, акт іншого органу або посадової особи, який є виконавчим документом або на підставі якого видано виконавчий документ, за винятком виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню;
8) виконавчий документ відповідно до законодавства Російської Федерації не підлягає виконанню Федеральною службою судових приставів.
1) пред'явлення позову про звільнення від накладеного арешту (виключення з опису) майна, на яке звернено стягнення за виконавчим документом;
2) оскарження результатів оцінки арештованого майна;
3) оскарження постанови судового пристава-виконавця про стягнення виконавчого збору;
4) в інших випадках, передбачених федеральним законом.
Виконавче провадження підлягає припиненню судовим приставом-виконавцем повністю або частково у випадках (пункт 1 статті 40 Закону № 229-ФЗ):
2) втрати боржником дієздатності;
3) участі боржника у бойових діях у складі Збройних Сил РФ, інших військ, військових формувань і органів, створених відповідно до законодавства Російської Федерації, виконання боржником завдань в умовах надзвичайного або воєнного стану, збройного конфлікту або прохання стягувача, що знаходиться в таких же умовах ;
4) відкликання у боржника - кредитної організації ліцензії на здійснення банківських операцій, за винятком виконавчого провадження, яке відповідно до Федерального закону «Про банки і банківську діяльність" не припиняється;
5) застосування арбітражним судом щодо боржника-організації процедури банкрутства в порядку, встановленому статтею 96 Закону № 229-ФЗ;
6) прийняття судом до розгляду позову боржника про відстрочку або розстрочку стягнення виконавчого збору, зменшення його розміру або про звільнення від стягнення виконавчого збору;
7) напрямки судовим приставом-виконавцем в Федеральну податкову службу або Банк Росії повідомлення про накладення арешту на майно боржника-організації, вказане в пункті 4 частини 1 статті 94 Закону № 229-ФЗ.
Пунктом 3 статті 30 Закону № 229-ФЗ встановлено, що виконавчий документ і заяву подаються стягувачем за місцем вчинення виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання. Місце вчинення виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання визначається відповідно до положень статті 33 Закону № 229-ФЗ:
- за місцем знаходження, місця перебування або місцем знаходження майна громадянина-боржника;
- за місцем знаходження організації-боржника або за місцем знаходження її майна.
Після визначення місця знаходження боржника судовий пристав-виконавець або продовжує виконавче провадження, або припиняє його (пункт 5 статті 33 Закону № 229-ФЗ).
Стягувачу слід мати на увазі, що відповідно до статті 21 Закону №299-ФЗ виконавчі листи судів можуть бути пред'явлені до виконання в службу судових приставів-виконавців протягом трьох років з дня набрання судового акта в законну силу.
Інші виконавчі документи (акти контрольних органів, посвідчення комісій по трудових спорах, акти інших органів), зазначені в статті 21 Закону, пред'являються для виконання приставу в більш короткі терміни.
Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику, стягувачу, в ньому встановлюється термін для добровільного виконання рішення суду. Даний термін не може перевищувати п'яти днів з дня отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 64 Закону № 229-ФЗ встановлено перелік виконавчих дій, які судовий пристав має право здійснювати в рамках виконання вимог, зазначених у виконавчих документах:
- викликати сторони виконавчого провадження (їх представників), інших осіб у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації;
- запитувати необхідні відомості у фізичних осіб, організацій та органів, що знаходяться на території Російської Федерації, а також на територіях іноземних держав, в порядку, встановленому міжнародним договором Російської Федерації, отримувати від них пояснення, інформацію, довідки;
- проводити перевірку, в тому числі перевірку фінансових документів, по виконанню виконавчих документів;
- давати фізичним і юридичним особам доручення по виконанню вимог, що містяться в виконавчих документах;
- входити в нежитлові приміщення і сховища, займані боржником або іншими особами або що належать боржникові або іншим особам, з метою виконання виконавчих документів;
- з дозволу в письмовій формі старшого судового пристава (а в разі виконання виконавчого документа про вселення стягувача або виселення боржника - без зазначеного дозволу) входити без згоди боржника в житлове приміщення, займане боржником;
- з метою забезпечення виконання виконавчого документа накладати арешт на майно, в тому числі грошові кошти та цінні папери, вилучати вказане майно, передавати арештоване і вилучене майно на зберігання;
- в порядку і межах, які встановлені Законом №229-ФЗ, здійснювати оцінку майна;
- залучати для оцінки майна фахівців, які відповідають вимогам законодавства Російської Федерації про оціночну діяльність (далі - оцінювач);
- виробляти розшук боржника, його майна, розшук дитини самостійно або із залученням органів внутрішніх справ;
- запитувати у сторін виконавчого провадження необхідну інформацію;
- розглядати заяви і клопотання сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні;
- стягувати виконавчий збір і накладати штрафи на боржника та інших осіб у випадках і порядку, що встановлені цим Законом;
- звертатися до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на майно та угод з ним, для проведення реєстрації на ім'я боржника належного йому майна у випадках і порядку, що встановлені цим Законом;
- встановлювати тимчасові обмеження на виїзд боржника з Російської Федерації;
- проводити перевірку правильності утримання та перерахування грошових коштів за судовим актом, актом іншого органу або посадової особи за заявою стягувача або за власною ініціативою. При проведенні такої перевірки організація або інша особа, зазначені в частині 1 статті 9 Закону № 229-ФЗ, зобов'язані подати судового пристава-виконавця відповідні бухгалтерські та інші документи;
- здійснювати інші дії, необхідні для своєчасного, повного і правильного виконання виконавчих документів.
Заходами примусового виконання є дії, зазначені у виконавчому документі, або дії, що здійснюються судовим приставом-виконавцем з метою отримання з боржника майна, в тому числі грошових коштів, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Заходи примусового виконання застосовуються судовим приставом-виконавцем після порушення виконавчого провадження та після закінчення терміну про добровільне виконання.
Заходами примусового виконання є (пункт 3 статті 68 Закону № 229-ФЗ):
1) звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на грошові кошти та цінні папери;
3) звернення стягнення на майнові права боржника, в тому числі на право отримання платежів за виконавчим провадженням, в якому він виступає в якості стягувача, на право отримання платежів за наймом, оренді, а також на виняткові права на результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, права вимоги за договорами про відчуження або використання виключного права на результат інтелектуальної діяльності і засіб індивідуалізації, право використання результату інтелектуальної діяльності виз ності або засоби індивідуалізації, що належить боржнику як ліцензіату;
4) вилучення у боржника майна, присудженого стягувачеві;
5) накладення арешту на майно боржника, що знаходиться у боржника або у третіх осіб, на виконання судового акта про арешт майна;
6) звернення до реєструючого органу для реєстрації переходу права на майно, в тому числі на цінні папери, з боржника на стягувача у випадках і порядку, що встановлені цим Законом;
7) вчинення від імені та за рахунок боржника дії, зазначеного у виконавчому документі, у разі, якщо ця дія може бути вчинено без особистої участі боржника;
8) примусове вселення стягувача в житлове приміщення;
9) примусове виселення боржника з житлового приміщення;
10) звільнення нежитлового приміщення, сховища від перебування в них боржника і його майна;
11) інші дії, передбачені федеральним законом або виконавчим документом.
Дії та бездіяльність пристава-виконавця та його керівників можуть бути оскаржені не тільки в порядку підлеглості, але і в суді (статті 123, 128 Закону №229-ФЗ).