ОСВІТЛЕННЯ І ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ хірургічного стаціонару І ОПЕРАЦІЙНИХ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧИСТОТИ ПОВІТРЯ
Нові лікарні в Україні будуються на основі науково оброблених нормативів, що забезпечує їх відповідність сучасному рівню організації і технології лікувальної справи, а також відповідність санітарно-гігієнічним вимогам.
Лікарня є основним санітарно-гігієнічним закладом служби охорони здоров'я, виконуючи функції профілактики, діагностики, лікування, реабілітації, санітарної освіти, підготовки медичних кадрів. Щорічно в лікарнях України перебувають мільйони хворих. Зараз чітко вимальовується тенденція до збільшення габаритів лікарень і до ускладнення їх структури.
Успіх стаціонарного лікування хворих багато в чому залежить від оптимізації лікарняної середовища. Сюди можна віднести оптимальні палатні гігієнічні умови, що сприяють якнайшвидшому одужанню хворих. Гігієнічні умови перешкоджають виникненню і поширенню внутрішньолікарняних інфекцій, як самого грізного чинника, що впливає на санітарно-гігієнічний комфорт відділень лікарні. Гігієни лікарні повинна забезпечити оптимальні умови для роботи медичного персоналу, захистити його від дії професійних шкідливостей (як-то нервово-психічна перевтома, напруга скелетної мускулатури, нічні чергування, хімічні і фізичні агенти, внутрілікарняна інфекція тощо). Впровадження нових технологій в медицину нерозривно пов'язано з досягненнями гігієнічної науки, норми і правила якої дозволяють забезпечити належний рівень технології і безпеки під час проведення складних процедур (робота з радіонуклідами, лазерами, бароопераціонной, трансплантація органів).
Ці оптимальні умови можна забезпечити тільки комплексним підходом до проектування, будівництва і експлуатації лікарняних будівель, що враховує сучасні наукові розробки та вимоги різних областей науки. А головне, гігієна відіграє одну з найважливіших ролей при виконанні даного завдання.
В сучасних багатопрофільних лікарнях кількість хірургічних ліжок становить приблизно 25-45% всього ліжкового фонду. Хірургічне відділення складається з палат і операційного блоку, який, придбавши в останні роки автономність, безсумнівно, став одним з найскладніших функціональних елементів клініки.
Деякі елементи планування хірургічних відділень
Зараз застосовують два основні варіанти організації операційних блоків. Перший варіант, що використовується давно, передбачає наявність операційного блоку у кожного хірургічного відділення. При цьому з метою попередження забруднення повітря операційний блок розміщують у тупиковій зоні відділення або в окремому крилі будівлі. Згідно з другим варіантом операційні блоки декількох хірургічних відділень об'єднуються в один операційний комплекс, для якого відводять окреме крило наземного або підземного поверху чи розміщують його в спеціалізованій прибудові, яка пов'язана зі стаціонаром безпосередньо або за допомогою закритого переходу. В останньому випадку висота і розміри приміщень в операційних не залежатимуть від планування основної будівлі, де розташований стаціонар. Другий варіант є оптимальним, тому що забезпечує повну ізоляцію операційних від стаціонару.
У складі операційного блоку передбачають два абсолютно відокремлених, ретельно ізольованих відділення: асептичне і септичне, пов'язані зі стаціонаром шлюзовими ходами. Гнійну перев'язну слід розміщувати в гнійному відділенні поруч з гнійної операційної. Якщо блок складається тільки з двох операційних, то вони діляться на чисту і гнійну; в такому випадку гнійна операційна повинна бути строго ізольована від чистої. Може бути рекомендований наступний набір приміщень: операційна, передопераційна, стерилізаційна, наркозно, апаратна, приміщення для штучного кровообігу, допоміжні приміщення, приміщення для персоналу, шлюзи з необхідним обладнанням.
У хірургічному лікувальному закладі з невеликою кількістю ліжок (до 50) операційний блок може розташовуватися на одному поверсі зі стаціонаром. При цьому необхідно забезпечувати ретельну ізоляцію між операційним блоком і стаціонаром. Така ізоляція досягається пристроєм шлюзів, в яких проводиться обробка осіб, які переходять зі стаціонару в операційний блок.
Площа шлюзових приміщень залежить від потужності хірургічного відділення, кількості операційних столів, інтенсивності руху персоналу і т. П. Приміщення шлюзу повинна мати вхід і вихід, влаштовані з протилежних сторін, і бути розділений перегородкою з прохідної дверима. У брудній частині шлюзу знімають брудну спецодяг (бахіли, халати, білизна, маску, шапочку), яку тут же складають в спеціальний контейнер (поліетиленовий мішок). У чистій частині шлюзу надягають чистий спецодяг. Над входом і виходом з шлюзу, а також в середній частині приміщення під стелею поміщають джерело УФ-опромінення. У брудній частині шлюзу встановлюють умивальник. У шлюзах між чистого операційного і стаціонаром слід влаштовувати систему повітрообміну з позитивним повітряним балансом (притока більше витяжки), в шлюзах між гнійним відділенням і стаціонаром - з негативним повітряним балансом, т. Е. Витяжка повинна бути більше припливу. Приміщення стерилізаційної слід розташовувати відокремлено, в ізольованому місці.
При проектуванні нових або реконструкції існуючих будівель, в яких передбачається пристрій операційних блоків, необхідно передбачати суворе зонування з метою забезпечення умов асептики. У першій зоні операційного блоку слід розташовувати операційні та стерилізаційні, в другій - передопераційні і наркозні, в третій - всі допоміжні приміщення, а також санпропускник для персоналу.
Весь персонал, що працює в операційному блоці, направляється на свої робочі місця після проходження через санпропускник. Причому необхідно строго дотримуватися шляху пересування за призначенням: хірурги - через передопераційну в операційну, а після закінчення операції - у допоміжні приміщення, анестезіолог і сестри-анестезистки - в наркозну (якщо така відособлена) і потім в операційну, після операції - у допоміжні приміщення, операційні сестри - через передопераційну в операційну, а потім у допоміжні приміщення.
Не можна допускати обслуговування чистої і гнійної операційних одним і тим же допоміжним (підсобним) персоналом. Персонал після закінчення роботи в гнійному відділенні може заходити в приміщення стаціонару тільки після відповідної обробки в шлюзових приміщеннях.
Хворий, що надходить на операцію зі стаціонару, проходить через шлюз, потім прямує в наркозну (якщо вона відокремлена), а звідти в операційну.
В операційній при наявності можливостей слід поміщати. 1 операційний стіл (площа 36-48 м2 при висоті не менше 3,5 м). Кількість столів приймається з розрахунку 1 стіл на 30-40 ліжок хірургічного профілю. Для складних операцій з урахуванням великої операційної бригади необхідно мати операційну площею не менше, ніж 45-50 м2.