Самоорганізація в природі і суспільстві - студопедія

У кожній організації є регламентуючі документи на систему правління організації (статутні документи, законодавчі та нормативні акти). На ряду зі штатним управлінським процесом, в організації відбуваються процеси, пов'язані з несанкціонованим управлінням і організацією, тобто самоврядування та самоорганізація.

Самоврядування і самоорганізація властиві живої та неживої матерії. Іноді самоврядування та самоорганізація більш ефективні, ніж штучне управління і організація. У деяких випадках вони ініціюють розвиток штучного управління або функціонують спільно. Сутність процесу самоорганізації полягає в формуванні сукупності дій, що ведуть до створення стійких реакцій в системі, в об'єднанні елементів для реалізації програми або мети, і діють на основі правил і процедур.

1) Технічна самоорганізація

Заснована на програмі автоматичної зміни алгоритму дії при зміні властивостей керованого об'єкта, мети управління або параметрів навколишнього середовища (система самонаведення ракет)

2) Біологічна самоорганізація

Заснована на генетичній програмі збереження виду (мутація живих організмів)

Основні якості, що сприяють прояву самоорганізації людини або організації - це наполегливість, самоаналіз, саморегуляція, самодисципліна, вміння передбачати і інші. Позитивними формами прояву самоорганізації керівника і фахівця виступають винахідницька і раціоналізаторська діяльність, створення ефективних структур, технічна і управлінська консультування.

Самонавчання - це необхідна мимовільне прагнення людини або організації до змін внутрішньої бази даних, бази знань.

Самонавчання може проводити звичайних формах громадського навчання (вища, середня і професійне утворення), а так само самостійно за індивідуальними методиками.

Самовиховання - це подолання шкідливих і створення нових позитивних якостей особистостей або організації. Для організації: формування активної ділової політики, утвердження своєї продукції, технології або іміджу; в той же час це самонавіювання, самодисципліна, подолання негативних емоцій.

Самоконтроль - це контроль власної діяльності людини, колективу або організації, що проводиться з метою порівняння результатів діяльності з наявними нормам, правилами, стандартами.

Це порівняння дозволяє неформально оцінити свою діяльність, виявити свої можливості для поліпшення діяльності або переконатися в невідповідності роботи своїм силам і знань.

Для проведення самоконтролю застосовується самоаналіз, самозвіт, самооцінка і внутрішній голос. Стосовно громадському контролю результати самоконтролю можуть бути адекватними, завищеними або заниженими.

Основні елементи самоврядування:

1) Самоврядування властиво будь-якій системі.

Три принципу самоврядування:

Схожі статті