Розрахунок занулення - студопедія

Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою. Нульовий захисний провідник з'єднує зануляемие частини з глухо-заземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму. Крім того, він надійно приєднується до заземлювачів, що розташовуються в безпосередній близькості від джерела струму. При наявності повітряної розподільної мережі нульовий провідник, крім заземлення у джерела струму, повторно заземлюється через кожні 250 м, а також на кінцях повітряних ліній і відгалуженнях довжиною понад 200 м.

Оскільки корпусу обладнання, що опинилися під напругою, заземлені через нульовий захисний провідник, то в аварійний період, т. Е. З моменту виникнення замикання на корпус, проявляється захисна властивість занулення, подібно до того, як це відбувається при захисному заземленні. Крім того, занулення здатне швидко відключити пошкоджену установку від мережі живлення. Замикання фази на корпус в таких установках перетворюється в однофазне коротке замикання, яке викликає великий струм в нульовому провіднику, здатний забезпечити спрацьовування захисту. Пошкоджений об'єкт відключається автоматами захисту або плавкими вставками. Для надійного його відключення струм короткого замикання повинен не менше ніж в 3 рази перевищувати номінальний струм плавких вставок запобіжників або в 1,25 - 1,4 рази - номінальний струм автоматичного вимикача.

У мережах з занулением забороняється виконувати заземлення якогось агрегату без приєднання до нульового провідника, так як в разі пробою фази на корпус через захисне і робоче заземлення нейтрали піде струм. При цьому на нульовому провіднику і на корпусах приєднаних до нього агрегатів з'явиться небезпечна напруга, проте струм буде недостатній для спрацьовування захисту. Заземлювальні пристрої захисного заземлення та занулення представляють сукупність конструктивно об'єднаних заземлювальних провідників і заземлювачів.

Розрахунок занулення зводиться до визначення перетину нульового проводу з метою спрацьовування захисту максимального струму для обраного оптимального перевантажувального механізму (портального крана "Альбатрос" вантажопідйомністю 10 т). При цьому величина номінального струму Iн плавкої вставки (расцепителя) визначається потужністю підключення електроустановки.

Струм короткого замикання (КЗ) згідно з ПУЕ повинен дорівнювати не менше трьох номінальних струмів плавкою вставки.

Перетин нульового проводу, виготовленого з міді або алюмінію, можна визначити за формулою:

де # 961; - питомий опір, Ом * м (так як провід у даного крана мідний то він дорівнюватиме 0,012 * 10 -6 Ом * м);

l - довжина нульового проводу, м (у даного крана дорівнює 100м);

Rн - опір нульового проводу, Ом.

Опір нульового проводу визначають через струм короткого замикання Iкз. Він визначається за формулою:

де Iн - номінальний струм плавкої вставки (расцепителя), A;

Uф - фазна напруга мережі, В (береться рівній 380 В);

Zт.р. - опір трансформатора, Ом (при потужності трансформатора 1000 кВА * А Zт.р. / 3 одно 0,04 Ом);

Rф - активний опір фазного проводу, яке можна прийняти рівним 0,15 Ом.

Потужність підключення електроустановки w визначається:

w = U * 3 Iн * cos # 966 ;. кВА (7.3.)

Потужність всього портального крана дорівнює 65,3 кВА, з них потужність підключення електроустановки буде дорівнює 48,5 кВА.

Напруга дорівнює 380 В. cos # 966; дорівнює 0,85.

Звідси 3Iн дорівнюватимуть:

3Iн = (48,5 * 1000) / (380 * 0,85) = 150 А

Опір нульового проводу буде визначатися як:

Rн = (380/150) - 0,04 - 0,15 = 2,3 Ом

І перетин нульового проводу дорівнюватиме:

S = 0,017 * 10 -6 * (100 / 2,3) = 0,74 мм 2 ≈ 1 мм 2

Отже, необхідний перетин нульового дроти для даного крана має дорівнювати 1 мм 2. Але так як кабелів безпосередньо з таким перетином нульового проводу немає, то тому приймаємо кабель, який найбільш часто використовується в портальних кранах - 3 * 25.0 мм 2 + 1 * 10.0 мм 2.

Схожі статті