-
Вступ
- 1 Сюжет
- 1.1 1-я серія
- 1.2 2-я серія
- 2 В ролях
- 3 Знімальна група
- 4 Передісторія і підбір акторів
- 5 Зйомки фільму
- 6 Цікаві факти Примітки
1.1. 1-я серія
Дія відбувається в Німеччині, по літочисленням сюжету фільму в 1779 році. Барон Мюнхгаузен (Олег Янковський) - вигадник, що живе в своєму світі фантазій. Однак ці фантазії - така ж реальність, як і той світ, в якому живуть люди, які його оточують. Мисливці на привалі, сміючись над розповіддю полювання Мюнхгаузена на оленя, коли той стріляв вишневою кісточкою, раптом самі бачать, як з лісу виходить благородна тварина з вишневим деревом на місці, де повинні бути роги. Недарма в одному з епізодів барон говорить, що прославився він не своїми подвигами, а тим, що ніколи не бреше.
1.2. 2-я серія
Минуло три роки після офіційно встановленої смерті барона Мюнхгаузена. З живого порушника спокою барон став небіжчиком: Якобінія видає «пригоди барона» (при цьому спогади барона не просто відредаговані, вони прикрашені й доповнені відвертими вигадками), про Мюнхгаузена співають пісні в ресторанах, малюють картини, його називають «великою людиною, не зрозумілим сучасниками », а 32 травня - в день трирічної річниці його смерті, - на головній площі міста відкривають пам'ятник баронові. Рамкопф водить по замку барона екскурсії туристів і виводить наукове обгрунтування можливості підняття себе за волосся. Феофіл, вже забувши, як цькували його батька, безуспішно намагається повторювати його подвиги: піднімати себе в повітря за волосся, бити качок через димохід.
Я зрозумів, у чому ваша біда: ви дуже серйозні! Розумне обличчя - це ще не ознака розуму, панове. Всі дурниці на землі робляться саме з цим виразом обличчя. Посміхайтеся, панове! Посміхайтеся!
Барон віддає розпорядження до дня свого повернення, після чого починає підніматися по мотузяній драбині до жерла гармати. Ракурс змінюється, і виявляється, що сходи стала дуже довгою, і ніякої гармати вже немає - барон просто піднімається по сходах в небо.
2. У ролях
3. Знімальна група
4. Передісторія і підбір акторів
Вихідним літературним матеріалом для сценарію стала п'єса Григорія Горіна «Самий правдивий», яка з успіхом йшла в театрі Радянської Армії (Мюнхгаузен - Володимир Зельдін). Марку Захарову сподобався спектакль і він вирішив перенести його на телевізійний екран. В ході роботи над сценарієм п'єса була серйозно перероблена і сильно змінилася в порівнянні з театральним варіантом. Музика Олексія Рибникова також спочатку була написана для вистави.
Олег Янковський, тільки що знявся в ролі Чарівника в фільмі «Звичайне диво», на думку режисера, цілком підходив на роль Мюнхгаузена. Однак Марку Захарову довелося досить довго переконувати худрада кіностудії. Амплуа Янковського до цього, як вважалося, більшевідповідали героїчні ролі. Крім того, що склався за книгою і спектаклю образ барона відповідав немолодому чоловікові, що мав дорослого сина. Янковському ж на момент початку зйомок виповнилося лише 35 років. У підсумку, режисерові вдалося відстояти свою точку зору.
Я вдячний Марку Захарову за те, що він, повіривши в мене, розгледів у мені ту нетипову комедійність, здатність передати сумну іронію персонажа, якій сам я, відверто кажучи, в собі не підозрював. Захаров вважав за краще узяти відомого глядачам актора і використовувати його в іншому амплуа, в іншому жанровому якості. І для мене це стало дійсно подарунком долі
- Олег Янковський [2]
5. Зйомки фільму
Фільм знімали в Німеччині, в соціалістичній її частини - НДР. Реальний Мюнхгаузен жив під Ганновером в місті Боденвердер, що розташовувався на території капіталістичної ФРН. Організувати зйомки на території дружньої соціалістичної НДР було набагато простіше, тому знімальним майданчиком стали вулиці міста Вернігероде, що мав «автентичний» вигляд і практично не постраждав під час війни.
У масовці і епізодах брали участь німецькі актори і городяни. Зокрема, в найпершій сцені крім Янковського і Катин-Ярцева інші мисливці були німці. Це помітно в тому числі за німецькою артикуляції, яка не співпадає з російським дубляжем.
Олег Янковський мимоволі змінив суть тексту, вимовного його героєм. У первісному сценарії знаменита фраза барона Мюнхгаузена звучала так: Серйозне обличчя ще не ознака розуму, все дурниці на землі робляться саме з таким виразом обличчя. Але при озвучуванні фільму Янковський обмовився, сказавши: Розумне обличчя ще не ознака розуму. У такому вигляді фраза, незважаючи на протести Григорія Горіна, і залишилася у фільмі.
На відміну від інших робіт Захарова, фільм відносно легко пройшов цензурні бар'єри. Вирізана була всього одна сцена - де мисливці вивчають праці барона Мюнхгаузена [3].