1. Озоновий шар як природне явище ....................................... .5
2. Історія боротьби за охорону озонового шару .................................... 8
3. Озоновий шар як об'єкт охорони навколишнього середовища .................. 12
Екологічні проблеми відносяться до числа глобальних і становлять загрозу існуванню людства, тому зараз привертають увагу світової спільноти. Світові політичні діячі надають підтримку екологічним організаціям у боротьбі за охорону навколишнього середовища. Очевидно, що причиною більшості екологічних проблем є людина, яка повинна нести відповідальність за скоєний проти природи злочин. Звідси випливає, що між людьми виникають екологічні правові відносини, об'єктом яких є природа. Останнім часом дедалі більше занепокоєння світової спільноти викликає проблема стану озонового шару Землі, що відбивається на зміні клімату в різних куточках планети.
Метою цієї роботи є вивчення озонового шару як об'єкта охорони навколишнього середовища. В ході роботи були поставлені наступні завдання: 1) розглянути озоновий шар як природне явище, що необхідно для розуміння причин занепокоєння екологічних організацій і світової спільноти; 2) вивчити історію боротьби за охорону озонового шару; 3) проаналізувати озоновий шар як об'єкт охорони навколишнього середовища.
1. Озоновий шар
Озоновий шар Землі - це верхній шар атмосфери, розташований на висоті 7-8 кілометрів (на полюсах), 17-18 кілометрів (на екваторі). Це найтонший шар атмосфери, всього близько 3 мм, що виконує, проте, найважливішу роль в забезпеченні життєдіяльності на нашій планеті. Він захищає її від ультрафіолетового випромінювання, що згубно впливає на все живе на Землі.
У повітрі завжди присутня озон, концентрація якого в земної поверхні становить в середньому 10-6%. Озон утворюється у верхніх шарах атмосфери з атомарного кисню в результаті хімічної реакції під впливом сонячної радіації, що викликає дисоціацію молекул кисню [1].
Шар озону дивно тонкий. Якби цей газ зосередити у поверхні Землі, то він утворив би плівку лише в 2-4 мм завтовшки (мінімум - в районі екватора, максимум - у полюсів). Однак і ця плівка надійно захищає нас, майже повністю поглинаючи небезпечні ультрафіолетові промені. Без неї життя збереглася б лише в глибинах вод (глибше 10 м) і в тих шарах грунту, куди не проникає сонячна радіація.
Озон поглинає деяку частину інфрачервоного випромінювання Землі. Завдяки цьому він затримує близько 20% випромінювання Землі, підвищуючи отепляющее дію атмосфери [2].
Озон - активний газ і може несприятливо діяти на людину. Зазвичай його концентрація в нижній атмосфері незначна і він не має шкідливого впливу на людину. Великі кількості озону утворюються в великих містах з інтенсивним рухом автотранспорту в результаті фотохімічних перетворень вихлопних газів автомашин.
Озон, також, регулює жорсткість космічного випромінювання. Якщо цей газ хоча б частково знищується, то, природно жорсткість випромінювання різко зростає, а, отже, відбуваються реальні зміни рослинного і тваринного світу.
Вже доведено, що відсутність або мала концентрація озону може або призводить до ракових захворювань, що самим найгіршим чином відбивається на людстві і його здатністю до відтворення.
Важливе значення має озоновий шар для підтримки температурного балансу на Землі поєднуючи в собі парникові і антипарниковий властивості. Він же активний учасник формування погоди, служитьакумулятором і перетворювачем енергії, що вноситься в атмосферу хвильовим випромінюванням Сонця [3].
Більшість вчених вважають причиною утворення так званих озонових дірок в атмосфері фреони, або хлорфторуглеводороди, проникнення у верхні шари стратосфери озоноруйнуючих речовин (ОРВ), що використовуються в промисловості, молекули яких містять хлор або бром. Застосування азотних добрив в сільському господарстві; хлорування питної води, широке використання фреонів холодильних установках, для гасіння пожеж, як розчинники і в аерозолях призвело до того, що мільйони тонн хлорфторметанами надходять в нижній шар атмосфери у вигляді безбарвного нейтрального газу [4].
Хлорфторвуглеці (ХФВ) або інші ОРВ, випущені людиною в атмосферу, досягають стратосфери, де під дією короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця їх молекули втрачають атом хлору. Агресивний хлор починає розбивати одну за одною молекули озону, сам при цьому не зазнаючи ніяких змін. Термін існування різних ХФВ в атмосфері від 74 до 111 років. Розрахунковим шляхом доведено, що за цей час один атом хлору здатний перетворити на кисень 100 000 молекул озону. Також було встановлено, що багато озону знищується ракетними двигунами сучасних літаків, що літають на великих висотах, а також при запусках космічних кораблів і супутників.
Виснаження озонового шару представляє набагато більш небезпечну реальність для всього живого на Землі, ніж падіння якогось сверхкрупного метеорита, адже озон не допускає небезпечне випромінювання до поверхні Землі. У разі зменшення озону людству загрожує, як мінімум, спалах раку шкіри і очних захворювань. Взагалі збільшення дози ультрафіолетового проміння може послабити імунну систему людини, а заодно зменшити урожай полів, скоротити і без того вузьку базу продовольчого постачання Землі.
2. Історія боротьби за охорону озонового шару
Проблема озонового шару - це одна з глобальних проблем сучасності. Як відомо, життя на Землі з'явилося тільки після того, як утворився охоронний озоновий шар планети, який прикрив її від жорстокого ультрафіолетового випромінювання. Багато століть ніщо не віщувало біди. Однак в останні десятиліття зазначалося інтенсивне руйнування цього шару.
В середині XX ст. стало зрозумілим, що насувається руйнування озонового шару як один із проявів антропогенного деформації навколишнього середовища, що веде до. порушення функціонування екологічних систем і біосфери Землі. Озон, що знаходиться на висоті близько 30 км від земної поверхні, Являє собою найтонший шар товщиною близько 3 мм і є одним з обов'язкових умов збереження життя на нашій планеті, так як захищає її від ультрафіолетового випромінювання. Фатальним стане вплив ультрафіолетового випромінювання на біомасу планктону - головного виробника кисню, на все живе, що виростає і рухається на Землі [6].
Однак ще в першій половині 1980-х деякі вчені продовжували малювати райдужні перспективи, віщуючи спад стратосферного озону лише на 1-2% і то мало не через 70-100 років.
Сучасне ослаблення озонового щита планети виражається в освіті, щонайменше, двох гігантських сезонних озонових дір. Вони розкриваються не тільки над полюсами і в високих широтах, але часто досягають і середніх [8].
Навіть якщо причини виникнення озонових дір в Північній півкулі інші, ніж в Антарктиді, то навряд чи від цього легше тим, хто страждає від пов'язаних з ними наслідків. Відомо, що від надлишкової ультрафіолетової радіації (УФР) росте число людей, що хворіють на рак шкіри, меланомою, катарактою і просто відчувають ослаблення імунної системи. Надлишок УФР негативно впливає на океанічні екосистеми.
У 1977 р Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) був прийнятий Світовий план дій щодо озонового шару, передбачив необхідність вивчення впливу озонового шару і його розривів на ультрафіолетову радіацію і на захворюваність людей (документ носив науковий характер).
Зараз вже всі розуміють, що стратосферний озон є свого роду природним фільтром, що перешкоджає проникненню в нижні шари атмосфери жорсткого космічного випромінювання - ультрафіолету [9].
З кінця 70-х років вчені стали відзначати неухильне виснаження озонового шару. Причиною тому стало проникнення у верхні шари стратосфери озоноруйнуючих речовин (ОРВ), що використовуються в промисловості, молекули яких містять хлор або бром. Хлорфторвуглеці (ХФВ) або інші ОРВ, випущені людиною в атмосферу, досягають стратосфери, де під дією короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця їх молекули втрачають атом хлору. Агресивний хлор починає розбивати одну за одною молекули озону, сам при цьому не зазнаючи ніяких змін. Термін існування різних ХФВ в атмосфері від 74 до 111 років. Розрахунковим шляхом доведено, що за цей час один атом хлору здатний перетворити на кисень 100 000 молекул озону [10].
На думку лікарів, кожен втрачений відсоток озону в масштабах планети викликає до 150 тисяч додаткових випадків сліпоти через катаракти, на 2,6 відсотка збільшується кількість ракових захворювань шкіри, значно зростає кількість хвороб, викликаних ослабленням імунної системи людини. Найбільшому ризику піддаються жителі північної півкулі зі світлою шкірою. Але страждають не тільки люди. УФ-В випромінювання, наприклад, вкрай шкідливо для планктону, мальків, креветок, крабів, водоростей, що мешкають на поверхні океану [11].
3. Озоновий шар як об'єкт охорони навколишнього середовища
Відповідно до Віденської конвенції, Україна, поряд з іншими країнами, відповідно до наявних в її розпорядженні засобами та можливостями співпрацює шляхом систематичних спостережень, досліджень і обміну інформацією, для того щоб глибше зрозуміти й оцінити вплив діяльності людини на озоновий шар і наслідки зміни стану озонового шару для здоров'я людини і навколишнього середовища, а також приймає відповідні законодавчі або адміністративні заходи і співпрацює відповідно характерних для програмних заходів для контролю, обмеження, скорочення чи запобігання діяльності людини, яка підпадає під їх юрисдикцію або контроль, якщо буде виявлено, що ця діяльність спричиняє чи може спричинити несприятливий вплив, змінюючи або створюючи можливості зміни стану озонового шару [14].
2. Доручити координацію робіт з реалізації першочергових заходів Міністерству охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Укаїни;
4. Заборонити ввезення в Україну озоноруйнуючих речовин і містить їх продукції з країн, які не є Сторонами Віденської конвенції і Монреальського протоколу, а також вивезення з Укаїни озоноруйнуючих речовин і містить їх продукції в зазначені країни [16].
1. використання цих озоноруйнуючих речовин виключно в якості сировини
2. для виробництва інших хімічних речовин;
3. в особливих випадках їх застосування, передбачених Монреальським протоколом;
4. транзитних перевезень їх через Україну з держав і в держави, які є Сторонами Монреальського протоколу [17].
Озоновий шар є згідно з чинним законодавством одним з важливих природних об'єктів, що підлягають правовій охороні. Він названий на Законі "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 4) в числі природних об'єктів, що підлягають охороні від забруднення, пошкодження, виснаження, руйнування.
1. організація спостереження, обліку та контролю зміни стану клімату, озонового шару під впливом господарської діяльності та інших процесів;
2. встановлення і дотримання нормативів гранично допустимих викидів шкідливих речовин, що впливають на стан клімату і озонового шару;
3. регулювання виробництва і використання в побуті хімічних речовин, що руйнують озоновий шар;
4. застосування заходів відповідальності за порушення зазначених вимог [19].
Відповідно до міжнародних угод, йдеться в статті 56 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", міністерства і відомства, підприємства, установи, організації зобов'язані скоротити і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар. Список хімічних речовин і відходів виробництва, що шкідливо впливають на стан озонового шару Землі, встановлюється спеціально уповноваженими на те державними органами Укаїни в галузі охорони навколишнього природного середовища та повідомляється всім міністерствам, відомствам, підприємствам, організаціям. Порушення встановленого порядку виробництва або використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на стан озонового шару, тягне за собою припинення або припинення діяльності підприємств, установ, організацій або окремих цехів, агрегатів, технологічних процесів, обладнання за розпорядженням спеціально уповноважених на те державних органів Укаїни в області охорони навколишнього природного середовища.
Проблеми охорони озонового шару є глобальними проблемами, від яких залежить існування людства. Тому світове співтовариство виступає за охорону озонового шару Землі і чинить тиск на політичних діячів розвинених держав, які змушені приймати резолюції та протоколи на захист навколишнього середовища від наслідків науково-технічного прогресу.
Але слід зазначити, що проблема охорони озонового шару збереглася. Багато розвинених країн, зокрема США і Китай, не прагнуть підписувати екологічні протоколи, що ускладнює міжнародний діалог в боротьбі за захист навколишнього середовища.
1. Нікітін Д.П. Новяков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - М. Вища школа, 1980.
[1] Нікітін Д.П. Новяков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - М. Вища школа, 1980. - C. 124.
[3] Реймерс Н.Ф. Екологія. - C. 99.
[4] Нікітін Д.П. Новяков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. - C. 187.
[5] Нікітін Д.П. Новяков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. - C. 169.
[6] Реймерс Н.Ф. Екологія. - C. 106.
[7] Реймерс Н.Ф. Екологія. - C. 128.
[8] Нікітін Д.П. Новяков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. - C. 205.
[9] Реймерс Н.Ф. Екологія. - C. 134.
[10] Нікітін Д.П. Новяков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. - C. 265.
[11] Реймерс Н.Ф. «Екологія. - C. 148.
[12] Нікітін Д.П. Новяков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. - C. 254.
[15] Екологічне право. Учеб. для вузів / М.М. Бринчук. - C. 378-379.
[16] Екологічне право: Підручник для вузів / Боголюбов С. А. - C. 211
[17] Екологічне право: Підручник для вузів / Боголюбов С. А. - C. 211-212.
[18] Екологічне право. Учеб. для вузів / М.М. Бринчук. - C. 379-380.
[19] Екологічне право: Підручник для вузів / Боголюбов С. А. - C. 212.
Ваш сайт дуже корисний! Зроби паузу, студент, ось розважся: Препод на іспиті: От раніше, в молодості, я лютував - закидав студентів тільки так, а зараз постарів, подобрішав. візьміть заліковку, прийдете на перездачу. До речі, анекдот узятий з chatanekdotov.ru