БГ - спів і перебір струн
Борис Рубекін - аудіосінтез, спів хором і звукове ландшафтірованіе із застосуванням технічних засобів
Алік Потапкин - організація ритмічних структур
Ігор Тимофєєв - 6-струнні технології поліпшення життя і дуття в труби з цінних металів, пластику і дерева
Андрій Суротдінов - скрипкові
Саша Титов - низькочастотна функція (і Володимир Кудрявцев на 1, 3, 7 і Андрій Свєтлов на 4)
Олег Гончаров (Північний Індіанець Онно) - варган (1)
Олег Куля - перкуссівние циклічні морфи
У пісні про Таню підіграє група "Арго"
Текст пісні до дня народження Джорджа написав сам Джордж, поправки до нього внесені за наполяганням IBACC (International Bookkeepers Against Cumulus Clouds)
У пісні "Теорема Шара" співає хор Дениса Розова
У пісні "Два Потяги" задіяний Reverend Gary Lucas
Дудук в пісні "Обіцяний день" - Дживан Гаспарян
Флейта в пісні "День Радості" - Brian Finnegan
Додатково до цього струнні партії виконував оркестр No.1
Звукозапісиватель і темброуловітель - Б. Рубекін
До запису багатьох пісень доклав руку А. Докшін
Соver art - БГ / Володимир Забавський
Фото - Максим Зурабіані
Ізографи - брат Володимир, брат Марк
Glory be to St. Winifred!
Вперед, Бодхисаттва
Cіделі з одним і пили вино
Займалися цією справою досить давно
За кімнаті клубами плавав нікотин
І до кінця підходив мій запас легких вин
Мій друг сказав мені: "Ми з тобою бодхісаттви",
Я відповів: "Так, але нам пора в магазин".
Вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед, Бодхисаттва - нам з тобою пора в магазин.
У магазині ми купили дві пляшки вина,
Але скоро випили і їх до дна.
Однак, ніхто з нас не був п'яний,
Тільки в кімнату в'їхав баштовий кран
Мій друг сказав: "Ми з тобою бодхісаттви",
Я відповів: "Так, але нам пора в ресторан".
Вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед, Бодхисаттва - нам з тобою пора в ресторан.
У ресторані ми купили пляшку коньяку.
Життя стала прекрасна, життя стала легка.
Коньяк був випитий, в цей час годинник
Показували рівно "двадцять вісім нуль три".
Мій друг сказав: "Ми з тобою бодхісаттви".
Я відповів: "Побігли за горілкою в таксі!"
Вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед, Бодхисаттва - побігли за горілкою в таксі!
Вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед, Бодхисаттва, вперед!
Вперед - до просвітління!
Як Стати Танею
Я вчуся бути Танею,
Повертаюся щовечора до ранку.
Я вчуся бути Танею,
Повертаюся щовечора до ранку.
Якщо я стану Танею,
Те мене не дістане навіть NKVD.RU.
Моє серце виє вовком,
У тебе всередині місяць під водою;
Серце виє вовком,
У тебе всередині місяць під водою;
Пелікан і їжак
Ходять з вогнеметом по кордоні між мною і тобою
Але там, де ти проходиш, виростають квіти,
Кінець світу скасували через таких, як ти;
Моя гітара не вміє плакати на замовлення,
Моїй гітарі все одно, хто ти зараз.
Так що бережи цнотливість,
Все інше пройде;
Зверху або знизу, але бережи цнотливість,
Все інше пройде.
Сьогодні наді мною було чисте небо,
Можливо - напевно - дай Бог, щось станеться.
Пісня На День Народження Джорджа
Весла імперій знову припорошені райдужним снігом
Старий діамантовий доктор не нарікає на диво-долю
Він не має наміру служити чужоземному хлібу
І на кораблику крихкому поспішає танцювати на труні.
Ті, хто в XVII столітті, впавши в щілини зовнішнього світу
Міцно ноги зв'язавши елегантним і слизьким шнуром,
Тихо повзуть вздовж доріг, і в очах у них світять сапфіри;
Похмурий DJ з Сеула за ними біжить з сокирою
теорема Шара
У Багдаді сьогодні спека,
А я хотів би довести теорему про округлості кулі.
Але Куля сьогодні хорта,
Він ужалений в серці козою,
Він забув про матер,
Він забув про фатер,
Він бажає стати
На челябінський фарватер.
А сам живе в трансформаторній будці,
І з голови у нього ростуть незабудки.
Він намагається вийняти з серця жало
Тут входять біле волосся і втекла.
Як нам дожити до весняної пори,
Коли кожен норовить метати сокири?
Я вже не розрізняю
алфавітні знаки
Я хворий, як Конфуцій,
Танцюючий сіртакі.
Так він прокричав
У формі літери "SOS".
В цей час пожежники
Включають насос.
І більше не чути
Жодного слова.
Відтепер я буду ходити, як корова
На пуантах по горло в снігу
На шотландському високогірному лузі
І більше ні слова про всі ці звуки.
Так пощадить Господь розум всіх,
Грають на Тарабуко!
Вятка Сан Франциско
У Сан-Франциско, на вулиці Індіани
Ростуть пальми марихуани.
Ці пальми неземної краси,
Їх охороняють блакитні менти.
Повз них фланірують бомжі-растамани,
У яких всього повні кишені;
Ллються коктейлі, і хлюпається віскі
І кружляють квадратні диски.
А тут, в В'ятці, хати під снігом;
І як сказати - хто з нас
Більш любимо цим небом?
І, поки ми нишпоримо в пошуках Рая,
Хтось, сміючись і граючи,
Кидає нам в серце пригорщі вогню -
І немає нічого, крім цього дня;
І все одно - вітатися чи прощатися,
Нам нікуди й ніколи повертатися.
Немає нічого, крім цієї дороги,
Поки разом з нами йдуть
Безтурботні боги.
два Потяги
Закохані в білому купе
Постіль холодна, як лід
Закохані в білому купе
Постіль холодна, як лід
Два потяги на перегоні
Один з них не дійде
Якщо ти рододендрон -
Твоє місце в вікні
Якщо ти справжній якір -
Давай, брат, лежи на дні
А якщо ти хочеш увійти,
Доведеться вийти назовні
Так не співай, Инезилья, при мені
Ні про осінь, ні про весну
Не співай про те, як летять
Не співай про те, як йдуть на дно
Краще взагалі не співай,
А то я засну
Закохані в білому купе
Вагони летять вперед
Закохані в білому купе
Рейки хрумтять, як лід
Сьогодні всі поїзди в дорозі
Жоден з них не дійде
обіцяний День
Сьогодні найчудовіший день
Про нього написано в тисячі книг
Зліва небеса, справа порожнеча
А я йду по дроті між них
Проспіване вчора залишилося вчора
У білій тиші білі поля
Нічого бажати, і ніким більше бути
Здрастуй, це я.
Господи, я Твій, я нічий інший;
Крім Тебе, тут нікого немає.
Нехай вони беруть все, що хочуть
А я хочу до Тебе - туди, де Світло
Гей, Марія, що у тебе в голові?
Гей, Марія, що у тебе в голові?
Ти говорила мені, але я не знав цих слів,
Ти снилась мені, я не дивився цих снів,
Тобі потрібна була рука, я дав тобі дві.
Один знайомий заспівав, що ти потрапила в біду,
Один знайомий заспівав, що ти потрапила в біду,
Але ти прости йому його безглуздий працю.
Ті, хто ображають тебе - не надто довго живуть,
Він був просто не в курсі, він нічого не мав на увазі.
На палубі танці, в трюмі діра п'ять на п'ять,
Капітан десь тут, ніхто не знає, як його впізнати.
А оркестр з переодягнених лікарів
Грає траурний вальс Шопена на сім чвертей,
І там кидають за борт всіх, хто не хотів танцювати
А твої губи, Марія, вони - цей вітер, який
Сорок років вчив мене співати
З усього, що я бачив на цій Землі,
Найважливіше було - дати тобі крила
І дивитися, як ти будеш летіти.
Твої подруги не знають, про що йде мова,
Їм невтямки, що в кораблі початкова текти,
Вони хіхічут в долоні за хрестильним столом,
У них синдром Мони Лізи і перманентний облом
Але ти все віддала сама - і нічого більше берегти.
Так що, Марія, я знаю, що у тебе в голові,
Моє серце в твоїх руках, як вітер на підмісячної траві.
А Місяць виділяє свій цілющий мед,
Те, що лякало тебе, вже тане як лід;
Тобі потрібна була рука, я дав тобі дві.
Листи С Межі
На що я дивлюся?
На тополі під моїм вікном
Все менше листя, скоро буде зима.
Але навіть якщо
Зима буде довгою,
Чи вона буде вічною.
Ну, а тим часом
Що ж нам робити з такою бідою?
Яка роль тут покладена мені?
Для тих хто прийде до мене -
Чайник тримати на вогні
І мовчки писати
Листи з кордону між світлом і тінню.
Ми рухаємося повільно,
Але рухаємося напевно,
Змінюючи простір навпомацки.
Від найнижчої межі
До самої вершини пагорба
Я знаю все власним тілом.
Ніхто не пройде за нас
З цієї межі.
Ніхто не зможе сказати,
Що тут є.
Але кожен юний географ
Скоро зможе про це прочитати
У повному зібранні
Листів з кордону між світлом і тінню.
Дівчата Танцюють Одні
Ми закрили очі, щоб не знати, як нам погано,
І з тих пір все одно - де тут ночі, де дні;
Партизанським багаттям догорає епоха,
А в перукарнях - вальс, і дівчата танцюють одні.
На розкішних столах все накрите для бенкету,
Тільки нету гостей - хоч клич не клич;
Можна бити, хоч розбий, в бубон верхнього світу,
Тільки льотчиків немає, дівчата танцюють одні.
Всі ікони в шиття, так що ликів немає місця,
А святу святих завалили в пилу;
У вівтарі, як свічка, мовчки гасне наречена,
Але все кудись пішли, і дівчата танцюють одні.
Від печер Катманду до мостів Сан-Франциско
Червоніє схід, і мерехтять в тіні
Ці двері в Едем, що завжди дуже близько,
Але нам було лінь встати, і дівчата танцюють одні.
Навчи мене співати попри всю надії,
Відірватися - і геть, крізь завіси землі;
Найяскравіше тисячі сонць нехай горить все, що колись.
Я ще попою.
Дівчата танцюють одні.
день Радості
Коли те, що ми зробили,
Вийде без печалі з наших рук;
Коли сім розійдуться,
Щоб не дивитися, хто увійде в коло;
Коли білий кінь
Дізнається своїх подруг,
Це означає - день радості.
Коли зірка Ялівець
Ляже перед нами уві сні,
Коли в каменях буде сказано
Те, що було сказано мені;
Коли над білих пагорбом
Буде місце звірячої Місяці,
Це означає - день радості.
Коли те, що ми зробили,
Вийде без печалі з наших рук,
Коли сім розійдуться,
Бо не від кого ховатися в коло;
Коли білий кінь
Зрозуміє і визнає своїх подруг,
Це означає - день радості.
І тепер, коли розтанула пил,
Під копитами вовчої зорі;
Тала вода
І полум'я нескінченної зими -
Це ж, Господи, зрячому видно,
А для нас повтори:
Бог є Світло, і в ньому немає ніякої темряви.
Бог є Світло, і в ньому немає ніякої темряви.