Педагогіка - наука про освіту та мистецтво виховної практики по формуванню і розвитку особистості [45, с. 12] На думку Л.В. Мардахаева «педагогіка - наука про сутність, закономірності, принципи, методи і форми навчання і виховання людини» [37, с. 9].
Психологія, як і педагогіка, має велику кількість визначень, багато з яких, вже не відповідають сучасності. Психологія - це наука про психіку і психічних явищах [34, с. 16]. До психічних явищ по А.Г Маклакова відносяться: психічні процеси, стани і властивості.
У дослідженні необхідно розглянути не тільки визначення представлених дисциплін, а й їх методологічний апарат (об'єкт, предмет і функції або завдання).
В якості свого об'єкта педагогіка має систему педагогічних явищ, пов'язаних з розвитком індивіда. Тому об'єктом педагогіки виступають ті явища дійсності, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Ці явища отримали назву освіту.
· Теоретичні (пояснення процесу і законів виховання і навчання, освіти і освіти; обгрунтування процесів навчання і виховання)
· Практичні (озброєння педагогів-практиків науково-теоретичними обгрунтуваннями методів навчання і виховання)
· Прикладні (по відношенню до інших наук) [33].
Предметом психології є специфічний прояв психіки людини. Об'єктом психології є діяльність людини і різних груп в процесі їх самоорганізації.
Основним завданням психології як науки є вивчення об'єктивних і суб'єктивних закономірностей функціонування і розвитку психіки особистості в цілях створення оптимальних умов реалізації її творчого потенціалу в процесі творення суспільно значущих цінностей, необхідних для життєдіяльності її групи [16, с. 23].
- Комунікативна функція (реалізація потреби людини в спілкуванні);
- Інформаційно-просвітницька функція (забезпечує більш повне задоволення різноманітних індивідуальних дозвіллєвих інтересів);
- Культуротворча функція (розвиток духовних сил і здібностей з активною творчою діяльність);
- Рекреативно-оздоровча функція (відновлення сил, витрачених у процесі праці) [26].
Психологія здавна є супутником педагогіки, так як в будь-якому педагогічному дослідженні обов'язково доводиться звертати увагу на психологічні характеристики об'єкта педагогічних впливів.
Серед наших співвітчизників, особливу увагу варто приділити Л.С. Виготському. Він розробив і запровадив у науку поняття вищих психічних функцій (мислення, пам'ять, мова, увага), а також створив культурно-історичної теорію психічного розвитку людини. Істотним внеском в педагогічну психологію є введене їм поняття «зона найближчого розвитку».
П.Я. Гальперін розробив концепцію послідовного формування розумових дій, яка і зараз реалізується в навчальному процесі багатьох вітчизняних і зарубіжних освітніх установ всіх рівнів [62].
Як висновок, про взаємозв'язок психології та педагогіки, можна привести слова П.І. Пидкасистого: «Спільним об'єктом обох наук виступає людина серед людей як суб'єкт і об'єкт своєї і їх діяльності, відносин і спілкування. Саме цим загальним визначається необхідність взаємозв'язку психології і педагогіки - різних і своєрідних сфер наукового знання і практичної дії. Такий взаємозв'язок забезпечує базу і створює передумови для розгортання процесів человекообразованія, взаємозбагачення тих, хто вивчає його наук »[44, 61-69].
2. Доцільно адаптувати найбільш успішні західні моделі до культурного профілю українських підприємств і психології співробітників [13, с. 148].
Серед таких дозвіллєвих заходів можуть бути: ігри різних видів; колективно-творчі справи; свята; конкурсні програми; робота в гуртках, секціях та добровільних об'єднаннях; індивідуальний і сімейний дозвілля; відвідування установ культури; літнє дозвілля. Розглянемо результати досліджень, пов'язаних з даними формами дозвілля і їх педагогічну значущість.