Протезування при мікростомії. Має ряд особливостей, які полягають, по-перше, в спеціальній попередній підготовці хворого; по-друге, в специфіці клінічної картини порожнини рота; в-третіх, в особливості процедур, пов'язаних з протезуванням; по-четверте, у виборі засобів ортопедичного лікування, т. е. протеза; по-п'яте, в особливості психіки хворого. Перш за все слід зробити спробу кардинального вирішення питання, тобто розширити ротову щілину за допомогою операції. Однак це не завжди можливо, тому що психіка хворого перевантажена важкими переживаннями у зв'язку з неодноразовими операціями, не завжди приносять успіх, внаслідок наявності рубців або інших умов; крім того, можуть бути протипоказання до операції у зв'язку з загальними захворюваннями.
Клініка часткової і повної втрати зубів у хворих з мікростоміей обтяжена звуженням ротової щілини, обмеженням рухів нижньої щелепи, деформацією протезного ложа рубцями після поранень, опіків і інших процесів. Хворі, як правило, рідко отримують своєчасну ортопедичну допомогу, внаслідок чого спостерігаються глибокі вторинні деформації оклюзійної поверхні зубних рядів. Хворі з мікростоміей важко вступають в контакт з лікарем, і потрібно багато часу і такту, щоб переконати їх в необхідності протезування за допомогою найбільш вигідною в даних умовах конструкції протеза. Розширюються показання до застосування мостоподібних протезів. Пластинкові протези повинні мати мінімальний базис, іноді звужені зубні ряди з огляду на труднощі накладення протеза. При збережених зубах можливе застосування складних (шарнірних) протезів. Якщо зустрічається утруднення з сепарацією зубів, то від неї слід відмовитися навіть в тих випадках, коли зуб має незручну форму для кламмера. При застосуванні мостовидних протезів застосовують екваторної коронки.
Відбиток при зменшенні ротової щілини при протезуванні знімними протезами знімають спеціальними ложками, а якщо таких немає, то стандартної ложкою, розпиляної на дві частини. При протезуванні незнімними протезами відбиток знімають ложкою. У окремих хворих можливе виготовлення індивідуальної ложки з воску прямим способом. Центральну оклюзію слід визначати на шаблонах з термомасси, прікусних валиках малих розмірів. Міжальвеолярну висоту фіксують восковими пластинками, що дозволяє виводити шаблони і пластинку з порожнини рота окремо.