професіоналізація менеджменту

· Інноваційний стиль мислення.

Інформаційну компетентність як складову інформаційної культури персоналу розглядають в контексті розвитку його інтелектуальних можливостей не тільки в професійній діяльності, а й для самоосвіти протягом вс ?? їй життя. Вона передбачає як засвоєння систематизованих знань, так і придбання навичок і умінь по оволодінню ними, що формує здатність до отримання нового знання з вмілим поєднанням використання інформаційних технологій. Існує своєрідний бар'єр між світом людини і світом комп'ютерів, і долати його можна, тільки будучи компетентним у сфері інформаційних технологій. Τᴀᴋᴎᴍ ᴏϬᴩᴀᴈᴏᴍ, можна виділити головне в інформаційній компетентності людини ¾ реальне і ефективне використання знання у вирішенні тих чи інших проблем.

Більш конкретно компетентність можна визначити як особливий тип організації предметно-специфічних знань, що дозволяє приймати ефективні рішення у відповідній галузі діяльності.

Ціннісно-смисловий компонент інформаційної культури персоналу є особистісно значущі і особистісно цінні погляди, які впливають на стосунки з оточуючими. Отже, аспект спілкування стає на перше місце. Будь-яке спілкування зачіпає фундаментальні, базові механізми особистості ¾ її ціннісно-смислові орієнтації, в зв'язку з цим високий рівень інформаційної культури персоналу допомагає аргументовано висловлювати свою думку і адекватно сприймати думку співрозмовника. У разі якщо інформаційний процес передбачає обмін значеннями, знаннями, то процес спілкування нд ?? егда пов'язаний з обміном думками, переконаннями. Τᴀᴋᴎᴍ ᴏϬᴩᴀᴈᴏᴍ, спілкування між персоналом і клієнтом представляє особливий тип комунікації, спрямований на з'ясування та узгодження ціннісно-смислових орієнтацій у спільній діяльності і забезпечує їм можливість координувати зусилля, які спрямовані на досягнення мети організації. Це, в свою чергу, вимагає високого рівня професійної підготовки сучасного спеціаліста͵ і перш нд ?? його ¾ розвитку його комунікативних здібностей та умінь.

Інноваційний стиль мислення є сукупністю трьох компонентів структури розумової діяльності персоналу організацій, які безпосереднім чином пов'язані з рівнями його інформаційної культури: мотиваційного, операційного та прогностичного.

Мотиваційний компонент в структурі інноваційного стилю мислення формується за рахунок внутрішньої мотивації. пізнавальної діяльності, в якій розумові процеси систематизації та узагальнення удосконалюються на рівні зв'язків між предметними системами знань.

Операційний компонент в структурі інноваційного стилю мислення персоналу організацій проявляється в комплексі знань і практичних умінь міжпредметного характеру. Становлення даної розумової діяльності виражається в появі новоутворень, що виникають в навчальній, науковій та професійній діяльності персоналу.

Роль правильно відібраної інформації для освіти прогностичного компонента в інноваційному стилі мислення полягає в тому, що саме при переробці вкрай важливо го обсягу інформації відбувається перехід від''сітуатівного'' до наукового пізнання світу. Маючи високий рівень інформаційної культури, на базі правильно відібраної інформації особистість починає оперувати науковими поняттями, розширює і систематизує знання. У процесі формування інформаційної культури особистості відбувається розвиток і вдосконалення контролю і оцінки вирішуваних завдань, адекватність яких сприяє більш вірному побудові прогнозів, необхідних для розвитку своєї діяльності. У спеціальній літературі зазначається, що перспективність ¾ це один з найбільш яскравих виявляються стійких ознак прогнозування. Її можна також віднести до інноваційного стилю мислення.

Сформовані мотиваційні, операційні та прогностичні компоненти інноваційного стилю мислення дозволяють створити суб'єктивні структури управління і корекції власної діяльності, а також виділити внутрішні механізми контролю. Їх дії спрямовані на трудову адаптацію персоналу до нових проблем, що стоять перед організацією, а також на заняття власної определ ?? енной критичної позиції. Виділ ?? енние складові інформаційної культури персоналу сучасних організацій взаємопов'язані і не можуть існувати ізольовано один від одного.

Результати досліджень вчених показують, що сьогодні процеси інформатизації вс ?? е активніше впроваджуються в сучасні організації і особливу роль у формуванні рівня інформаційної культури персоналу відіграє правильно відібрана інформація і нові інформаційні технології. Існують определ ?? енние чинники, які стимулюють або гальмують інформаційну культуру персоналу. Високий рівень інформаційної компетенції, інноваційний стиль мислення є найважливішими компонентами інформаційної культури персоналу. Τᴀᴋᴎᴍ ᴏϬᴩᴀᴈᴏᴍ, вимоги до рівня інформаційної культури в определ ?? енной області можуть варіюватися виходячи із специфіки діяльності конкретного фахівця в галузі управління. Професіоналізація управлінської діяльності пред'являє до працівника определ ?? енний набір вимог (рис. 9.1).

Мал. 9.1. Індивідуальні якості, що визначають успіх професійної діяльності менеджера-економіста

Ступінь відповідності управлінця пред'явленим йому вимогам повинна бути різна, в зв'язку з цим якісно определ ?? енние ступеня відповідності працівника вимогам професійної управлінської діяльності називаються рівнями професіоналізму управлінців. На базі досліджень О. С. Анісімова, А. Л. Ємельянова і В. М. Шепеля виділяють 10 рівнів професіоналізму економістів-менеджерів:

1) інформаційний ¾ здатність збирати інформацію, здійснювати її первинну обробку, передачу та зберігання. На цьому рівні зазвичай відбувається застосування різних приписів, а також освоєння базових засобів мислення і діяльності, необхідних для здійснення діяльності;

2) процедурний ¾ здатність вибудовувати конкретні дії (процедури і операції) у вкрай важливо й послідовності для вирішення определ ?? енних завдань;

3) тактичний ¾ здатність застосовувати сукупність методів і засобів для вирішення завдань в короткостроковий період. Необхідно вміти користуватися основними засобами мислення і діяльності для досягнення узгоджених цілий ?? їй;

4) оперативний ¾ здатність керувати діяльністю декількох фахівців або їх груп. На цьому рівні відбувається вироблення приписів для управлінської діяльності. Необхідно мати здатність пізнавати інших людей;

5) проектний ¾ здатність розробляти різні проекти і управляти ними. На цьому рівні відбувається видозміна приписів в управлінській діяльності. Необхідно мати здатність до продуктивної діяльності і здатністю вирішувати проблеми, поставлені іншими;

6) ситуаційний ¾ здатність керувати діяльністю людей з урахуванням ситуаційних параметрів. Необхідно вміти коригувати обраний ситуаційний метод управління та прийняття рішень з урахуванням конкретних умов;

7) системний ¾ здатність надавати управлінської діяльності системність, т. Е. Розглядати як сукупність взаємопов'язаних ситуацій і явищ, а також перетворювати складне в просте, сходити від абстрактного до конкретного. Необхідно мати здатність ставити проблеми;

8) програмно-цілий ?? Євою ¾ здатність виробляти місію. мети організації і розробляти програми діяльності колективу для досягнення цілий ?? їй організації. На даному рівні застосовується комплексний підхід, при якому враховуються різні аспекти менеджменту і їх взаємозв'язку;

9) стратегічний ¾ здатність розробки ефективної стратегії діяльності організації для досягнення її цілий ?? їй, а також програми розвитку професіоналізму великих колективів;

10) концептуальний ¾ здатність до глибинного дослідження процесів управлінської діяльності на вищому рівні. На цьому етапі відбувається безперервне саморозвиток і самореалізація управлінця.

Кожен з представлених рівнів має таку ступінь якісної определ ?? енности, яка дозволяє відрізняти один рівень від іншого. Характеристика рівня є універсальною для будь-якої діяльності управлінського типу. Дані рівні професійної управлінської діяльності допомагають проводити більш точну оцінку діяльності персоналу при проведенні атестації.

Читайте також

Контрольні питання 1. Чи можна розглядати управління як інформаційний процес? 2. Інформаційний процес - це? 3. Який академік визначає інформаційну взаємодію, як взаємодія об'єктів, що приводить до зміни знань хоча б одного з них? 4. Як. [Читати далі].

Схожі статті