Глобалізацію прийнято характеризувати насамперед як продукт науково-технічної революції, розвитку інформаційних технологій і комп'ютерних мереж, телекомунікаційних та транспортних систем, а також взаємодії національних ринків, небаченого за інтенсивністю руху капіталів, товарів, послуг і робочої сили по всьому світу. Стверджується, що глобалізація - наслідок небувало зрослої технічної і економічної потужності людства, яка перемагає простір і час, зближує народи, країни і континенти.
Існує, однак, і прямо протилежна позиція, трактування глобалізації як мало не виняткового зла для людської цивілізації, про що свідчить набирає силу рух «антиглобалістів».
Глобалізація як феномен носить суперечливий характер. З одного боку, відбувається злиття економічних процесів в глобальному (світовому) масштабі. Якщо на ступені «звичайної» інтернаціоналізації виробництва превалювали взаємини між самостійно розвиваються національними економіками через світовий ринок, то на ступені глобалізації формується новий транснаціональний системний рівень господарства з його власними закономірностями і механізмом регулювання. Має місце формування єдиних світових фінансових і інформаційних систем, становлення центрів регулювання світової економіки.
З іншого боку, діє протилежна тенденція: при збереженні національних кордонів і інтересів, національної своєрідності в світовій економіці формуються стійкі відокремлені структури. Одна із складових даного процесу - економічна регіоналізація, яка розгортається і всередині великих держав, і на міжнародному рівні.
«Обособленческіе» тенденції охоплюють не тільки економіку, а й усі інші сфери суспільного життя. Глобалізація виражається у встановленні єдиних для народів земної кулі правил. Тим часом далеко не всі хочуть і можуть жити за цими правилами. Звідси виникають незнищенне прагнення до відокремлення, конфлікти на національному і релігійному грунті, більш-менш енергійні спроби народів відстояти свою культуру, самобутність, спосіб життя.
Все це веде до утворення і зміцнення відокремлених структур, підтримує різноманітність в світі і підсилює альтернативність у розвитку людства. Збереження ж об'єктивних основ альтернативності суспільного розвитку означає, що останнім не можна розглядати в якості односпрямованого. Перспективи та можливі варіанти цього розвитку - найрізноманітніші, в тому числі дуже нерайдужні. Все конструюються в даний час моделі становлення постіндустріального суспільства суть всього лише більш-менш ймовірні сценарії. Отже, глобалізація як така не є предзаданного одновекторності процесом, вона сама варіантність. Тут можливі різні моделі.
У змісті поняття глобалізація можна виділити кілька рівнів: загальносвітовий, державної, галузевої і рівень окремої компанії. Глобалізація складається з безлічі глибинних трансформацій, що відбуваються в різних сферах людської діяльності. Не випадково складовою і чи не головною частиною процесів глобалізації стали економічне реформування, перехід до ринкової економіки з тим, щоб спираючись на досвід розвинених країн забезпечувати стійке економічне зростання і підвищення життєвого рівня населення.
Говорячи про процес глобалізації, слід підкреслити, що сьогодні світ перетворився в монополярний. Практично у всіх сферах життя: економічної, політичної, військової - панують США. На обличчя нав'язування населенню планети західних стандартів.
Які ж повинні бути російські інтереси в глобалізіруемой світовому господарстві? Шанувальники глобалізації переконані в тому, що протистояти їй не тільки неправильно, але й безглуздо, тому що мова йде про об'єктивний процес. Але цей процес зовсім не інваріантний а допускає моделі альтернативні нинішньої.
Недооцінка альтернативності, про яку йде мова, і ототожнення глобалізації як такої з її нинішньої «западноцентричного» моделлю характерні і для критикують останню теоретиків.
Звідси і суто песимістичний висновок, згідно з яким западнизации планети веде до того, що в світі не залишається ніяких «точок зростання», з якого могло б вирости щось, здатне до нової форми еволюції, відмінною від еволюції на базі западнизма.
В реалізованої глобалізаційної моделі конкретне місце відведено всім, в тому числі Росії. Їй уготована роль периферійного сировинного цеху формується «міжнародного виробництва». Звідси Росії належить ефективно забезпечувати безпеку країни і шукати шляхи заняття нею іншої ніші в мінливому світі.
Для відродження Росії як великої держави необхідно паралельно вирішувати два завдання - радикальної технологічної модернізації економіки і прискореного підйому рівня життя населення. При цьому треба мати на увазі, що відродження необхідно не тільки самої Росії, але і іншим народам: якщо воно відбудеться, Росія стане однією з «точок зростання», що втілюють альтернативу насаджуваному Заходом новому світогосподарських порядку.
Глобалізація в її діючої моделі - головна зовнішня загроза національній безпеці Росії. Для нейтралізації цієї загрози засобами зовнішньоекономічної політики Росії необхідно: по-перше, проводити наступальну експортну політику, добиваючись доступу вітчизняних товарів на зовнішні ринки; по-друге, перейти від політики повної відкритості національної економіки до політики її обмеженою, вивірено-дозованої відкритості. Виходячи з цього, слід вирішувати і питання про приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ).
Говорячи про різні варіанти інтеграції Росії в світову економіку, необхідно враховувати головні конкурентні переваги Росії крім її величезних сировинних багатств.
За розміром території Росія - найбільша країна в світі, а за чисельністю населення вона посідає сьоме місце (після Китаю, Індії, США, Індонезії, Бразилії).
У країні є порівняно дешева робоча сила в поєднанні з досить високим рівнем її кваліфікації, великі масштаби накопичених основних фондів, що дозволяють випускати капіталомісткі продукти. Росія має потужний науково-технічний потенціал і унікальними передовими технологіями в ряді секторів економіки.
У ХХI столітті в Росії немає іншого вибору, окрім продовження курсу на вростання в світову економіку, пристосування до процесу глобалізації.
Якщо Ви помітили помилку в тексті виділіть слово і натисніть Shift + Enter