Не дарма це ім'я - на честь моря: є в його власниці щось привабливе, як морський пляж. Тільки не варто далеко запливати за буйки, а то рятувальник може не встигнути прийти на допомогу. Це, звичайно, образний вислів, але Марина дійсно нагадує набігає хвилю прибою. У душевному пориві вона проявляє буйство почуттів, а на наступний день - спокійна і рівна.
За переказами, з морської піни вийшла богиня краси і кохання Афродіта. А ми вип'ємо за богиню нашого столу, за тебе, Мариночка!