Ви - сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого непридатна, хіба викинути її геть на попрання людям. Ви - світло світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верху гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Так нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого Небесного.
Метафора солі і світла має паралелі в інших Євангеліях:
- Євангеліє від Марка 9:50: «Сіль - добра річ Коли ж сіль солона буде, чим ви її поправити? Майте сіль у собі, майте й мир між собою. »
- Євангеліє від Луки 14: 34-35 «Сіль - добра річ але якщо сіль втратить силу, ніж виправити її? ні в землю, ні на гній не потрібна вона геть викидають її. »
Вчені припускають, що ця метафора, можливо, була взята євангелістами з джерела Q. оскільки вона з'являється в синоптичних Євангеліях в різних частинах оповідання. В Євангелії від Фоми (яке, як припускають, також ґрунтується на Q) зустрічається метафора світла. В Євангелії від Матвія метафора «сіль і світло» розділяється надвоє: на «сіль землі» і на «Світло для світу»; остання посилюється і поширюється порівняннями: «місто на верху гори не може бути прихований", "не запалюють свічку, щоб приховати її», а метафора солі доповнюється метафорою «сіль, яка перестала бути солоною, викидається».
В Євангелії від Іоанна також зустрічається метафора «Світло для світу», але в цьому випадку Ісус докладає її до Себе, а не до Своїх слухачам.
сіль землі
Серед стародавніх євреїв сіль використовувалася для збереження їжі, в якості приправи і у всіх тварин жертвопринесення Лев. 2:13. Єз. 43:24, Мк 9: 49-50). Вона була настільки важлива для ритуалу, що стала одним із символів Завіту між Богом і Його народом Лев. 2:13. Числ 18:19, 2 Пар 13: 5).
Точне значення виразу «сіль землі» назвати важко, почасти через те, що в стародавньому світі сіль мала різне вживання. Ось можливі значення цієї метафори:
- У книгах Вихід. пророка Єзекіїля і Хронік сіль - очищає речовина.
- У книгах Левіт. Числа і Хронік сіль - символ завіту з Богом.
- Основне вживання солі - консервіруюшее, таким чином найпопулярніше тлумачення - необхідність зберігати чистоту світу.
- У раввинистической літературі сіль - це метафора мудрості.
- Сіль була одним з компонентів добрива, і деякі вчені вважають, що потрібно переводити вираз як «сіль душі», а християни повинні допомагати світу рости і процвітати [1].
- метафора солі значить, що необхідно не самоусуватися від світу, але приймати в світі творче участь.
Сіль сама по собі, хлорид натрію. не може втратити свій смак, тому неметафоричному вираз «сіль не солона буде» не має сенсу. Деякі вважають, що за часів Ісуса сіль була дуже брудною, почасти через недосконалість методів солеваріння, почасти через те, що недобросовісні торговці додавали в неї інші речовини. Інші тлумачі вважають, що саме неможливість ситуації і була метою - оскільки так це краще запам'яталася б слухачам. Слова «несолоною стане» можна перекласти з грецької як «стане безглуздою», проте в зворотному перекладі на арамейська обидві фрази будуть звучати однаково. У раввинистической літературі сіль була метафорою мудрості, і тому, можливо, в оригіналі мала місце гра слів: «сіль (мудрість) стане дурною».