Підготовлену до шабрування деталь в блешні-стве випадків закріплюють в лещатах; деталі середньої ваги часто шабрують безпосередньо на верстатах без додаткового кріплення або встановлюють в при-пристосувань, поверхні важких і громіздких деталей шабрують на місці.
Як правило, шабрування виробляється в три етапи.
Перший етап - чорнове шабреніе - починається з видалення слідів інструменту після механічної обробки на виступаючих частинах поверхні, об-наруженних при контролі. Робота проводиться ша-бером з широким ріжучим лезом (ширина шабера не повинна перевищувати 20-25 мм, так як в про-тивно випадку слюсар швидко втомлюється і його про-тивність падає. Довжина робочого ходу шабера 15-20 мм: товщина стружки , що знімається за один прохід, 0,01-0,03 мм. Черновое шабреніе вважається закінченим, коли вся пришабровують поверхню при нанесенні на неї фарби покриється великими плямами.
На другому етапі - напівчистове - виробляє-ся більш точне шабреніе. Поверхня обробляючи-ють шабером шириною не більше 12-15 мм при довжині робочого ходу 7-12 мм. Товщина знімається струж-ки не перевищує 0,005-0,01 мм. Після цього перехо-да число плям на пришабровують поверхні дол-жно бути від 8 до 16 на площі 25 х 25 мм 2.
Третій етап - чистової. На ньому здійснюється остаточна обробка поверхонь. Ширина Шабе-ра від 5 до 12 мм; шабреніе ведеться дрібним штрихом (довжина робочого ходу шабера 3-5 мм). Після третє-го переходу пришабровують поверхня повинна мати на квадраті 25 х 25 мм 2 від 20 до 25 плям. Для отримання більшої чистоти поверхні слід при зворотному ході кілька піднімати шабер.
Під час шабрування (кожен раз після видалення шабером покритих фарбою місць) поверхню дета-чи очищають щіткою і ретельно витирають сухою ганчіркою. Деталь пришабровують прверхностью сно-ва накладають на пофарбовану перевірочну плиту, знімають і знову шабрують утворилися плями. Так продовжують до тих пір, поки кількість плям на пришабровують поверхні не досягне установ-ленній норми.
Шабрування площин. При шабруванні площині шабер, утримуваний правою рукою за рукоятку, ус-новлюють під кутом 20-30 ° до пришабровують поверхні; лівою рукою натискають на кінець Шабе-ра поблизу ріжучої кромки і рухають його вперед (робочий хід) і назад (холостий хід).
Спочатку процесу шабрування приступають до так на-зване розбивці великих плям. Прийом здійснюва-ляется сильними рухами шабера, зскрібаючи-ющего стружку з пофарбованих місць. Поверхня очи-ється від стружки і знову перевіряється на фарбу, після чого процес шабренія повторюється. Коли п'ят-на розташуються на поверхні рівномірно, раз-бівку закінчують і приступають до збільшення ко-лічества плям, зскрібаючи всі з'являються пос-ле перевірки по плиті або лінійці пофарбовані ме-ста. Очевидно, що кожне наступне зняття стружки буде зменшувати висоту нерівностей, кото-які будуть ділитися на кілька менш високих ви-ступити; загальне число їх буде збільшуватися. При цьому напрямок робочого ходу шабера кожен раз изме-вується, так що сліди шабера від попереднього про- ходу перетинаються зі слідами подальшого Шабр-ня під кутом приблизно 45-90 °, а майданчики, обра-зуемое штрихами, мають вигляд ромбів або квадратів тиків.
Для додання пришабровують поверхні де-коратівного виду іноді на ній наноситься так на-зване «мороз» різної форми - симметрич-но розташовані клітинки або смужки.
Вельми раціональним слід вважати применяе-мий багатьма слюсарями метод ручного шабренія «на себе». При звичайному способі ручне шабреніе веде-ся пересуванням шабера обома руками «від себе». При способі «на себе» шабер беруть за середню частину (стрижень) обома руками в обхват і встановлюють лезом до оброблюваної поверхні під кутом 65-75 °, а не 20-30 °, як при шабруванні «від себе»; верхня ж частина шабера, що закінчується деревян-ної рукояткою, впирається в плече працюючого. Шабер при цьому є як би важелем з цент-ром обертання в точці зіткнення шабера з плечем працюючого. При такому методі шабренія значно поліпшується якість обробленої поверхні, так як абсолютно виключається мож-ливість «дроблення» часто спостерігається при шабруванні «від себе». Це пояснюється тим, що слідом-ствие збільшеної довжини (до 450-550 мм) шабер при шабруванні «на себе» пружинить, завдяки чому лезо його плавно врізається і метал і також плавно виходить із зони різання. При шабруванні ж «від себе» шабер при робочому ході зазвичай сильно врізу-ється в метал, і в кінці кожного штриха залишаються задирки, які потім доводиться видаляти додат-ково прішабріваніем.
Шабрування площин, розташованих під гострі-ми кутами. Прикладом такої обробки може служити шабреніе напрямних типу «ластівчин хвіст». У цьому випадку застосовують шабери, ріжуча частина ко-торих має деяку кривизну і спеціальну за-точку.
Для правильної обробки напрямних нуж-но мати тригранні лінійки, а також «каретку» (повзун) з добре прішабренним нижнім основа-ням. За допомогою каретки виробляють шабреніе крайніх горизонтальних направляючих площин, їх фарбують за нижнього основи «каретки», на яке нанесена фарба. Потім шабрують нахил-ні напрямні під тригранну перевірочні ли-Нейко.
Шабрування площин, пов'язаних під гострі-ми або тупими кутами, можна виробляти, користь-Ясь перевірочними призмами. В даному випадку пере-ка пришабровують поверхні на фарбу вироб-диться по скосу призми, встановленої на плиті.
Шабрування криволінійних поверхонь. До групи деталей з криволінійними поверхнями, які слюсарю доводиться часто Шабр, відносяться вкла-дихай підшипників, втулки, гільзи і т. П. Їх шаб-рят тригранним шабером і перевіряють по валу. Вна-чале перевірочний вал покривають тонким і одно-мірним шаром фарби і укладають на нижній вкла-диш підшипника. Потім на цей вал накладають верхній вкладиш і рівномірно з кута на кут за допомогою гайок затягують кришку підшипника так, щоб вал з деяким зусиллям можна було повер-нути в підшипнику вправо і вліво на 2-3 обороту. Після цього підшипник розбирають і шабрують окра-шенние місця спочатку нижнього, а потім верхнього вкладиша, переміщаючи шабер по колу вкладиша.
В процесі шабрування тригранний шабер слід нахиляти до поверхні під таким кутом, щоб стружку знімала середня частина його ріжучої кромки. Утворені при цьому штрихи від шабера на по-поверхні деталі повинні мати форму четирехуголь-ника або ромба. Залежно від конфігурації та положення вкладиша робітничий рух шабера мо-же бути направлено в праву і ліву сторону. Кут різання р при грубому шабруванні тригранним Шабе-ром зазвичай становить 70-75 °, а при чистовому - близько 120 ° Збільшення кута різання при обробці дозволяє знімати дуже тонку стружку.
При обробці вкладишів підшипників Шабр-ня з періодичним фарбуванням поверхні вкладиша по перевірочні валу ведуть до тих пір, поки пришабровують поверхня не буде рівномірно покриватися плямами фарби на площі не менше 3/4 поверхні вкладиша.