РаскольніковФамілія вказує на явище розколу і нагадує про розкольників. Розкол в свідомості, душі героя приводять його до створення власної теорії, обгрунтуванню особливого шляху для «обраних», злочину і в результаті - відторгнення себе від інших «світів», навіть найближчих з них: від рідної матері і сестри, заради яких, здавалося б, це злочин відбувалося. Про значення ж слова «розкольник» Новомосковський цілком православному богословському енциклопедичному словнику: «Розкольник - людина, що уникає єднання з Православною Церквою і тримається особливих обрядів».
Саме ім'я - Родіон - грецького походження, що означає «житель острова Родос». Етимологічно до того ж кореня походять слова «руда», «рудий», «троянда». «Руда» на старослов'янській мові означає «кров». Так вже в самому імені його задається мотив крові, який реалізується в сюжете.Отчество Раскольникова - Романович. Ім'я Роман в перекладі з латинської означає «римлянин», а на давньогрецькому означає «фортеця», «сила». Фахівці звертають увагу і на триразове повторення літери «Р» в ініціалах головного героя, що надає особливого звучання і посилює значення складових цього загадкового трикутника: Батьківщина - міцний римлянин - розкол.
МармеладовС цим прізвищем прямих асоціацій з православною семантикою немає. Буквально мармелад - м'який, желеподібний, на натуральній основі, що не підлягає тривалому зберіганню, дуже (навіть занадто) солодкий продукт. Основні якості мармеладу, особливо «м'який», «занадто солодкий» відповідають рисам характеру героя і його манері висловлюватися. Можна лише згадати, що Православ'я вчить утримуватися від задоволень, багатослів'я і остерігатися надмірності (асоціації зі словом «занадто») у всьому: не тільки в земні справи, але навіть в духовних подвигах.
Соня МармеладоваСофья - мудрість. Найчастіше вживається в романі: Соня, Сонечка, цим підкреслюється її дитячість. Раскольников називає героїню спочатку (навіть про себе) Софією Семенівною, як би визнаючи недитячу мудрість маленької героїні, хоча і не розуміючи її до кінця.
ЛізаветаТак в народі називають Єлизавету. Ім'я Єлизавета староєврейського походження, означає «Божа клятва», «Обітниця Богу». Лізавета зображена в романі зразок юродивой. Це «висока, незграбна, боязка і смиренна дівка мало не ідіотка, ... що була у повному рабстві у сестри своєї». Юродиві завжди вважалися на Русі близькими до Бога.
РазуміхінЕта прізвище містить більш глибокий зміст, ніж поширене нині житейська розуміння слова «розум». Слід розглянути семантику трьох слів: «розум», «розумний» і «розум». Розум - «духовна сила, яка може пам'ятати (осягати, пізнавати), судити (міркувати, застосовувати, порівнювати) і укладати (вирішувати, виводити наслідок); здатність вірного, послідовного зчеплення думок, від причини, наслідки її і до мети, кінця, особливо в додатку до справи ». Розумний - «обдарований розумом». Розум - «розумність, стан розумного».
ЛужінІмя Петро означає камінь. Петро Петрович Лужина - камінь + камінь + калюжа = бруд. Лужина - байдужий, розважливий, з дрібної, брудної душею. Прізвище, як і герой, асоціюється з дрібним брудним тимчасовим водоймою: якщо потрапити в калюжу, можна забруднитися, промокнути, захворіти, в загальному, наслідки можуть виявитися найнеприємнішими.
ЛебезятніковКорень цього прізвища «підлабузнюватися» означає: «Єгоза, елозить прислужуючи, лестити, підлещуватися, доглядати, доглядати, догоджати, під'їжджати; ... пліткувати ».НастасьяТак звуть куховарку і едінственнуюслужанку господині Раскольникова. Повний імяетой простий, доброю, чуйною жінки-трудівниці - «Анастасія», що в перекладі з грецького означає «воскресіння».
Висновок: Імена і прізвища героїв в романі Достоєвського глибоко знаменні, пов'язані з ідейним змістом твору, з символікою, з розвитком сюжету.