Предметно - розвиваюче середовище доу як умова успішної соціалізації дитини дошкільника »-

Предметно - розвиваюче середовище доу як умова успішної соціалізації дитини дошкільника »-

Тема: «Предметно - розвиваюче середовище ДНЗ як умова успішної соціалізації дитини дошкільника»

В роботі викладені вимоги до створення предметно - просторового середовища в дошкільному навчальному закладі відповідно до Федерального Державним Освітнім Стандартом.

Тема: «Предметно - розвиваюче середовище ДНЗ як умова успішної соціалізації дитини дошкільника»

«Немає такої сторони виховання, по-Німан в цілому, на яку про-становленнЯ не чинила б впливу, немає можливості, що не зна-ділась б в прямій залежності від безпосередньо навколишнього ре-бенка конкретного світу.

Той, кому вдасться створити таку обстановку, полегшить свою працю у вищій сте-пені.

Серед неї дитина буде жити розвиватися власній само-довлеющей життям, його духовне зростання буде відбуватися з самого себе, від природи. ». Е. І. Тихеева.

Питання організації предметно-розвиваючого середовища, вдо на сьогоднішній день, варто особливо актуально. Це пов'язано з введенням нового Федерального державного освітнього стандарту (ФГОС) до структури основної загальноосвітньої програми дошкільної образованія.В тому числі вимоги до організації та оновленню предметно-розвиваючого середовища дошкільного закладу. Важливо правильно підійти до питання створення предметно-розвиваючого среди.Под розвиваючої предметно-просторовим середовищем слід розуміти природну комфортабельну обстановку, раціо-нально організовану в просторі і часі, насичену різноманітними предметами і ігровими матеріалами.

1. Вимоги до розвиваючої предметно - просторового середовища відповідно до ФГОС.

Розвиваюча предметно - просторове середовище забезпечує максимальну реалізацію освітнього потенціалу простору групи.

Розвиваюча предметно - просторове середовище повинна забезпечувати можливість спілкування в спільній діяльності дітей і дорослих, рухової активності дітей, а також можливості для усамітнення.

Розвиваюча предметно-просторова середовище повинне забезпечувати:

реалізацію різних освітніх програм;

в разі організації інклюзивної освіти - необхідні для нього умови;

облік національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітня діяльність; врахування вікових особливостей дітей.

Розвиваюча предметно-просторове середовище повинна бути змістовно-насиченою, трансформованою, поліфункціональної, варіативної, доступною і безпечною.

Насиченість середовища повинна відповідати віковим можливостям дітей і змістом Програми.

Освітній простір має бути оснащено засобами навчання і виховання (в тому числі технічними), відповідними матеріалами, в тому числі витратним ігровим, спортивним, оздоровчим обладнанням, інвентарем (відповідно до специфіки Програми).

Організація освітнього простору і різноманітність матеріалів, обладнання та інвентарю (в будівлі і на ділянці) повинні забезпечувати:

ігрову, пізнавальну, дослідницьку та творчу активність всіх вихованців, експериментування з доступними дітям матеріалами (в тому числі з піском і водою);

рухову активність, в тому числі розвиток великої і дрібної моторики, участь в рухливих іграх і змаганнях;

емоційне благополуччя дітей у взаємодії з предметно-просторовим оточенням;

Трансформованою простору передбачає можливість

змін предметно-просторового середовища в залежності від освітньої ситуації, в тому числі від мінливих інтересів і можливостей дітей;

3. Поліфункціональність матеріалів передбачає:

можливість різноманітного використання різних складових предметного середовища, наприклад, дитячих меблів, матів, м'яких модулів, ширм і т.д .;

наявність в Організації або Групі поліфункціональних (котрі мають жорстко закріпленим способом вживання) предметів, в тому числі природних матеріалів, придатних для використання в різних видах дитячої активності (в тому числі в якості предметів-заступників в дитячій грі).

А ось варіативність середовища передбачає:

наявність в Організації або Групі різних просторів (для гри, конструювання, усамітнення та ін.), а також різноманітних матеріалів, ігор, іграшок та обладнання, що забезпечують вільний вибір дітей;

періодичну змінюваність ігрового матеріалу, поява нових предметів, що стимулюють ігрову, рухову, пізнавальну та дослідницьку активність дітей.

Доступність середовища передбачає:

доступність для вихованців, в тому числі дітей з обмеженими можливостями здоров'я та дітей-інвалідів, всіх приміщень, де здійснюється освітня діяльність;

вільний доступ дітей, в тому числі дітей з обмеженими можливостями здоров'я, до ігор, іграшок, матеріалами, посібниками, що забезпечує всі основні види дитячої активності;

справність та збереження матеріалів і устаткування.

Безпека предметно-просторового середовища передбачає відповідність всіх її елементів вимогам по забезпеченню надійності і безпеки їх використання.

Організація самостійно визначає засоби навчання, в тому числі технічні, відповідні матеріали (в тому числі витратні), ігрове, спортивне, оздоровче обладнання, інвентар, необхідні для реалізації Програми.

2. Функції освітнього середовища ДНЗ.

Основні закономірності виховання і навчання дітей дошкільного віку дозволяють сформулювати функції освітнього середовища дошкільного навчального закладу відповідно до програми ДОУ.

Функція стимулювання активності дітей має в своїй основі мета запропонувати дитині різноманітний матеріал для його активної участі в різних видах діяльності.

Необхідний рівень інформативності середовища на різних етапах розвитку особистості дитини забезпечується різноманітністю тематики, збагаченням функціональних властивостей її елементів, комплектністю і різноманіттям її елементів.

Функція збереження психологічного здоров'я.

Навколишнє середовище є найважливішим для дитини чинником, що впливає на його емоційний стан.

Виховує функція середовища не вимагає особливої ​​розшифровки. Саме середовище є тим самим центром, де зароджуються узи співпраці, позитивних взаємовідносин, організованого поведінки, дбайливого ставлення.

Розвиваюча функція середовища є провідною. Тільки тоді середовище може претендувати на високе звання розвиваючої, коли вона містить матеріал, посильний кожній дитині, коли вона забезпечує сходинки того самого просування, про який ми говоримо, маючи на увазі розвиток. Розвиваюча функція предметного середовища вимагає для своєї реалізації поєднання традиційних і нових, незвичайних компонентів, що забезпечує спадкоємність розвитку діяльності від простих її форм до більш складним.

Предметно - розвиваюче середовище ДНЗ як умова успішної соціалізації дитини дошкільника.

Вплив предметно - розвивального середовища на розвиток особистості дитини.

Правильно організована предметно-розвиваюче середовище в дошкільному закладі (в групі) надає кожній дитині рівні можливості придбати ті чи інші якості особистості, можливості для його всебічного розвитку. Але не всяке середовище може бути розвиваючої.

Простір, організоване для дітей в освітньому закладі, може бути як потужним стимулом їх розвитку, так і перешкодою, що заважає проявити індивідуальні творчі здібності.

Цільові орієнтири до завершення дошкільної освіти чітко позначені освітнім стандартом. Дитина повинна володіти ініціативністю і самостійністю в різних видах дитячої діяльності, здатністю вибирати рід занять, партнерів, до породження і втілення різноманітних задумів, бути впевненим у своїх силах і відкритим зовнішнього світу. Тому предметно-просторова середовище, що стимулює комунікативну, ігрову, пізнавальну, фізичну й інші види активності дитини, повинна бути організована в залежності від вікової специфіки його розвитку.

Предметний світ дитинства - це не тільки ігрове середовище, але і середовище розвитку всіх специфічних дитячих видів діяльності (А. В. Запорожець), жодна з яких не може повноцінно раз-виваться поза предметної організації. Сучасний дитячий сад - це місце, де дитина отримує досвід широкого емоціо-нально-практичної взаємодії з дорослими і сверстних-ками в найбільш значущих для його розвитку сферах життя. Розвиваюче середовище освітньої-ного установи є джерелом становлення суб'єкт-ного досвіду дитини. Кожен її компонент сприяє формуванню у дитини досвіду освоєння коштів і способів пізнання і взаємодії з навколишнім світом, досвіду виникнення мотивів нових видів діяльності, досвіду спілкування з дорослими і однолітками.

Активність дитини в умовах збагаченої розвиваючого середовища стимулюється свободою вибору діяльності. Дитина голок-рает, виходячи зі своїх інтересів і можливостей, прагнення до самоствердження; займається не з волі дорослого, а по собст-венному бажанням, під впливом привернули його увагу ігрових матеріалів.

Таке середовище сприяє встановленню, утвердженню почуття впевненості в собі, але ж саме воно визначає особливості особистісного розвитку на ступені дошкільного дитинства.

Розвивальне освіта спрямована, перш за все, на роз-нення особистості дитини і здійснюється через рішення задач, ос-Нова на перетворенні інформації, що дозволяє дитині проявляти максимальну самостійність і активність; пред-вважає перспективу саморозвитку дитини на основі пізнаючи-кові-творчої діяльності.

3.2.Развівающая середовище як засіб соціалізації дошкільнят

Предметне середовище створюється з урахуванням вікових можливостей дітей, що зароджуються статевих схильностей і інтересів і конструюється таким чином, щоб дитина протягом дня міг знайти для себе цікаву справу, заняття.

Соціалізація-це процес, за допомогою якого дитина засвоює поведінка, навички, мотиви, цінності, переконання і норми, властиві його культурі.

Найчастіше процес соціалізації розуміється як процес адаптації і пристосування.

Дитячий сад є одним з основних інститутів соціалізації, де педагог організовує умови для успішної соціалізації дитини, охоплюючи розвиток його поведінкової, емоційно-чуттєвої, пізнавальної, буттєвої, морально-етичної, міжособистісної сторін його життя.

Предметно-розвиваюче середовище не повинна створювати тільки зовнішню красу. Це відкрита, змінюється, жива система, збагачує новизною. Предметно-розвиваюче середовище несе в собі величезні можливості впливу на дитину, вона виховує і розвиває його.

В умовах розвиваючого середовища дитина реалізує своє право на свободу вибору діяльності. Він діє, виходячи зі своїх інтересів і можливостей, прагнути до самоствердження, займається не з волі дорослого, а за власним бажанням.

У такому підході до організації дитячої діяльності вже закладено механізм саморозвитку, самореалізації підростаючої особистості.

Забезпечення психологічного комфорту дитини в освітній установі з метою збереження фізичного та психічного здоров'я. У дошкільному дитинстві, ця умова є важливою складовою якісної освіти в цілому.

Побудова предметно-розвиваючого середовища дорослими має дозволяти організувати як спільну, так і самосто-ності діяльність дітей, спрямовану на його самораз-витие під наглядом і за підтримки дорослого. В цьому випадку природного середовища виконує освітню, розвиваючу, виховує, стимулюючу, організаційну, комунікативну функції. Але найголовніше - вона працює на розвиток самостійності та самодеят-ності дитини.

Педагоги дитячого садка зобов'язані створити умови для виникнення і розгортання гри, для розвитку спілкування між дітьми в грі, сприяти розвитку у дітей різних видів гри, створити умови для розвитку творчої ігрової активності дітей. розвивати у дітей відповідно до їх індивідуальних можливостей, здатність до самовираження, спонукати до імпровізації засобами міміки, пантоміми, виразних рухів та інтонацій, вчити дітей розрізняти настрої, переживання, емоційні стани персонажів і людей, передаючи їх різними ігровими засобами, надавати дітям право вибору ігрових засобів.

- Розвиваюча предметно-просторове середовище системна, відповідає цілям виховання і навчання і вимогам проектної культури;

- ініціює діяльність дитини: її об'єкти, засоби, цілі і способи їх досягнення задаються предметної середовищем;

- враховує специфіку вікових етапів розвитку дитини, як провідної діяльності (спілкування, предметної діяльності, гри, так і інших виникають рано і розвиваються до старшого дошкільного віку.

Інакше кажучи, вирішує завдання створення зони найближчого розвитку через організацію предметного середовища; дає можливість взаємодії дітей між собою і з дорослими;

- поряд з консервативними компонентами має часто мінливі складові, які спонукають дітей до пізнання через практичне експериментування з цими компонентами, а також до наділення новими смислами консервативних компонентів. Це породжує нові ідеї, способи, образи, що збагачує як саму дитячу діяльність (гру, конструювання, так і розвиток дітей в ній;

- забезпечує можливість дитини жити в різномасштабних просторі, співмасштабним діям його рук (масштаб «очей - рука», його зростання і предметного світу дорослих;

- розвиваюча функція предметного середовища поєднує традиційні і нові компоненти, що забезпечує спадкоємність розвитку діяльності від простих її форм до більш, складним, змістовним.

Принцип дистанції позиції при взаємодії дорослого і дитини. Групове приміщення умовно поділяється на три зони: спокійна (навчальна, куточок книги); середньої інтенсивності (театралізована, музична, зона конструювання); зона насиченого руху (спортивний куточок).

Принцип активності надає можливість спільної участі дорослого і дитини в створенні навколишнього середовища, яка може змінюватися і легко трансформуватися. Комплексирование і гнучке зонування. Різноманітність предметної розвиваючого середовища структурується за видами дитячої діяльності, забезпечує для дітей вибір за інтересами і дозволяє включатися у взаємодію з однолітками або діяти самостійно.

Подібна організація простору створить можливість для реалізації права дітей на вільний вибір виду діяльності.

Важливо, що предметне середовище має характер відкритої, незамкненою системи, здатної до коректування і розвитку. Інакше кажучи, середовище не тільки розвиває, але й розвивається. При будь-яких обставинах предметний світ, що оточує дитину, необхідно поповнювати і оновлювати, пристосовуючи до новоутворень певного віку.

Діяльність в умовах збагаченої середовища дозволяє дитині проявляти допитливість, допитливість, пізнавати навколишній світ без примусу, прагнути до творчого відображення пізнаного. В умовах розвиваючого середовища дитина реалізує своє право на свободу вибору діяльності. Він діє, виходячи зі своїх інтересів і можливостей. У такому підході до організації дитячої діяльності вже закладено механізм саморозвитку, самореалізації підростаючої особистості.

Таким чином, створюючи предметно-розвиваюче середовище, як умова успішної соціалізації дитини дошкільника, необхідно враховувати психологічні основи конструктивної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, дизайн і ергономіку сучасного безпекового середовища дошкільного закладу і психологічні особливості вікової групи, на яку націлена дана середу.

Схожі статті