Правовий всеобуч - єдина загальнодержавна система вивчення законодавства, яка охоплює всі верстви населення, усіх державних службовців. Правовий всеобуч і правова освіта - по суті одне і те ж. Правова освіта, як і правове виховання, є процесом засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності і правопорядку. Правова освіта - необхідний елемент правової культури, умова правової вихованості особистості. На всіх рівнях освіти повинно проводитися правове навчання.
Структура освіти включає такі види освіти: дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.
Перехід до ринкових відносин обумовив необхідність правової освіти керівників, фахівців, посадових осіб комерційних корпорацій. Правова освіта посадових осіб має на меті не тільки оволодіння мінімумом правових знань, а й ставлення до використання їх: всі управлінські рішення повинні відповідати "букві" і "духу" закону.
Функції правового всеобучу такі:
1. правова освіта і виховання молоді в усіх навчальних закладах;
2. правова освіта депутатського корпусу всіх рівнів;
3. правова освіта працівників органів виконавчої влади на місцях;
4. правова освіта працівників органів управління, громадських організацій;
5. правова освіта посадових осіб комерційних корпорацій - асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших об'єднань;
6. правова освіта правопорушників у місцях позбавлення волі та ін.;
7. методичне забезпечення правового всеобучу (підтримка сукупності сучасних принципів, форм, методів і способів правової освіти та інформації, активну участь в їх здійсненні).
З метою ефективного вирішення завдань правового навчання громадян необхідно об'єднати зусилля державних органів і громадських організацій.
Юридичні установи (органи внутрішніх справ, прокуратура, суд, нотаріальна контора, юридична фірма) покликані забезпечити конкретну участь юристів і вчених у роз'ясненні населенню актів законодавства, в інформуванні громадян про стан охорони правопорядку.
Поряд з навчанням громадян конкретним правовим нормам важливо впровадити в громадську свідомість правові аксіоми, які пройшли випробування часом і перевірені практикою.
Правові аксіоми повинні включати знання:
про правові стимули - правові спонукання до поведінки, що відповідає закону, створюють умови для задоволення власних інтересів суб'єкта (наприклад, пільга, право на власність та ін.);
правові обмеження - правові стримування протиправної поведінки, які створюють умови для задоволення інтересів контр суб'єкта, охорони і захисту суспільства (наприклад, обмеження дієздатності дітей; встановлені законом виборчі обмеження та ін.).