Правова держава і громадянське суспільство - в чому відмінності і подібності

Глава XXIV. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПРАВОВА ДЕРЖАВА

§ 1. Загальна характеристика сучасних уявлень
про співвідношення держави і суспільства

§ 2. Громадянське суспільство

§ 3. Основні характерні риси громадянського суспільства

§ 4. Поняття правової держави

Нинішнє розуміння правової держави, як і концепція правової форми державності в цілому, має на меті висвітлити по суті держави такі риси і механізми, які забезпечують панування права, заснованих на праві законів в політико-суспільних відносинах, в організації системи державної влади (порядок установи, формування і визначення компетенції її органів, способи їх взаємовідносин і т.п.), які гарантують захист інтересів громадянина і людини, а також «загального блага» правовими засобами і в кордонів ах правової процедури, націлюють курс суспільного розвитку в напрямку гегемонії права.
Першорядним в характеристиці кінцевих цілей побудови правової держави виступає твердження правових засад і правових форм у взаєминах публічної влади з суб'єктами права, правової рівності всіх індивідів, прав і свобод людини і громадянина. Сутність правової держави - в підпорядкованості державної влади праву.
Будь-яке держава обмежена правом в міру розвиненості правосвідомості його народу і суспільства, його цивілізованості. Вихідний рівень для втілення в державно-правовому житті країни концептуальних характеристик правової держави передбачає досить високорозвинені суб'єктивні уявлення громадян про панування права і законності, обсязі індивідуальної свободи, способах організації та впорядкування суспільних відносин індивідів. В історії суспільного розвитку досить часто ідея правової держави і дотримання прав людини висувалася як альтернатива панівній в державі ідеології.
Теоретична модель правової держави на відміну від моделей держав з іншими переважаючими політико-правовими ознаками має якісно інші взаємозв'язку з суспільством і особистістю, їх численними і різноманітними колективами, інший характер регулятивної і арбітражної ролі в суспільстві. Правова держава - це зв'язаність його організації і діяльності не тільки буквою закону, а й його суттю, загальними принципами права на основі загальнолюдських цінностей. Правова держава - це взаємні права та обов'язки, взаємна відповідальність суспільства, держави, колективу, особистості. Правова держава - це свобода релігії та атеїзму, пропаганди релігійних та інших поглядів, де будь-яка дискримінація громадян у зв'язку з віруваннями заборонена.

§ 5. Ознаки правової держави

Найважливішими елементами, що характеризують правову державу, виступають: а) панування закону, б) функціонування державної влади на засадах її поділу публічно-владних повноважень між органами законодавчої, виконавчої, судової влади, в) визнання і гарантований захист прав і свобод людини і громадянина. Сукупність цих теоретичних і практичних елементів в характеристиці правової держави дозволяє виділити групи нормативних, інституційних і особистісно-суспільних ознак правової держави.
Нормативні ознаки правової держави. Слід зазначити, що ця група ознак, крім самостійного значення, несе і загальне навантаження: вона являє собою правовий компонент, який пронизує всі характеристики правової державності.
До власне нормативним ознаками слід відносити:
верховенство закону і особливе місце конституції як основного закону;
законність як принцип створення і реалізації норм права.
Закон як джерело нормативних приписів поширює свою дію на всіх суб'єктів права. Органи державної влади та місцевого самоврядування, посадові особи, громадяни та їх об'єднання функціонують на основі та в рамках закону. Загальна вимога підпорядкування законом не стирає межі між нормативними правовими актами різної юридичної сили. Більш того, дана ознака, стверджуючи панівне значення закону в правовій державі, під законом розуміє акт відповідного юридичного значення. Тільки прийнятий законодавчим (представницьким) органом з дотриманням законотворчої процедури або безпосередньо народом на референдумі відповідно до спеціально для цього встановленого порядку акт може визнаватися законом. Акти інших органів, наділених конституцією держави правотворческими функціями, можуть видаватися відповідно до законів, при обов'язковому дотриманні умови їх несуперечності нормам законів. Норми, що формулюються конституцією держави як актом вищої юридичної сили, лежать в основі побудови ієрархічної системи нормативних актів: Конституція - закон - підзаконний акт. Видання нормативних правових актів державою має здійснюватися як продовження конституції.
Правовий характер закону, його конституційно-правова природа та значення основи чинного позитивного права, а також субординаційна підпорядкованість актів різної юридичної сили і їх значення регулятора суспільних відносин забезпечують стан законності як особливого режиму державно-суспільного життя. Преференції і обмеження по політичним і громадянським правам для всіх (громадян і їх об'єднань) повинні бути єдиними і можуть встановлюватися тільки законом. Неухильне дотримання законів усіма держ?

Шукаєте відповідь?
Запитати юриста простіше!

Задайте питання нашим юристам - це набагато швидше, ніж шукати рішення.

Схожі статті