Постанова федерального арбітражного суду східно-сибірського округу від 11 вересня 2018 р

В якості третьої особи без самостійних вимог залучено товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Тепловик".

В апеляційному суді справа не розглядалася.

У касаційній скарзі на вказане рішення МУП "ПО" Тепловодоканал "просить його скасувати, прийняти по справі новий судовий акт про відмову в позові.

Заявник вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права (статей 395. 421. 432. 435. 785. 981. 983 Цивільного кодексу Російської Федерації, статей 153. 155 Житлового кодексу Російської Федерації, розділу 1 Загальних правил перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.10 .74, розділу 6 Правил оформлення перевізних документів, пункту 13 розділу 3 "Розрахунки за перевезення").

На його думку, висновок суду про сформовані фактичних відносинах з надання послуг не відповідає обставинам справи; Житловим кодексом Російської Федерації встановлено інший відсоток за порушення термінів оплати за житлове приміщення і комунальні послуги.

У відгуку на касаційну скаргу ТОВ ПО "Комунальні послуги" вказало на її необґрунтованість та законність оскаржуваного рішення.

Представник ТОВ "ПО" Комунальні послуги "підтримав доводи, що містяться у відгуку на касаційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Справу розглянуто в порядку, встановленому главою 35 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації.

Арбітражний суд округу вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Арбітражним судом першої інстанції встановлено такі обставини, що мають істотне значення для розгляду справи.

МУП "Виробниче об'єднання" Тепловодоканал "є також і керуючою компанією і агентом, уповноваженим приймати платежі від населення за комунальні послуги, в одній особі.

Згідно зі статтею 432 Цивільного кодексу Російської Федерації договір вважається укладеним, якщо між сторонами в необхідній у належних випадках формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом направлення оферти (пропозиції укласти договір) однієї зі сторін і її акцепту (прийняття пропозиції) іншою стороною.

Таким чином, цивільним законодавством Російської Федерації хоча і передбачено наявність договору в письмовій формі, але не потрібно, щоб дана письмова форма представляла собою тільки єдиний документ з назвою "договір", це може бути обмін документами, в яких узгоджені істотні умови договору.

Договір на надання послуг з вивезення ТПВ відповідачем підписаний не був.

Разом з тим, незважаючи на те, що єдиний документ - договір на надання послуг з вивезення ТПВ між позивачем та відповідачем не укладено, ТОВ ПО "Комунальні послуги" приступило до здійснення дій по виконанню зазначених у договорі умов, а саме - до надання послуг з вивезення ТПВ.

При цьому позивач вказує, що надавав послуги з вивезення ТПВ в спірний період в зв'язку з відсутністю на території г.Усолье-Сибірське інших централізованих організацій з вивезення ТПВ, вважаючи, що відмова суспільства від надання даних послуг міг привести до захаращення території міста і утворення несанкціоновані звалищ.

Відповідачем претензія залишена без задоволення, заборгованість не погашена, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення 795 370 руб. 90 коп. суми основного боргу за надані послуги.

Факт надання позивачем послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх вартість підтверджуються представленими в матеріали справи документами:

- випискою з реєстру ліцензій на діяльність щодо поводження з небезпечними відходами;

- графіками вивезення ТПВ, узгодженими з заступником Головного Державного санітарного лікаря по Іркутській області, в г.Усолье-Сибірське і Усольском районі, г.Черемхово і Черемхівському районі;

- дорожніми листами за заявлений період; паспортами транспортних засобів автомобілів-сміттєвозів;

З представлених документів вбачається, що відповідач фактично користувався послугами, що надаються позивачем.

В силу пункту 1 статті 779 Цивільного кодексу Російської Федерації за договором возмездного надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (здійснити певні дії або здійснити певну діяльність), а замовник зобов'язується оплатити ці послуги.

Частиною 1 статті 781 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачено обов'язок замовника оплатити надані йому послуги у строки та в порядку, які вказані в договорі возмездного надання послуг.

Позивач представлені відповідачем документи оскаржив, вказавши на відсутність у відповідача як права (ліцензії), так і можливості надати населенню послуги з вивезення ТПВ в заявленому обсязі; вказав, що фактично відповідач здійснював вивіз ТПВ від будинків, що знаходяться на його обслуговуванні (8 253 чол. згідно з довідкою розрахунково-касового центру МУП "ПО" Тепловодоканал "), які стосуються предмета спору відношення не мають.

Суд, оцінивши представлені докази в їх сукупності, вважає, що відповідач не довів, що їм надані послуги, про оплату яких заявлено даний вимога.

На підставі статті 65 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації кожну особу, яка бере участь у справі, має довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Грунтуючись на положеннях статті 71 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації, оцінивши представлені сторонами докази і доводи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відповідач свої доводи не довів.

Докази, що свідчать про неналежне надання послуг позивачем або заперечують обгрунтованість розрахунку розміру заборгованості, а також докази, що підтверджують оплату позивачу наданих послуг з вивезення ТПВ, відповідачем не представлені.

При викладених обставинах суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі статей 309. 310. 395. 779 Цивільного кодексу Російської Федерації.

Арбітражний суд округу погоджується з висновками арбітражного суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Оскаржуване рішення є законним, підстав для його скасування немає.

Доводи заявника касаційної скарги, яким арбітражним судом першої інстанції дана належна оцінка, повторно розглянуті арбітражним судом округу і визнані необґрунтованими і не впливають на правильність прийнятого у справі судового акта.