Коли вони повернулися вона почала відразу ж закінчувати свою роботу. Вона одягла на себе чорні пухнасті рукавички. І з них раптом випустилися гострі як леза кігті.
- Кейт, ти закінчила?! - почувся подив і в той же час переляканий голос її подруги на вході в її кімнату.
- Так, класно, правда Джейн? - запитала Катя.
- Так, я тебе вітаю. Я за тебе дуже рада! Ох, скоро твоє День народження! А я незнаю що тобі прдаріть. Було легше, коли тобі було дев'ять. Взяв і подарував тобі іграшку, а в п'ятнадцять незнаю.
Кейт тихенько засміялася.
- Ну, якщо вважати, що я перша красуня класу, то косметику.
Кейт була правда красива. Її каштанове волосся, миле лічеко, струнка фігура. Багато дівчаток заздрили їй.
Минуло кілька днів і ось настав її День народження. Подарунки були прекрасні, день був прекрасний, все було чудово. У цей день Джейн подарувала їй дуже цікаву маску: блакитні як небо очі кота і велика ЧЕШИРСЬКА посмішка. Все інше простір займало чорнота. Джейн відразу ж одягла чорні штани, чорну худі з вушками, рукавички з висувними кігтя, кросівки (теж чорні і теж з кігтями) і не забула про маску.
Вона вирішила запитати у матері як їй цей костюм. Кейт увійшла в батьківську кімнату. Мати побачивши її закричала. Кейт поспішно зняла маску і підійшла до матері.
- Мам, це я - Кейт. Заспокойся, це мій костюм на Хелловін.
- Кейт Вормс, швидко зніміть цей костюм і не одягайте його до Хелловіну.
Кейт слухняно пішла до себе в кімнату і переодяглася, злегка ображена маминої реакцією.
Дзвін будильника розбудив Кейт. Вона хотіла було його вимкнути, але згадала що сьогодні за день.
- Оууу. Сьогодні йти в цю дурну школу. Перший день як завжди буде скошено.
- Це я гарантірую.- почувся сміх над її вухом.
- Брайн, що ти робиш у моїй кімнаті!? - вона хотіла було встати і дати пендаля цієї зануді, але тут згадала що їй зараз буде не до цього. Вони дивилися один на одного спопеляючим поглядами. Брайн постояв, подивився на неї задумливо ще мить
і вийшов з кімнати, зачинивши за собою двері.
. Він явно щось задумав '' - подумала Кейт. Вона переодяглася, вмилася, зібралася і пішла в школу.
Уроки були нудними. Всі її однокласники були сонними і не балакучими. Вчителька увійшла в клас перериваючи урок історії і оголосила:
- Наступної п'ятниці буде екскурсія по хім-заводу. Приносьте гроші вже завтра.
Після чого вона пішла. Решта два уроки все базікали про майбутню поїздку.
А ось і настала п'ятниця.
Всі зібралися навколо автобуса. З її класу поїхали Мері, Джек, Джейн і інші хлопці. Ось вони сіли в автобус і поїхали. Всю дорогу Кейт і Джейн базікали про те, що їм належить побачити. Їхали вони три години, тому, коли вони вийшли з автобуса ніхто вже не хотів сидіти.
- А ось і наш екскурсовод.-
Сказала їх вчителька, показуючи на повненька літню женьщіну- її звуть Белла Грейнджер.
- Здрастуйте, діти, давайте не будемо витрачати даремно час і підемо дивитися на наш завод.
Вони увійшли до великої кімнати де були білі халати. Все одягли їх. Вони пішли далі.
- Ось і почнемо нашу екскурсію. Давайте піднімемося по цих сходах на. місток '' і будемо дивитися на всі ці котли з висоти.
Вони піднялися по залізних сходах вгору. Звідти їм відкрився красивий вигляд: навколо величезні котли з різною хімією різного кольору жовтого, червоного, синього, а прямо під ними стояв такий же котел, тільки із зеленою рідиною.
- Ось бачите? Тут все добре видно і безопосності. І, ах, да, я забула дати вам пов'язки, що б ви не дихали цією гидотою і не захворіли!
- Раз тут так небезпечно, навіщо ми сюди приїхали? - почувся незадоволений шепіт в кінці екскурсії. Кейт одягла пов'язку. Від неї смерділо, як вона подумала чи не краще ніж від цієї гидоти, яка оточила її.
Раптом почувся жахливий, скрип, від якого голова захворіла.
- Щось не так.- прошепотіла вона Джейн.
-Обережно. Ідіть звідти. Міст зараз зламається. - почувся крик знизу. Всіх охопила паніка. Вони хотіли було спуститися, але міст зламався над ними і вони впали в воду. Крики жаху, і плескіт води. Це останнє що почула Кейт. Вона впала в воду. Кейт стала задихатися і щось схоже на інстинкт підказав їй випливати з цієї гидоти. Вона стала з останніх сил
виринати. Ось він повітря, не свіжий, але все ж повітря. Вона абияк вилізла з цього котла. Тіла всіх присутніх на містки стали розкладатися і жевріти. Доповзаємо до місця, де її ніхто не побачить вона втратила свідомість.
Наступна кріпіпаста називається Білий шум. Частина перша. Попередня: Майстер. Або спробуйте удачу, вибравши випадкову.