В даний час застосовується наступне визначення земельно-кадастрового документа - це матеріальний носій у вигляді одного або декількох листів із зафіксованою інформацією і має реквізити, що дозволяє однозначно його ідентифікувати.
Призначення документа - зберігати інформацію про якийсь факт нещодавно трапився із земельною ділянкою. Внесення відомостей до документів земельного кадастру є фактом визнання державою прав на ділянку, укладання угод з ним. Саме з моменту внесення відомостей в документи Єдиного державного реєстру земель виникає право володіння земельною ділянкою.
Класифікація земельно-кадастрової документації вельми різноманітна, так як пов'язана з відображенням прояви різних властивостей землі. Розглянемо наступні класифікації земельно-кадастрових документів:
- за ступенем складності;
- за способом відображення інформації
- за характером відображення інформації
За ступенем складності земельно-кадастрові документи поділяються на:
- прості - з яких неможливо виділити інший документ має самостійні реквізити дозволяють його ідентифікувати;
- складні - це сукупність простих документів, об'єднаних загальним ідентифікаційним ознакою.
За способом відображення інформації земельно-кадастрові документи бувають:
- текстові - вся інформація представлена у вигляді текстових документів (пояснювальні записки, укази);
- графічна - земельно-кадастрова інформація представлена графічними способами (карти, схеми, діаграми);
- табличная - інформація зведена в прості і складні таблиці (звіт про наявність і розподіл земель).
За призначенням земельно -кадастровие документи бувають:
- основні - це документи служать підставою для визнання прав, здійснення угод. Тобто документи, в яких безпосередньо відображаються відомості про земельну ділянку;
- допоміжні - це документи, які містять відомості на підставі яких формуються основні документи і не є підстава для визнання прав;
- похідні - тобто документи виникають час від часу в міру необхідності, що складаються на базі основних документів.
Єдина система технічної документації державного земельного кадастру
У зв'язку з формуванням нової системи ведення державного земельного кадастру в Росії була сформована Єдина система технічної документації державного земельного кадастру, тобто комплекс документів забезпечують ведення земельного кадастру.
Документи ЕСТД ДЗК класифікуються за:
- призначенням - призначення документа визначається рівнем ведення земельного кадастру, тобто сферою дії. За цією ознакою виділено 4 групи документів (таблиця 3):
Таблиця 3 - Групи документів
Рік затвердження документа
Документообіг в органах земельного кадастру
Процес ведення земельного кадастру є безперервним ланцюжком руху земельно-кадастрових документів по етапах технологічної схеми земельного кадастру. Тому нам необхідно розглянути цей процес більш докладно.
Документообіг - це строго регламентоване і контрольоване рух документів всередині органів земельного кадастру з моменту їх отримання або створення до завершення виконання.
Метою документообігу є забезпечення обліку вхідних заявок і контроль своєчасності і правильності їх виконання. Документообіг але відіграє допоміжну роль і забезпечує:
- обов'язковість дотримання встановлених технологічних процесів;
- реалізацію єдиних форм документів;
- маршрутизацію кадастрових робіт;
- персональну відповідальність за виконання робіт;
- надання необхідної інформації.
З точки зору документообігу вся документація ділиться на три документопотока:
- вхідний (заявка про ухвалив на кадастровий облік);
- вихідний (Кадастровий план земельної ділянки);
- внутрішній (маршрутний лист).
Процес документообігу складається з наступних процедур:
- реєстрація всіх документів (фіксація факту створення або одержання документів шляхом присвоєння їм порядкових номерів і записи про це);
- формування справи за заявкою (тобто віднесення документів до певної справи та систематизація документів усередині справи);
- реєстрація руху документів і контроль виконання (для цього складається маршрутний лист всередині, якого відзначаються дати прийому документів та закінчення виконання робіт по кожному етапу);
- формування кадастрової справи;
- реєстрація видачі кадастрової справи.
«Особливості ведення земельного кадастру поселень»
Загальні положення та завдання земельного кадастру поселень
Загальні положення та завдання земельного кадастру поселень
Земельний кадастр поселень є складовою і невід'ємною частиною державного земельного кадастру і має з ним спільну інформаційну базу і завдання в плані використання земель.
Земельний кадастр поселень являє систему необхідних відомостей і документів про природний, господарський і правовий режим земель, їх розподілу за формами власності і господарювання, їх цінності та вартості. Земельний кадастр поселень, як складова частина державного земельного кадастру ведеться на підставі сумісності з іншими частинами державного земельного кадастру.
Земельний кадастр поселень забезпечує виконання наступних блоків:
- реєстрація прав міських землекористувачів;
- ведення обліку земельних ділянок поселень;
- оцінка міських земель;
- створення інформаційної бази.
Основними завданнями земельного кадастру поселень є:
- своєчасне відстеження, облік, реєстрація, оцінка стану і зміни характеристик земельного фонду поселень;
- оформлення та облік матеріалів щодо вилучення та надання земельних ділянок;
- забезпечення юридичних прав і вирішення земельних спорів;
- облік, зберігання і обробка земельно-кадастрової інформації;
- створення інформаційної бази.
Інформація про стан земель формується за рахунок класифікації за складом відомостей, критеріям, показниками. Використовуючи уровенную класифікацію земельний кадастр поселень можна представити таким чином.
На малюнку 3 представлена структура земельно-кадастрові даних про землі поселень. На малюнку 4 представлена структура земельного кадастру поселень.
«Особливості ведення земельного кадастру на різних адміністративних рівнях»