2 Відхилення і правила їх вказівки на кресленнях.
3 Поняття про допуск. Графічне зображення допусків і відхилень.
4 Поняття про сполученні.
5 Групи посадок.
6 Посадки в системі отвору і в системі вала.
Поняття про поверхні і розмірах. Умова придатності деталі
Будь-яка деталь складається з ряду поверхонь. Поверхні деталей бувають циліндричними, плоскими, конічними, евольвентними, шліцьовими, гвинтовими і ін. (Рис.1):
Малюнок 1 - Різні види деталей
І всі ці поверхні можна розділити на 2 групи: що охоплюють і охоплюються (див. Рис.1).
Охоплюють - це внутрішні поверхні деталей, їх умовно називають отворами і позначають D. Умовно - тому що крім внутрішніх циліндричних поверхонь, наприклад, поверхонь отворів у втулках, зубчастих колесах, до них відносяться і внутрішні плоскі поверхні з паралельними площинами (шпонкові пази і ін. ).
Охоплені - це зовнішні поверхні деталей, їх умовно називають отворами і позначають d. Умовно - тому що крім зовнішніх циліндричних поверхонь, до них відносять і бо-кові межі шпонок, і торцеві поверхні втулок, і т.д.
Розміри всіх поверхонь вказуються в технічній документації в міліметрах.
Розміри висловлюють числові значення лінійних ве-личин (діаметрів, довжин і т. Д.).
Номінальний розмір (позначають D, d) - це основний розмір деталі, щодо якого визначаються граничні раз-заходів, який призначається конструктором в результаті розрахунків деталі на міцність, жест-кість, зносостійкість і за іншими критеріями работоспо-ності, виходячи з конструктивних, технологічних і експлуатаційних міркувань. Сполучаються поверх-ності мають загальний номінальний розмір. Значення номінальної-нальних розмірів округлюють зазвичай в більшу сторону.
Однак конструктор не повинен будь-який розмір, отриманий ним при розрахунку, приймати за номінальний і проставляти на кресленні. У проти-ном випадку для отримання, наприклад, отворів потре-Бова б виготовляти свердла і розгортки для каж-дого проставленного розміру, що економічно неце-лесообразно. Тому, щоб зменшити різноманітність призначаються конструктором номінальних лінійних розмірів, а, отже, зменшити номенклатуру ріжучого і вимірювального інструмента, установ-лено обов'язкове застосування так званих нор-мінімальних лінійних розмірів. Це означає, що на кресленні в якості номінального лінійного розміру вказується розрахунковий розмір, округлений до найближчого значення з встановленого ряду нор-мінімальних лінійних розмірів.
Дійсний розмір (Dr. dr) - розмір, установ-ний виміром з допустимою похибкою, тобто розмір, отриманий в результаті вимірювання виготовленої деталі.
Як ми вже говорили, виготовити деталь з абсолютно точними розмірами неможливо через наявність неминучих похибок і при обробці, і при вимірюванні деталі. Тому розмір виготовленої деталі буде відрізнятися від номінального розміру.
Щоб дійсний розмір забезпечував функ-нальних придатність деталі, немає необхідності прагнути до можливої найвищої точності, що, безумовно, викличе подорожчання виробництва. Кон-структор надходить по-іншому: виходячи з цілого ряду чинників, з'ясовує, яка можлива величина по-грешность розміру, при якій виріб буде пів-ністю відповідати своєму призначенню. Так, пос-ле розрахунку номінального розміру встановлюються два граничних розміру - найбільший і найменший, які дозволяють оцінювати точність обробки деталей.
Граничні розміри - два гранично допустимих раз-міра, між якими знаходиться або яким може бути рівний дійсний розмір (див. Рис.2).
Малюнок 2 - Граничні розміри валу і отвори
Найбільший предель-ний розмір (Dmax. Dmax) - це більший з двох граничних розмірів.
Найменший пре-слушну розмір (Dmin. Dmin) - етоменьшій з двох граничних розмірів.
Припустимо, проводиться обточування партії штифтів (п штифтів в партії) за розміром d = 20 мм. В результаті впливав-ня випадкових факторів справжніх розмірів деталей будуть відрізнятися від номінального розміру (рис.3).
Малюнок 3 - Розкид дійсних розмірів
Вони будуть коливатися в межах від деякого найменшого розміру dmin до найбільшого dmax .Разность цих розмірів визначить розкид дійсних розмірів або похибка обробки деталей в партії, т. Е. Точність обробки деталей.
Користуючись найбільшим і найменшим граничними розмірами, можна бракувати деталі.
Нехай з умов працездатності штифтів при номінальному діаметрі d = 20 мм встановлені граничні розміри:
Тоді все штифти, які мають dmax> 20,010 мм і dmin <19,989 мм, отбраковываются. Штифты, у которых dmax>20,010 мм, відносяться до виправних шлюбу, а шти-фти, у яких dmin <19,989 мм, — к неисправимому.
Таким чином, ми вивели умова придатності деталі.
Умова придатності деталі:
Якщо дійсний розмір виявиться між найбільшим і найменшим граничними розмірами або дорівнює кожному з них, то розмір придатний.
Для внутрішнього елемента деталі (отвори):
- якщо дійсний розмір виявиться менше най-меншого граничного розміру - шлюб поправний;
- якщо дійсний розмір виявиться більше най-більшого граничного розміру - шлюб невиправний (остаточний).
Для зовнішнього елемента деталі (вала):
- якщо дійсний розмір виявиться більше най-більшого граничного розміру - шлюб поправний;
- якщо дійсний розмір виявиться менше най-меншого граничного розміру - шлюб невиправний (остаточний).