Суб'єкти житлових правовідносин
Суб'єкти житлового правовідносини - це учасники правовідносини, що володіють суб'єктивними правами і обов'язками. У законодавстві використовуються різні терміни, що стосуються суб'єктів правовідносин. Їх так-же називають учасниками, особами і сторонами. Однак з точки зору теорії права вони іменуються суб'єктами правовідносин.
Суб'єкт - обов'язковий елемент будь-якого правоотнош-ня, в тому числі житлового. Відповідно до ст. 4 ЖК України в житлових правовідносинах можуть брати участь мно-Гії суб'єкти (учасники житлових відносин).
Як і будь-яке суспільне відношення, житлове право-відношення встановлюється між людьми. У зв'язку з цим в якості суб'єктів житлових правовідносин виступають або окремі індивіди, або певні колективи людей, або публічно-правові освіти (Україна, суб'єкти Україна і муніципальні освіти).
Окремі індивіди іменуються у законодавстві громадянами. Разом з тим суб'єктами житлових право-відносин в нашій країні можуть бути не тільки громадяни РФ, але й іноземці, а також особи без громадянства. Наря-ду з окремими індивідами як суб'єктів жител-них правовідносин можуть брати участь і організації, ко-торие називаються юридичними особами. За юридичною особою як суб'єктом житлового правовідносини завжди стоїть певний колектив людей (працівників). У цих правовідносинах можуть брати участь не тільки українські, а й іноземні юридичні особи.
У регульованих житловим правом відносинах можуть брати участь також Україна, суб'єкти Україна і муніципальні освіти.
Таким чином, суб'єктами житлових правовідносин можуть бути:
1. фізичні особи (громадяни Укаїни, іноземні громадяни, особи без громадянства);
2. юридичні особи (як українські, так і іноземні);
3. Україна, суб'єкти РФ, муніципальні освіти.
Разом з тим їх можна поділити на основні суб'єкти (перераховані в ч. 2 ст. 4 ЖК РФ) і інші суб'єкти (перераховані в ч. 3 ст. 4 ЖК РФ).
До перших відносяться громадяни (фізичні особи), юри-дичні особи (організації), Україна (го-сударство), суб'єкти Україна (республіки, краю, області та ін.), Муніципальні освіти (міські, сільські поселення та ін.). Для того щоб громадяни і юридичні особи міг-ли стати учасниками житлових відносин, вони повинні володіти певним правовим статусом - правосуб'єктність, яка включає в себе наступні елементи: правоздатність та дієздатність. Ці питання регламен-тувати підрозділ. 2 «Лица» розд. I (ст. 17-127) ГК РФ. З точки зору правоздатності усі громадяни рівні неза-лежно від віку (ст. 17 ГК РФ), тобто в рівній мірі спосіб-ни мати права і нести обов'язки.
З точки зору дієздатності громадяни, звичайно, не рівні. Дієздатність громадянина, тобто його здатність своїми діями набувати права і виконувати обов-занности (ст. 21 ГК РФ), виникає за загальним правилом з настанням повноліття, тобто після досягнення 18-років-нього віку. Законом встановлені винятки для нез-вершеннолетніе подружжя (п. 2 ст. 21 ГК РФ) і Емансі-бенкетували громадян (ст. 27 ГК РФ). Вони також володіють дієздатністю в повному обсязі. Якщо громадянин не про-ладает дієздатністю в повному обсязі, то в відповідними-чих відносинах беруть участь його законні представники: батьки, усиновителі або опікуни (піклувальники). Важливо усвідомити, що навіть малолітні громадяни можуть бути учас-никами житлових відносин, але від їх імені угоди з-вершает законний представник, наприклад опікун.
До іншим учасникам житлових правовідносин відно-сятся іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи. Торкаючись статусу цих фізкабінет-чеських осіб, перш за все слід керуватися ч. 3 ст. 62 Конституції, з якої випливає, що вони володіють правами і несуть обов'язки нарівні з громадянами Рос-сийской Федерації, крім випадків, встановлених фе-деральним законом або міжнародним договором РФ. Наприклад, в ЖК України таке вилучення із загального правила (згідно з міжнародним правом зазначений вище обсяг прав названих осіб вважається національним режимом) встановлено ч. 5 ст. 49: іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть отримати житло за договором соці-ального найму. Однак міжнародним договором може бути встановлено інше.
Статус фізичних осіб визначають відповідні федеральні закони:
Поняття та ознаки юридичної особи (організації) дані у Цивільному кодексі України. Так, з ст. 48 і 51 цього Кодексу сліду-ет, що в житлових відносинах можуть брати участь тільки організації, що володіють певними ознаками, зокрема зареєстровані в установленому законодав-будівництві порядку. Вони повинні володіти в сукупності чотирма легальними ознаками:
-Організаційні впорядкованістю (або організаційним єдністю);
-самостійне майновою відповідальністю;
-можливістю виступати в цивільному обороті і в суді від свого імені.
Перераховані ознаки повинні знайти відображення в його установчих документах і створюють необхідні припускає-Посиланням для самостійної участі юридичної особи в житлових відносинах.
Правоздатність та дієздатність юридичної особи виникають і припиняються одночасно, тобто з моменту його виникнення і припинення (з моменту включення організації до реєстру юридичних осіб та виключення з нього).
Публічно-правові утворення в одних випадках можуть брати участь в житлових відносинах на рівних засадах (наприклад, за договором найму житлового приміщення), а в дру-гих випадках вони, володіючи владними повноваженнями, долж-ни приймати відповідні рішення з житлових питань. Відповідно до ст. 125 ГК України від їх імені набувають права і несуть обов'язки відповідні органи і особи в рамках їх компетенції.
У ЖК України представлений широкий круг суб'єктів - громадян:
-По-перше, це громадяни, які мають самостійним правом на житлове приміщення (власники житлових приміщень, наймачі, члени ЖК і ЖБК);
-по-друге, це особи, житлові права яких мають похідний характер (піднаймачеві, тимчасові мешканці).