Ранні спроби осмислити буття робилися в Др. Індії та Китаї. У «Ведах» викладено матеріалістичне уявлення. Усе, що існує походить від вогню, води, простору і часу.
У китайській філософії більше уваги приділялося буття чел-ка, але буття природи теж займало не менш важливе місце. Початком всього проголосили воду, землю, дерево, метал, вогонь.
1. Воно не виникло і не може загинути.
2. Буття єдине, безперервно, нерухомо і абсолютно.
3. Буття має свої межі.
Стародавні греки ототожнювали буття з навколишнім світом, природою. З'являється діалектичний підхід до буття. Геракліт говорить, що одна і та ж річ існує і не існує одночасно. Платон вперше вказав, що буттям володіє не тільки матеріальне, але ідеальне. Вперше Платон в поняття буття включає все існуюче.
У християнській філософії буття дуалистично - справжнє і неістинним буття. Філософи пов'язують буття тільки з чуттєвим світом. Тут відбувалася натуралізація буття.
У німецькій класичній філософії були виділені поняття: субстанція, абс.ідея (Гегель).
20 в. розширив трактування буття. Спираючись на досягнення науки, філософія намагається створити цілісну картину світу.
Буття суперечливо. Діалектичне протиріччя - процес взаємодії протилежностей. Дійсність суперечлива, оскільки в ній об'єктивно існують протиріччя. Класична діалектика стверджувала, що саме протиріччя є джерелом розвитку пізнання. Це положення щодо вірно. Внутрішні суперечності дійсно можуть бути джерелами розвитку. Але це не єдине джерело зміни. Сам процес змін завжди суперечливий, бо об'єкт одночасно перебуває і змінюється.
Характеристика діяльності людини Людина здатна створити собі умови і жити в будь-якому середовищі і в будь-якій точці земної кулі. Жодна жива істота не в змозі зрівнятися з ним за різноманітністю, поширенню і формам активності. Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, перетворює свої здібності, зберігає і удосконалює природу, будує суспільство.
Діяльність людини має такі основні характе-ристики: мотив, мета, предмет, структуру і засоби. Мотивом діяльності називається те, що спонукає її, заради чого вона здійснюється.
В якості мети діяльності виступає її продукт. Він мо-же являти собою реальний фізичний предмет, ство-ваемий людиною, певні знання, вміння і навички.
Будь-яка діяльність має певну структуру. У ній зазвичай виділяють дії та операції як основні складаючи-ющие діяльності.
Найважливішими компонентами будь-якої людської діяльності виступають такі психічні процеси, як: сприйняття, увагу, уяву, пам'ять, мислення, мова. Без участі психічних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як невід'ємні внутрішні компоненти.