Написана ще на початку дев'ятнадцятого століття за мотивами вірша «Вино» А. Сребрянскій, ця студентська застільна пісня багато років є своєрідною реліквією нашої родини і, на моїй пам'яті, у нас ще ніколи не було ні одного свята і застілля, де б ми її НЕ виконували. За два століття свого існування пісня обросла безліччю варіантів. Вона донині звучить в спектаклях російських драматичних театрів (в п'єсі Л. Андрєєва «Дні нашого життя»), рядки з цієї пісні використовували Ільф і Петров в «Золотому теляті». У 30-ті роки минулого століття вона звучала в обробці А.Соколова і згадується в дискографії багатьох виконавців того часу ...
А тепер я уявляю її в моєму виконанні. Думаю, що в ювілейний день народження вона більш, ніж доречна! Бажаю всім приємного прослуховування!
Швидкі, як хвилі дні нашого життя,
Що день, то коротше до могили наш шлях.
Налий, налий, товариш, заздоровну чару.
Бог знає, що з нами трапиться попереду.
По чарочці, по маленькій
Тірлінь бом-бом, тірлінь бом-бом,
За маленькою, по маленькій, ніж поять коней.
Дзень-дзень, дзень-дзень стаканчики,
Буль-буль, буль-буль пляшечки,
Дзень-дзень, дзень-дзень стаканчики,
Буль-буль, буль-буль пляшечки.
З вином ми народилися, з вином ми помремо.
З вином поховають і з п'яним попом.
Налий, налий, товариш, заздоровну чару.
Бог знає, що з нами трапиться попереду.
По чарочці, по маленькій
Тірлінь бом-бом, тірлінь бом-бом,
За маленькою, по маленькій, ніж поять коней.
Дзень-дзень, дзень-дзень стаканчики,
Буль-буль, буль-буль пляшечки,
Дзень-дзень, дзень-дзень стаканчики,
Буль-буль, буль-буль пляшечки.
Помреш, поховають, як не жив на світі,
Вже скоро не встанеш до веселощів друзів.
Так, налий, налий, товариш, заздоровну чару.
Бог знає, що з нами трапиться попереду.
По чарочці, по маленькій
Тірлінь бом-бом, тірлінь бом-бом,
За маленькою, по маленькій, ніж поять коней.
Дзень-дзень, дзень-дзень стаканчики,
Буль-буль, буль-буль пляшечки,
Дзень-дзень, дзень-дзень стаканчики,
Буль-буль, буль-буль пляшечки.