Деякі організації можуть досягти певного рівня успіхів, не витрачаючи великих складнощів на формальне планування. Більш того, стратегічне планування саме по собі не гарантує успіху, так як можна потерпіти невдачу через помилки в організації, мотивації або контролі. Але тим не менш, сучасний темп зміни і збільшення знань є настільки великим, що стратегічне планування представляється єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей, дає основу для прийняття рішення.
Знання того, що організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільш підходящі шляхи впливу. Це дозволить зменшити ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості організації або про зовнішню ситуацію.
Багато досліджень і практичний досвід показують, що планування приносить користь, що є сильна позитивна кореляція між плануванням і успіхом організації. Причому це спостерігається як на рівні вищого керівництва, так на рівні нижчого.
Формулювання стратегічного плану представляє собою ретельну, систематичну підготовку до майбутнього. Стратегічне планування являє собою обов'язок вищого керівництва. Керівники середньої та нижчої ланки беруть участь у цій роботі, надаючи відповідну інформацію і забезпечуючи зворотний зв'язок. 64
Ключовими компонентами організаційного планування є цілі керівництва для прийняття рішення і практичних дій, що охоплюють стратегії, політику фірму, процедури, правила, бюджети. А також основні етапи процесу планування. Процес формулювання місії і цілей показаний на рис. 2.
Мал. 2. Формулювання місії і цілей
Цифри вказують приблизний порядок цього процесу.