Під реструктуризацією боргу в Бюджетному кодексі України розуміється погашення боргових зобов'язань з одночасним здійсненням запозичень (прийняттям на себе інших боргових зобов'язань) в обсягах погашаються боргових зобов'язань з встановленням інших умов обслуговування боргових зобов'язань і термінів їх погашення. Договори про реструктуризацію заборгованості або списання заборгованості іноземних держав перед Україною підлягають ратифікації Державною Думою, за винятком випадків, коли це робиться в рамках участі України в міжнародних фінансових організаціях і фінансових клубах на умовах загальних і єдиних для всіх учасників цих організацій і клубів.
У певних умовах може здійснюватися конвертація (конверсія) випущених державних позик. Під конвертацією позик розуміють зміна умов позики, зафіксованих при їх випуску. I) на здійснюється в різних формах: зміну термінів погашення, зниженні процентних платежів, зміну способів погашення та ін. Конверсія може носити примусовий, факультативний або добровільний характер. Примусова конверсія передбачає обов'язковий обмін боргових зобов'язань на нові облігації, в яких відображені змінені умови позики. Добровільна конверсія проводиться за згодою кредитора, факультативна передбачає можливість для кредитора погодитися або відмовитися від зміни умов позики. Конверсія, як правило, здійснюється в відношенні внутрішніх позик.
Консолідація та уніфікація позик, а також конверсія, здійснюються, як правило, відносно внутрішніх позик. Консолідація позик являє собою об'єднання кількох позик, наприклад короткострокових, в один з більш тривалим терміном погашення і зменшеними відсотками, Уніфікація позик здійснюється шляхом об'єднання раніше випущених позик в один з обміном старих облігацій на нові, з метою зменшення обсягів роботи та пов'язаних з цим витрат.
Новація боргу являє собою заміну старих боргових зобов'язань новими за домовленістю між позичальником і кредитором. Відстрочка платежів за позиками здійснюється зазвичай в разі концентрації платежів в певний період, коли можливості нових позик для рефінансування обмежені, а отримання нових позик на прийнятних умовах ускладнене. Шляхом відстрочки досягається розосередження платежів по основній сумі позики і можливе припинення виплати відсотків. Відстрочка, як правило, здійснюється за погодженням з кредиторами.
Анулювання державного боргу може бути або наслідком дій кредиторів, які погодилися на списання боргу або його частини, або наслідком відмови позичальника через фінансову неспроможність.
Емітовані державою боргові зобов'язання погашаються у строки, встановлені умовами емісії. Погашення може здійснюватися одноразово чи вроздріб. Погашення по частинах може здійснюватися в період терміну позики рівномірними частками, зростаючими або зменшуються частками в залежності від умов, обумовлених емісією. Разом з тим боргові зобов'язання держави можуть випускатися з правом дострокового погашення. У разі, якщо на фінансовому ринку падає рівень процентних ставок у порівнянні з передбаченими умовами емісії, держава як позичальник зобов'язаний продовжувати платити високі відсотки. Щоб уникнути втрат стає доцільним викупити облігації позики і випустити нові облігації під менш високі відсотки. Слід враховувати, що позичальники не схильні погоджуватися на дострокове погашення боргу. У цьому випадку вони позбавляються відсотків, які могли б бути отримані при погашенні боргу відповідно до графіка платежів. Тому при переговорах про дострокове погашення боргу цілком реальні зустрічні претензії про компенсацію упущеної вигоди кредиторів.
При вирішенні питання про викуп позики слід приймати також але увагу інфляційні процеси. Викуп зовнішньої позики - це завжди вилучення грошей з економіки країни. Купівельна спроможність конвертованих валют також поступово знецінюється, тому з протягом часу погашення позики за номіналом означає відносно менший відрахування з національної економіки.
Дострокове погашення не означає скупку позичальником боргів, випущених без права дострокового погашення. Скупка боргів позичальником умов випуску, як правило, забороняється. Такі дії розглядаються кредиторами як порушення етичних норм. Стандартна застереження pari passu, присутня в кожному проспекті емісії і передбачає рівне ставлення до всіх кредиторів, в цьому випадку порушується, так як при скупці проводяться конфіденційні сепаратні переговори про дострокове погашення облігацій. Позичальник, який здійснює такі операції, може втратити довіру при отриманні новий кредитів, а його нові облігації не будуть купуватися. Відкрита скупка боргів може викликати також різке зростання цін на боргові зобов'язання і зробити цю операцію неефективною. У той же час можлива продумана стратегія гнучких заходів, спрямованих на покупку боргових зобов'язань різного роду прихованими методами (через посередників і ін.). Викуп боргу полегшує можливості його реструктуризації, оскільки при цьому не потрібна згода певного числа кредиторів.
Джерела валюти для погашення зовнішньої заборгованості. Здатність держави погашати і обслуговувати позики в іноземній валюті багато в чому залежить від величини золотовалютних резервів. Золотовалютні (міжнародні) резерви - це величина резервних активів Національного банку (вУкаіни - ЦБ РФ) і Мінфіну України станом на звітну дату, що включають монетарне золото, спеціальні права запозичення, резервну позицію в МВФ та інші ліквідні валютні активи. Зростання золотовалютних резервів сприяє зміцненню курсу національної валюти і стабільності фондового ринку.
Основними джерелами коштів для обслуговування і погашення зовнішнього державного боргу є валюта, що купується національним банком на біржі за дорученням і на кошти уряду в національній валюті або передана національним банком в вигляді валютних кредитів уряду для погашення боргу, а також валютні надходження від боржників країни. Для покупки валюти потрібні кошти в національній валюті, які можна отримати у вигляді податків, прямих кредитів, позик за допомогою цінних паперів або емісії грошових коштів. Загальним обмеженням накопичення валюти в країні є співвідношення її надходження і відтоку. Умови для припливу валюти забезпечуються шляхом підтримки активного сальдо платіжного.