Зараз вже важко усвідомити, що мав на увазі Михайло Ефграфич, озаглавлівая свою сатиру таким чином. Чи хотів він додатково "опустити" повітову боязку рибу, або використовував слово Піскарьов за прямим призначенням.
Слово Піскарьов писалося і вимовлялося в Росії саме таким чином. Слід враховувати програму російського освіти тих років, де поряд з російською мовою, навчали і іншим. Не менш наполегливо і поглиблено. Латинь - в їх числі. І piscis - це просто риби.
Трансформація писк в песко в російській мові відбулася не так вже давно, бо архаїчним це слово стало лише в середині минулого століття. Тому варто довіритися грамотності письменника. Хоча і не заперечую того, що міг Салтиков-Щедрін і свідомо натиснути на відсутність виразного голосу у тодішніх ліберальних інтелігентів. Сидять в нірках і попискувала.
Раніше в російській глибинці (напр. В Урочище Порожній Урол на території колишньої Великої Пермі) пічкура називали «Піскарьов», а також "піскан, піскушнік", очевидно зв'язавши його значення з дієсловом «піскать або пищати», як і багато інших подібних слова типу «пискун, піскуха, піскляк ...», що позначали писклявого (Пискливого) людини або тварини. Про це в своєму тлумачному словнику написав Даль, проте він вказав також, що це помилково, тому що ця риба називається «піскар», тому що походження цього слова пов'язане насправді зі словом «пісок». Так що і зараз правильний варіант - «піскар».