фізик, один з пер-по-від-кри-ва-ті-лей спон-тан-ного деле-ня важки-лих ядер (1940 г.), учас-ник ство-ня і досл-та-ня пер-виття рада-ської ядер-ної бомби, ака-де-мик АН СРСР (1968). Герой Соці-а-ли-сти-че-ського Праці (1949). Лау-Реате Ленін-ської (1967) і трьох Державної податкової-ного-них (1946 1949 1975) пре-мий СРСР.
Після вікон-ча-ня школи в 1929 році Геора-гий Ніко-ла-е-вич рабо-тал чер-но-рабо-чим, потім майже два роки під-руч-ним еле-тро-мон-тёра Все -з-юз-ного елек-тро-тех-ні-чо-ського об'єк-оди-ні-ня в Ростові-на-Дону, і, в кінці кон-цов, смаз-чи-ком на паро-возо-ремонт -ному заводі. У 1932 році посе-лився у тітки - заве-ду-ю-щей тера-пев-ти-че-ським відділень-ле-ням Ленін-град-ської рай-он-ної біль-ниці Софії Пав-ловного Бра-і -лов-ської і посту-пив на роботу елек-три-ком-паро-мет-ри-стом на завод «Крас-ний Шляхи-ло-вець». У 1933 році він був направ-льон заво-будинок на інженерні-нерно-фізкабінет-че-ський факуль-тет в Ленін-град-ський інду-стри-аль-ний інсти-тут. Після поступ-ле-ня в инсти-тут він ще цілий рік робо-тал на заводі «Крас-ний Шляхи-ло-вець» в ноч-них кош-нах. Сті-пен-дии сту-ден-там явно не вис-тало на життя. Диплом-ву роботу виконан-Ніл в 1938 році під керів-вод-ством І.В. Кур-ча-това і був залишати-льон в групі послід-нього в Ленін-град-ському фізико-тех-ні-чо-ському инсти-туте АН СРСР. Екс-пе-ри-мен-таль-ва ядер-ва фізика стала його при-зва-ням.
Наук-ва дея тель ность Г.Н. Фле-рова нача-лась ще в 1937 році. Уже в пер-вих само-сто-я-тель-них робо-тах про-явився його талант фізика-екс-пе-ри-мен-та-тора. Коли вияс-ні-лась прин-ци-пі-аль-ва мож-ли-ність ціп-ної ядер-ної реак-ції, Г.Н. Фле-рів сов-місцево з Л.І. Русі-но-вим в 1939 році про-вів досліди по визна-де-ле-нию лю-че-вого для осу-вин-ле-ня ціп-ної ядер-ної реак-ції пара-метри - числа вто-річ -них ній-тро-нів. Було дока-зано, що при справі-ванні ядер урану іспус-ка-ється більше двох вто-річ-них нею-тро-нів.
Осе-нью 1941 року Г.Н. Флё-рів пішов доб-ро-воль-цем на фронт. Його визна-де-лили тих-ні-кому-лей-ті-нан-те 900-й раз-ве-ди-ва-тель-ний авіа-ци-он-ної Ескада-ри-льі Військово-воз-душ -ної Ака-де-ми Академії Південно-Захід-ного фронту. Ева-ку-і-ро-ва-лась воїн-ська частина в Йош-кар-Олу, де він посту-пив у вчи-лище для обу-че-ня елек-тро-про-слу-жи-ва-ню бій-вих само-ле-тов. У 1942 році, після вікон-ча-ня вчи-ліща, направ-льон в авіа-полк дей-ству-ю-щей армії. У цей період Геора-гий Флё-рів пише кілька листів Вер-хов-ному глав-но-ко-ман-ду-ю-щему І.В. Ста-лину, в кото-яких об'єк-яс-няет, чому треба робити ядер-ву бомбу, як її треба зро-лать. Він вка-зи-кість, що над нею явно рабо-тануть захід-ні вчених-ні, тому що пуб-лі-ка-ції тих з них, що зани-ма-лись ядер-ним рас-па-будинок, зникли з науч-них жур-на-лов, а ника-ких дру-гих пуб-лі-ка-цій цих же спе-ци-а-ли-стов на дру-Гії теми не з'явилося-лось.
У 1942 році Г.М. Фле-рова в числі дру-гих рада-ських вчених-них отзи-вают з дей-ству-ю-щей армії і направ-ляють на роботу в Ленін-град-ський фізико-тех-ні-чо-ський інсти-тут .
У 1948 році після орга-ні-за-ції в Сарові КБ-11, фили-ала Лабо-ра-то-рії № 2, він пере-по-диться туди на поса-ність началь-ника лабо-ра-то- рії науково-дослі-до-ва-тель-ського сек-тора, а потім відділу, відпові-чаю за изу-че-ня січі-ня вза-і-мо-дей-наслідком мед-льон-них нею-тро нов з раз-лич-ними мате-ри-а-лами і визна-де-ле-ня кри-ти-че-ської маси експлу-то-ня і урану-235.
Улітку 1949 року Г.Н. Фле-рів Виез-жает на Ком-бі-нат № 817, де до того вре-мени на про-мис-льон-ном реак-торі було нара-бо-тано нуж-ве коли-че-ство експлу-то- ня, для про-ве-де-ня рис-ко-ван-ного екс-пе-ри-мента по визна-де-ле-нию його кри-ти-че-ської маси. В екс-пе-ри-мент, крім Г.Н. Фле-рова, при-ні-малий навчаючи-стіе тільки його Сората-ник Юрій зам'яти-тин, в далечінь-ней-шем до нього під-лю-чився і І.В. Кур-ча-тов. Вони, а також офі-цери гос-бе-зо-пас-но-сті, при-сут-ство-вав-шие при екс-пе-ри-мент, осо-знання рис-ко-ли сво-ними жиз- нями, а також всім запа-сом накопи-льон-ного експлу-то-ня.
Г.Н. Фле-рів також при-ні-малий навчаючи-стіе в про-ве-де-ванні досл-та-ний пер-виття атом-ної бомби, де відпові-чал за нею-трон-ні изме-ре-ня. Для кон-троля пара-мет-рів вибуху він Скон-стру-і-ро-вал спе-ци-аль-ний Дистан-ци-он-ний дат-чик ній-трон-ного фону, уста-нов-лен- ний поруч з зоря-будинок, щоб опе-ра-тивно підлозі-чати інфор-ма-цію непо-середовищ-ного в команд-ном бун-кере.
За ці роботи йому були при-сво-єни зва-ня Героя Соці-а-ли-сти-че-ського Праці і зва-ня Лау-ре-ата Ста-лін-ської пре-ми Академії 1 сте-пені.
У 1951 році Г.М. Фле-рів залишати-ляет роботу в КБ-11 і воз-вра-ща-ється в Москву, в Лабо-ра-то-рію № 2 АН СРСР (Інсти-тут атом-ної енер-гии ім. І.В. кур-ча-това), поста-вив точку в своїй сек-рет-ної діяль-тель але сті. Будучи одним з іні-ци-а-то-рів раз-ві-ку ядерно-фізичним-че-ських мето-дів раз-ведкі нафти і раціо-наль-ний раз-ра-лення неф-тя-них місце-пик -де-ний, він почи-нает зани-маться мето-дами і аппа-ра-ту-рій для неї-трон-ного і гамма-каро-тажа неф-тя-них пла-стів. У тому ж році защи-щает док-тор-ську дис-сер-та-цію.
З 1953 року його науч-ні інте-реси свя-зани з новим направ-ле-ням в ядер-ної фізики - дослі-до-ва-ня про-цес-сов, про-ис-хо-дя щих при потовк -но-ве-ванні важки-лих ядер, і з фун-да-мен-таль-ної про-бле-мій син-теза нових хі-че-ських еле-мен-тов.
У 1953 Флё-рів був обраний чле-ном-кор-ре-спон-ден-те Ака-де-ми Академії наук СРСР, а в 1968 - дей-стві-тель-ним чле-ном АН.
У 1955-1959 рр. їм був про-ве-ден цикл дослі-до-ва-ний по вияс-ні-нию основ-них особ-бен-но-стей реак-цій між складність ними ядрами. Роботи в цьому направ-ле-ванні були активно під-дер-Жани І.В. Кур-ча-то-вим - було вирішено рас-ши-рить фронт дослі-до-ва-ний на Пуч-ках важки-лих іонів і створити уні-каль-ний по тому ча-мени уско-ри-тель У- 300. Для цих цілей в об'єк-оди-нен-ном инсти-туте ядер-них дослі-до-ва-ний (м Дубна) в 1957 році була створена Лабо-ра-то-рія ядер-них реак-цій, керів по-ді-ті-лем кото-рій до послід-них днів життя був Г.М. Фле-рів.
Яскравою стра-ні-цей в науч-ном твор-че-стве Г.Н. Фле-рова були роботи по син-тезу нових хі-че-ських еле-мен-тів Пері-о-ді-че-ської таб-лиці Д.І. Мен-де-ле-єва. Екс-пе-ри-менти по син-тезу були затруд-нени через складність але сті іден-ти-фі-ка-ції нових еле-мен-тов. Під керів-вод-ством Геора-гія Ніко-ла-е-віча в лабо-ра-то-рії ядер-них реак-цій були раз-пра-цю-тани кричи-ги-наль-ні методи виявив-ле- ня нових еле-мен-тів, уні-каль-ні по своїй чув-стві-тель але сті і виборчі-ра-тель але сті. Іто-гом цієї складність ній-шей мно-го-років-ній роботи з'явився син-тез нових транс-ура-нових еле-мен-тів за атом-ними номі-рами 102-107. Були изу-чени їх фізичним-че-ські та хі-че-ські свій-ства. В знак при-зна-тель але сті заслуг вчених-них Лабо-ра-то-рії ядер-них реак-цій і їх вкладу в миро-ву науку по реше-нию Між-ду-на-род-ного союзу чистої і при-клад-ної хімії 105-й еле-мент був названий «Дуб-ням».
Г.Н. Фле-рів багато вни-ма-ня уде-вав прак-ти-че-ському викорис-зо-ва-нию досягнень-же-ний ядер-ної фізики. Так, раз-пра-цю-тан-ні Г.Н. Флё-ро-вим тех-но-ло-гии тре-ко-вих мем-бран викорис-зо-ва-лись при устра-ні-ванні послід-ствий ава-рії на Чер-но-бувальщина-ської атом-ної електро-тро-стан-ції. З 1969 року він віз-глав-вав науч-ний рада АН СРСР по при-ло-же-нию мето-дів ядер-ної фізики в смеж-них обла-стях.
література
