Вболівальники зі стажем повинні пам'ятати, як років двадцять тому на трибунах палацу спорту вперше з'явився талісман «Ак Барса» і почав хвацько танцювати. Довгий час всі гадали - хто перебуває всередині Маскота: юнак або дівчина? Спортивна редакція «БІЗНЕС Online» знайшла героя, точніше героїню. «Барсиком» кілька років була Даміра Пічугіна (Карамова) - представницю другої хвилі татарстанського фігурного катання.
«ПРОШУ, ЩОБ ТАЛІСМАН« АК БАРСА »НАЗВАЛИ ДАМІРЧІКОМ»
Хокеїсти тих років говорили мені, що я допомагаю їм вигравати. Тільки рукою в бік табло махну, як вони забивають (сміється). Пам'ятаю, в рік першого чемпіонства ми програвали вдома «Магнітці» - 1: 3. Там до кінця матчу залишалося зовсім мало. І ось я танцюю близько лавки запасних, а там сидять Ромка Баранов, Кирюша Голубєв, Халімка Нігматуллін, і кажуть: «Дивись, Дамірка нас підтримує, спітніла вся, а ми програємо!» Як рвонули на майданчик, так і виграли той матч - 4 : 3.
- Ці танці всередині барсика якось оплачувалися?
- Так, мені платили рублів за сто за матч. Зараз вже важко сказати, скільки це буде на нинішні гроші, адже після цього і деномінація пройшла і інфляція, але я пам'ятаю, що тоді ці гроші мене серйозно підтримували. Іноді виходило так, що зарплату затримували на основній роботі, а тут приходив час гри «Ак Барса», я танцювала за свої 100 рублів і пережила ці важкі часи. На ці гроші можна було три кілограми стегенець купити, ніжок Буша, як ми їх називали, хороша матеріальна підтримка.
Даміра Пічугіна першою вийшла на лід «всередині» талісмана «Ак Барса»
«ВЧИЛА ОЛЕКСАНДРА ФАДЄЄВА РОБИТИ« ШКОЛУ »»
- А ви застали тих, хто стояв біля витоків фігурного катання Татарстану?
- Так звичайно. Сама школа була відкрита в 1967 році, через рік після того, як був побудований перший критий палац спорту на вулиці Кірова, і на наступний рік вона відзначить своє 50-річчя. Біля витоків фігурного катання в Татарстані стояли Діляра Валеевна Гурікова, В'ячеслав Миколайович Павлов, а вже наше покоління йшло другим потоком, ми перші учні школи татарстанського фігурного катання. Вони, а також Геннадій Тарасов, В'ячеслав Головлев починали фігурне катання, коли можна було тренуватися тільки на відкритих ковзанках. А я почала тренуватися тільки з відкриттям палацу спорту в 11 років. Зараз би в такому віці в секцію фігурного катання просто не взяли. Але швидко прогресувала, за три роки виконала розряд кандидата в майстри спорту. Приблизно з цього часу, в 15 років, почала допомагати в тренуваннях своєму наставнику Геннадію Сергійовичу Тарасову, коли я прийшов до нього другим тренером. Тоді у нього з'явився майбутній чемпіон світу Саша Фадєєв. Я його вчила катати «школу». Тут, напевно, треба пояснити нинішньому поколінню уболівальників фігурного катання, та й самим фігуристам, що таке школа? Це були обов'язкові фігури, які потрібно було викреслювати ковзанами на льоду, і ця частина змагань фігуристів йшла до короткої програми. За неї давали по 0,4 бала. За коротку - 0.6 балів, за довільну 1 бал. Відповідно, людина виграв всі три види програми, мав 2 бали.
Так ось, я була майстер викреслювати ці обов'язкові фігури на льоду, і навчала цього Сашу, якому не давалася ця наука. І молодшого брата Фадєєва, Артема, допомагала тренувати. Про мене говорили, ну, вона «школу» катає, як Беатріс Шуба - знаменита австрійська фігуристка. За рахунок чого вона навіть олімпійською чемпіонкою стала в 1972 році, після чого американці наполягли на тому, щоб ввести в програму ще й коротку програму, якої тоді не було.
Перший випуск балетмейстерського відділення ГІТІСу: Людмила Пахомова (четверта зліва) та Ірина Родніна (сьома зліва)
- Бог з нею, з Шубою, нехай про неї австрійські журналісти пишуть. Продовжуйте розповідати про себе.
- Так ось, в 1979 році я поступила на перший набір балетмейстерського відділення ГІТІСу. Тоді набрали 50 абітурієнтів, а надійшло всього 10 студентів, з яких до закінчення випуску «дожили» лише семеро. Серед них і великі Сергій Четверухин і Юрій Овчинников і Галина Воропанова, що працює зараз в Нижньому Новгороді, і Юлія Ренніке, яка виїхала до Фінляндії. До речі, наш курс вела Людмила Пахомова, наступної була Ірина Родніна, а одночасно з нами з режисерського факультету випускалася ні хто інша, як Алла Пугачова. Після закінчення інституту я стала хореографом у палаці спорту, працюючи з уже названими мною тренерами Головльови, Гуріковой, Тарасовим.
«Одна з учениць СТАЛА ЧЕМПІОНКОЮ СВІТУ з армспорту»
- Як опинилися в Альметьевске, де зараз очолюєте місцеву школу фігурного катання?
- Мені тут дали квартиру. У Казані же я жила в комуналці. Звичайно, тренер знаменитий більше не своїми досягненнями, а успіхами своїх учнів. Так ось серед них у мене, крім фігуристів, є ще цікаві персонажі. Марина Павлова у мене займалася фігурним катанням, дійшла до другого дорослого розряду, а потім перейшла в армрестлінг, де в результаті стала чемпіонкою світу. Інша учениця Наталя Мутовкін перекваліфікувалася в шорт-трек і зайняла 12-е місце на чемпіонаті світу. Серед учнів в Альметьевске Булат Іхсанов, який зараз виступає в льодових шоу, раніше виступав цілий рік в театрі льодових мініатюр у Ігоря Бобріна, тренером в Москві працює Оксана Шалаєва.
Є ще певний внесок в розвиток фігурного катання. Я адже нашого казанського одиночники Илюшу Спиридонова рекомендувала в парне катання. У Іллюші в Казані дуже часто змінювалися тренери, коли він починав в одиночному катанні. Спочатку Таня Александрова, моя учениця, потім був Тарасов. Після його смерті з Спиридоновим працював Головльов, потім зі Спиридоновим працювала Анна Романова, теж моя учениця, і, після її від'їзду з Казані, з Іллею почав працювати Азроян. Уже від нього Ілля поїхав в Москву. Я поговорила з його бабусею тоді, вона мені поскаржилася, що не все клеїться у Спиридонова. Він уже тоді, як то кажуть, «ковзани готовий був відкинути» (сміється). В його випадку це було рішення щільніше зайнятися навчанням, але я подумала, що рано йому поки переходити на навчання, тому, що я, тільки побачивши його, відразу сказала - «це майбутній олімпієць». Почувши про проблеми, вирішила допомогти, подзвонила своєму другові Артуру Дмитрієву, який на той момент він працював в групі з Наталею Павлової. Дмитрієв взяв Илюшу до себе в групу, почав працювати. Згодом він з Павлової поділив учнів, взявши собі більш досвідчених, тих, хто вже по дорослим катається, а юніори залишилися у Павлової, в тому числі і Ілля. Згодом з ним почав займатися ще й колишній чоловік Ірини Родинний - Олександр Зайцев, наш знаменитий в минулому парник, дворазовий олімпійський чемпіон.
Після занять. Даміра Пічугіна сидить на підлозі, поруч Юрій Овчинников