"Грецька художня проза народжувалася в V-IV ст. Як своєрідний антипод поезії, у якій вона переймала тематику і запозичила художні засоби. Антиподом героїчного епосу стали твори істориків, антиподом поетичних енкомія - енкоміі риторів, що вихваляють міфологічних і історичних персона-жей. Ораторська мова призначалася тепер не тільки для вироб-несення, а й просто для читання "1.
Крім політичних діячів, ораторське мистецтво в V ст. до н.е. активно експлуатувала нова в афінському суспільстві група людей, яка заробляла на життя інтелектуальною працею. Це були вчи-ки красномовства, що сформувалися в надрах софістики, і взявши шиеся навчати за досить високу плату тих, хто прагнув до про-щественной або державної діяльності. Більшість "нових вчителів" були вихідцями з інших областей Греції, і стародавні норми полісної аттичної моралі сприймалися ними інакше, ніж автохтонами.
"Все софісти вчили" спритно говорити ", але одні з них займаючи-лись переважно теоретичної і практичної розробкою загальних правил риторики, інші навчали учнів складанню і виголошення політичних і судових промов, треті навчали вести суперечки," - зазначав найбільший знавець грецької культури С. І. Собо-левский 2.
Серед перших стародавні називали Корака і Тісія - сицилійців, які викладали в Афінах. Однак як ритори обидва вони прославилися вже на Сицилії, острові, гордо іменується батьківщини філософа Емпедокла, якого іноді називають родоначальником красноре-чия 3. З давнини дійшов до нас розповідь про це незвичайному уродженця Акрогента - поета, натураліст і жерці, тісно пов'язаному з ідеями Геракліта . Обиватель пам'ятав Емпедокла як людини, добровільно кинувся в кратер Етни. Послідовники і учні Емпедокла зберегли пам'ять про нього, як про героя, вос-який став проти тиранії і очолив в своєму рідному місті де-демократичну рух. Вперше тиранія була скинута не силоміць зброї, а силою слова, бо Емпедокл виступив в ролі судово-го оратора проти Тразибула (466 до н.е.). Але, перемігши проти-ника, він відмовився від запропонованих йому знаків царського гідний-ства. Послідовниками Емпедокла і в мистецтві говорити, і в при-докинути демократичним принципам по праву вважали Корака, Тісія і Горгия 4.
Цікавий історичний анекдот, пов'язаний з іменами Кора-ка і Тісія, чудово характеризує час формування перших риторичних шкіл. "Навчившись від Корака мистецтву говорити, Тісій сам став учителем риторики і, покладаючись на свою лов-кістка вести судові справи, не став платити вчителю установленно-го винагороди. Корак привернув Тісія до суду." Скажи мені, Корак, - звернувся до свого колишнього наставнику Тісій, - вчіть-лем чого я оголошую себе? "" мистецтва переконувати будь-кого, "- відповідав Корак. -" Але якщо ти вивчив мене цьому мистецтву, - продовжував Тісій, - то ось я тебе переконую нічого з мене не брати; якщо ж ти мене не вивчив переконувати, то і в цьому випадку я тобі нічого не винен, так як ти не навчив мене тому, чому обидві-вав ". На це Корак заперечив:" Якщо, навчившись у мене мистецтву переконувати, ти переконуєш мене нічого з тебе не брати, то ти повинен віддати мені винагороду, так як ти вмієш переконувати; якщо ж ти мене не переконуєш, то ти знову-таки повинен заплатити мені гроші, так як я не переконаний тобою не брати з тебе грошей ". Замість вироку судді сказали:" У поганого ворона погані яйця. Як воро-нята готові пожерти своїх батьків, так і ви пожираєте один одного ". (Відома грецька прислів'я - приблизний рус-ський еквівалент" Ворон ворону око не виклює "; комізм укладаючи-ється в грі слів, бо по грец. Корак значить ворон6 .)
В історії класичної риторики імена Корака і Тісія відкривають ряд перших вчителів красномовства. Так, Квінтіліан писав: ". Найдавніші керівництва склали сицилійці Корак і Тісій" (Quint. Inst.or. 3, 1, 8). Подібного ж думки дотримувалися Платон, Арі-стотель і Цицерон. Відомо, що учнями Тісія в різний час б-ли Лисий і Исократ.
1Міллер Т.А. Основні етапи вивчення "Поетики" Аристотеля // Арі-стотель і антична літературна теорія. М. 1978. С. 32-33.
2 Історія грецької літератури: В 3 т. М .; Л. Вид-во АН СРСР, 1955. Т. 2. С. 227.
3Norden Е. Die antic Kunstprosa vom Vl.Jahrhundert v.Chr. bis in die Zeit der Renaissance. Leipzig, 1898, Bd. I, S. 18-19.
4 Ось що розповідає про них Цицерон: ". Сицилійці Корак і Тісій (а сицилійці - народ винахідливий і досвідчений в суперечках) вперше склали теорію і правила судового красномовства саме тоді, коли з Сицилії були вигнані тирани, і в судах після довгої перерви поновилися приватні процеси. А до цього ніхто зазвичай не користувався ні методом, ні теорією і лише намагалися викладати справу точно і по порядку.
Міркування на найзнаменитіші теми, які тепер називаються "загальними місцями", вперше склав і написав Протагор; те ж саме зробив і Горгій, склавши похвалу і осуд на одні й ті ж предмети, так як головним в оратора він вважав уміння підняти будь-яку річ похвалою і знову скинути осудженням "(Cic. Brut, 12, 46-47. Пер. І. П. Стрельникової).
5 Подр. см. Міллер ТА. Аттична проза V ст. до н.е. // Історія все-мирної літератури. М. 1983. Т.1.
6 Історія грецької літератури. Т. 2. С. 228.