- Олег! Ти де? В кінці то кінців, є у тебе совість чи ні? - З гіркотою запитала я. ледь піднявши трубку.
- Судячи з численних однотипним питань, твого благовірного знову немає в подружнього ліжка? - Почула я у відповідь голос самої близької подруги Свєти. - Ну, і де він на цей раз?
- Ніяк не збагну. - Сумно зізналася я - А ти що як пізно дзвониш? Сталося щось? - Раптом запізнилося стривожилася я.
- Та ні. У мене то якраз все в порядку. Просто встаю серед ночі. йду на кухню горло промочити, кидаю ненавмисно погляд на вулицю і бачу, що у вікнах моєї ненаглядної подруги. не дивлячись на пізню годину, горить світло. Я якось відразу зрозуміла, що на душі у тебе хреново, ось і вирішила зателефонувати ...
- Дякую, Світло. - До очей мимоволі підступили сльози. - Ти мабуть. єдина людина на світі, з яким до мене є хоч якийсь справу ...
- Ну, вже перебільшувати то не треба. - пробурчав подруга. - Не подобається мені твій настрій. Олежик знову відмочив щось непотрібне?
- Не знаю. - схлипнув я. - Його досі немає вдома, і він навіть не потрудився попередити, що затримається ...
- Давно пора звикнути до його викрутасами і перестати на них реагувати ... Я б на твоєму місці закрила двері на засувку і лягла спати. Нехай покукует під дверима. Якщо йому є, де ошиватися до трьох. то і залишок ночі знайде, де скоротати ...
- А раптом, з ним щось сталося? Я ось тільки що перелік подій за добу дивилася, жах один. Знаєш, як часто на людей стали нападати, іноді прямо у власному під'їзді підстерігають ....
- Не сміши. - З досадою перебила мене подруга. - На фіг грабіжникам твій жебрак Олежик здався, щоб час на нього витрачати, в під'їзді чекати? Що у нього відняти можна? Чи не заробив він нічого путнього ...
- Йому не щастить просто. - Вважала я своїм обов'язком заступитися за чоловіка. - Час то тепер, сама знаєш, яке не проста.
- Це точно. - Погодилася Світу. - Поганому танцюристу завжди не щастить. Заважає все навколо, в ногах плутається. Раз в житті йому посміхнулася удача, коли він зустрів таку жінку, як ти, та й то він цього своїми двома звивинами оцінити не зумів ...
- Ти все-таки вважаєш, що Олег мені зраджує? - тремтячим голосом тихо запитала я.
- Ні. - посміхнувся подруга. - Він щоночі бере уроки танців, або вчиться пекти пироги в цілодобової кондитерської на розі ...
- Він не може зі мною так вчинити ... - прошепотіла я. - Не може.