В не-зна-ко-мій ме-ст-но-сті лю-буя реч-ку мож-но ис-поль-зо-вать в ка-че-ст-ве кричи-ен-ти-ра або в ка- че-ст-ве пу-ти пе-ре-дві-же-ня, по-скільки-ку цей шлях забезпе-пе-чи-ва-ет до-воль-но точ-ний мар-шруті і зви-но ви -По-дит до на-се-лен-ним пунк-там. Ре-ка мо-же слу-жити ис точ-ні-кому пі-щі і пити-е-вої по-ди, а так-же пре-дос-тав-ля-ет мож-ли-ність пе-ре -дві-ж-ня в лод-ці або на пло-ту. У цьому слу-чаї ва-ше пе-ре-дві-же-ня бу-дет від-кри-тим, вас мо-гут ско-реї про-на-ру-жити. Але прі не-про-хо-ді-мо-сті мас-ки-рів-ки будь-ті го-то-ви пе-ре-хо-дить ре-ки вбрід, ід-ти в про-хід, про- бі-вать-ся че-рез гус-ті за-ріс-ли по бе-ре-гам. Ес-ви сле-дуе-ті по ре-ке в міськ-ної ме-ст-но-сті, кричи-ен-ти-руй-тесь по по-до-па-дам, про-ри-вам і при -то-кам. На рав-ні-ні ре-ки зви-но бо-леї через ві-ли-сти, ок-ру-же-ни бо-ло-та-ми або кус-тар-ні-кому. Тут ма-ло ве-ро-ят-но-сті най-ти кричи-ен-ти-ри.
Дві-же-ня по по-бе-ре-жью або уздовж бе-ре-га
Пе-ре-дві-же-ня по по-бе-ре-жью - дол-гий близько-ний шлях, од-на-ко бе-рег яв-ля-ет-ся хо-ро-шим ис-хід- вим пунк-том для кричи-ен-ти-рів-ки, а так-же ме-стом, де мож-но най-ти се-бе пі-щу і дах.
Пре-одо-ле-ня гус-тій рас-ти-тель але сті
Про-дві-гать-ся че-рез гус-тій під-ле-сік і Джунг чомусь аж-про-хо-ді-мо толь-ко з опу-щен-ни-ми ру-ка-ва-ми. Це по-мо-же з-бе-жати сса-дин і ца-ра-пін.
В даль-ней-шем з-бе-жати ца-ра-пін, сі-ня-ков і не по-ті-рять на-прав-ле-ня і уве-рен-ність мож-но, ис-поль чаплі так на-зи-ває-мий «зор-кий очей». Не з-сере-до-та-чи-вай-ті вни-ма-ня на де-ревь-ях і кус-тар-ні-ке, на-хо-дя щих-ся пря-мо пе-ред ва -ми. Уст-ре-мі-ті погляд даль-ше, за пре-де-ли то-го, що ні-за-середовищ-ст-вен-но ок-ру-жа-ет вас, і дивилися-ри-ті НЕ на за-ріс-ли, а крізь них. Пе-ріо-ді-че-скі ос-та-нав-ли-вай-тесь і смот-ри-ті під но-ги.
Будь-ті ос-то-пик-ни, мед-льон-но і ме-то-ді-че-скі про-дві-гай-тесь по гус-то-му ле-су або Джунг-лям, пе-ріо -ді-че-скі ос-та-нав-ли-вай-тесь, що-б при-слу-шать-ся і з-ри-ен-ти-ро-вать-ся. Про-бі-ра-Ясь крізь за-ріс-ли, поль-зуй-тесь но-жом або ті-са-ком, але не ру-бі-ті вет-ки без НЕ-про-хо-ді-мо сти. У ле-су шум чу-шен на біль-шом рас-стоячи-ванні; його мож-но змен-шити, ес-лю-бити кус-тар-ник уда-ром вгору. Раз-дві-гать за-ріс-ли мож-но упав-кою, але так, що-б не по-тре-по-жити му-равь-е-в-з-ле-НОП-сі-сов. Під-ні-ма-Ясь по скло-ну, не вис-тай-тесь за кус-ти, так як на них мо-гут бути ко-люч-ки або ост-які ши-пи.
Ба-Гії ді-кі жи-ось-ні ле-сов і Джунг-лей пе-ре-дві-га-ють-ся по з-ві-лі-простим і пе-ре-се-Каю-щим-ся тро -пам, ко-то-які годину-то ве-дуть до по-де або на по-ля-ни. При мож-ли-но-сті їх наслідком-ду-ет ис-поль-зо-вать, або на-обо-рот, через бе-гать. Ес-ли ж ви поль-Зуї-тесь тро-па-ми, то ні до-дер-жи-вай-тесь їх наслідком-за. Час-то про-ве-ряя ази-мут, переконатися-ді-тесь, що ці тро-пи ве-дуть в нуж-ном на-прав-ле-ванні.
За-ле-зая на де-ре-під для ве-де-ня на-блю-де-ня або до-би-чи пло-дів для пі-та-ня, дер-жи-тесь бли-же до ство -лу, по-скільки-ку тут вет-ві ін-неї.
Лінії електропередач
У ба-тьох стра-нах елек-тро- і те-ле-фон-ні чи-ванні на про-тя-же-ванні мно-гих ки-ло-мет-рів про-хо-дять че-рез ма ло-на-се-лен-ву ме-ст-ність. Звичайні-но про-дві-гать-ся в та-ких міс-тах мож-но до-воль-но сво-бод-но, ис-поль-чаплі рас-чи-щен-ні про-се-ки для цих чи-ний. Од-на-ко сле-ду-ет з-блю-дати ос-то-пик-ність, що-б з-бе-жати мож-ли-них травм або ос-лож-ні-ний, свя-зан- них з елек-тро-то-ком.
Пе-ре-хід по снеж-ним по-лям і лід-ні-ку
Са-мий б-ст-рий спо-соб СПОВ-ка з кру-то-го скло-на, по-даху-то-го сні-гом, це спуск на но-гах із використанням поль-зо-ва- ні третьому то-по-ри-ка або креп-ко-го шес-ту (дли-ної при-мер-но в 1,5 м) в ка-че-ст-ве опо-ри. Те-по-ри-ком або шес-те мож-но так-же оп-ре-де-лити на-ли-ність рас-се-лін (тре-нок на льоду).
Як пра-ви-ло, рас-се-ли-ни б-ва-ють під пря-мим уг-лом до на-прав-ле-нию дві-же-ня лід-ні-ка. Звичайні-но їх мож-но обой-ти, по-скільки-ку вони ред-ко пе-ре-се-ка-ють весь лід-ник. Ес-ли лід-ник по-критий сні-гом, на-до бути осо-бен-но ос-то-пик-ним. Ес-ли дві-га-ет-ся груп-па, то в цьому слу-чаї все її чле-ни долж-ни ід-ти в зв-ке. За мож-ли-но-сті через бе-гай-ті лід-ні-ков і навчаючи-ст-ков з біль-ші-ми рас-се-ли-на-ми.
Пе-ре-дві-же-ня по кру-то-му скло-ну, по-даху-то-му сні-гом, об-ліг-ча ет ся, ес-ли пе-ре-се-кати його по діа-го-на-ли, ви-тап-ти-вая но-га-ми сту-пень-ки. Од-на-ко ос-ті-ре-гай-тесь про-ва-лов, осо-бен-но в пе-ри-од ве-сен-ній від-ті-пе-ли або по-сле сні-го -па-да. Пе-ре-дві-га-Ясь в тому міс-ті, де є небез-ність про-ва-лов, дер-жи-тесь даль-ше від Скло-на, а ес-ли його на-до пе-ре -сечь, йди-ті як мож-но ви-ше. Під-ні-ма-Ясь на схил, дер-жи-тесь пря-мо. Як і пав в снеж-ний-вал, де-лай-ті пла-ва-тель-ні дві-же-ня, що-б ос-тать-ся на по-верх-но-сті.
При пе-ре-хо-де че-рез снеж-ні по-ля в го-рах сле-ду-ет опа-описати-ся сві-саю-чих ви сту-пов сні-га з під-вет-рен -ної сто-ро-ни. Ці на-вис-шие Гли-б сні-га чи не ви-дер-жать вас; зви-но їх мож-но за-ме-тить з під-вет-рен-но-ро-ни, в то вре-мя як з на-вет-рен-но-ро-ни ви мо-же- ті ві-діти толь-ко зліг-ка за-коло-льон-ний, по-даху-тий сні-гом греко-Бень го-ри. Пе-ре-дві-гай-тесь по гріб-ню з на-вет-рен-но-ро-ни-же чи-ванні на-вис-ших брил.
Пе-ре-пра-ва че-рез ре-ку
У всіх слу-ча-ях, кро-ме пе-ре-дві-же-ня по пус-ти-ні, все-гда є ве-ро-ят-ність то-го, що вам при-дет-ся пе -ре-прав-лять-ся че-рез ре-ки або вод-ні пре-гра-ди. Вод-ве пре-п'ят-ст-віє мо-же бути від не біль-шо-го, про-те-Каю-ще-го по до-ли-ні ру-чия глу-бі-ної до ло-диж -ки до стре-мі-тель-ний ре-ки, бе-ру-щей на-ча-ло з лід-ні-ка або по-лей веч-но-го сні-га. Той, хто зна-ет, як пре-одо-ле-вать та-кі пре-п'ят-ст-вия, мо-же з ус-пе-хом пе-ре-хо-дить са-мі бур-ні ре- ки.
Пре-ж-де ніж виття-ти в ре-ку, оп-ре-де-лі-зна чим-пе-ра-ту-ру по-ди в ній. Ес-ли по-да дуже хо-лод-ва і немає крейда-ко-го бро-да, щось не сле-ду-ет пи-тать-ся пе-ре-хо-дить ре-ку вбрід, так як хо -лод-ва по-да мо-же ліг-ко ви-кликати шо-ко-ше со-стоячи-ня, ко-то-рої іно-гда при-во-дит до ча-мен-но-му па- ра-ли-чу. При від-сут-ст-вії бро-да по-ста-рай-тесь зро-лать їм-про-ві-зи-ро-ван-ву пе-ре-пра-ву, сва-лів де-ре-під в ре-ку або по-будів-ів про-стій пліт.
Пре-ж-де ніж по-пи-тать-ся пе-ре-пра-вить-ся че-рез ре-ку, під-ні-мі-тесь на ви-со-кое ме-сто і ви-яс ні-ті:
-
ха-рак-тер ті-че-ня ре-ки і міс-та, де вона, воз-мож-но, рас-па-да-ет-ся на ру-ка-ва;
чи є пре-п'ят-ст вія на дру-гом бе-ре-гу, ко-то-які мо-гут по-ме-шать пе-ре-дві-же-нию. На-меть-ті ме-сто на про-ти-по-по-лож-ном бе-ре-гу, де ід-ти ліг-че і без-пас-ній;
чи немає під-вод-них кам-ній в ре-ке, вка-зи-ваю-щих на на-ли-ність по-ро-гов або кань-о-нів;
чи немає гус-тих за-рос-лей, що вка-зи-ва-ет на са-мий глу-бо-кую частина ре-ки.
При ви-бо-ре міс-та пе-ре-пра-ви пом-ні-ті про сле-дую-щем:
-
сле-ду-ет на-ме-чати пе-ре-пра-ву під уг-лом при-мер-но 45 ° про-тив ті-че-ня ре-ки;
НЕ пи-тай-тесь пе-ре-хо-дить ре-ку трохи ви-ше глу-бо-ко-го або б-ст-ро-го міс-та чи ря-будинок з ним;
все-гда пе-ре-хо-ді-ті рі-ку там, де в слу-чаї, ес-ли ви й к-де-ті, вас ви-ні-сет на по-ло-гий бе-рег або від -мель;
ста-рай-тесь з-бе-гать ка-ме-ні-стих місць, так як па-де-ня мо-же при-вага-ти до серь-ез-ної трав-ме, од-на-ко оди -Ніч-ний ка-мень в ре-ке мо-же, на-обо-рот, по-могти вам пе-ре-брати-ся че-рез неї.
Спо-со-б пе-ре-пра-ви че-рез ре-ку
Пе-ре-хід вбрід. Пре-ж-де ніж виття-ти в по-ду, сни-мі-ті взуття і ніс-ки, а за-тим сно-ва на-день-ті толь-ко бо-тин-ки. Чи не рис-куй-ті: ви мо-же-ті по-ра-нить но-ги про ост-які кам-ні або пал-ки. У ка-че-ст-ве опо-ри ис-поль-зуй-ті ін-ний жердину. Дер-жи-ті його на-прав-лен-ним про-тив ті-че-ня для то-го, що-б раз-бити по-ток. Жердину по-мо-га-ет так-же бо-леї уве-рен-но сту-пать по дну і мо-же бути ис-поль-зо-ван для про-вер-ки дна ре-ки з ме-тою об-на-ру-же-ня ВПА-дин і ям.
Пре-одо-ле-ня ре-ки вплав. Пливун-ві-ті брас-сом, на спи-ні або на бо-ку. При цих спо-со-бах пла-ва-ня дви-же-ня біс-шум-ни, ме-неї уто-ми-тель-ни по срав-ні-нию з дру-ги-ми спо-со-ба -ми і, кро-ме то-го, мож-но пе-ре-пра-вить НЕ-біль-шою вузол з оді-ж-дою або сну-ря-же-ні-му. Ес-ли мож-ли-во, сни-мі-ті оді-ж-ду і сну-ря-же-ня і пе-ре-правуй-ті їх че-рез ре-ку на пло-ти-ці. Іди-ті вбрід, по-ка по-нехай не бу-дет вам по груди, по-тому пливун-ві-ті. Ес-ли бе-рег ре-ки занадто-ком об-ри-ві-Стий і ре-ка глу-бо-ка, за-хо-ді-ті в неї мед-льон-но, що-б не на- сту-пити на ко-ря-гу і не впасти, спо-тицьнувши-шись про на-хо-дя-щие-ся в по-де пре-п'ят-ст-вия. На глу-бо-ких міс-тах при б-ст-ром ті-че-ванні пе-ре-пливун-вай-ті рі-ку на-ис-ко-сік по те-че-ня. Ес-ли нуж-на мас-ки-рів-ка, ис-поль-зуй-ті вет-ки кус-тар-ні-ка.
Ес-ли ви не мо-же-ті плисти, у вас є мож-ли-ність фор-сі-ро-вать ре-ку, поль-зу-Ясь під-руч-ни-ми середовищ ст ва-ми . До них відносяться:
Оді-ж-да. Сни-ми-ті брю-ки в по-де; за-вя-жи-ті уз-лом ка-ж-дую шта-ни-ну і за-Стег-ні-ті ши-рин-ку; візь-ми-ті брю-ки за по-яс з од-но-ро-ни і ши-ро-ко помах-ні-ті ними, під-няв над го-ло-вой і опус-тив впе-ред так, що-б вони від-кри-тій по-яс-ної ча-стю тя-же-ло шльоп-ну-лись про по-ду. У ка-ж-дую шта-ни-ну по-па-дет воз-дух. Ес-ли в тій об-ста-нов-ке, в ко-то-рій ви на-хо-ді-тесь, шум не ма-ет зна-че-ня, плиг-гай-ті в по-ду, дер жа брю-ки пе-ред со-бій.
Бал-лон з по-лі-ці-ле-но-вої полон-ки. Це плав-середовищ ст у через го-тав-ли-ва-ет-ся з ру-ло-на по-лі-ці-ле-но-вої полон-ки, свер-ну-тій в два шари . Кон-ці з-бі-ра-ють-ся і фік-сі-ру-ють-ся ре-зи-но-вим палю-те. Віз-дух на-ка-чи-ва-ет-ся че-рез ме-тал-ли-че-ський штука-цер. Та-кою ж бал-лон мож-но з-го-то-вити з про-ре-зи-нен-ної тка-ні, па-ра-Шют-но-го ка-про-на.
Колод-на або дос-ки. Пре-ж-де ніж ис-поль-зо-вать де-ре-вян-ні перед-ме-ти для пе-ре-пра-ви че-рез ре-ку, про-вір-ті їх пла-ву- честь. Це осо-бен-но важ-но в тро-пі-ках, по-скільки-ку біль-шин ст у де-ревь-їв в тро-пі-ках, в осо-бен але сті паль- ми, то-нут так-же в тому слу-чаї, ко-ли де-ре-під су-хое.
Пе-ре-пра-ва на пло-ту. Пе-ре-пра-ва че-рез ре-ку на пло-ту яв-ля-ет-ся най-бо-леї древ-ним і годину-то без-пас-ним і б-ст-рим спо-со -бом пре-одо-ле-ня вод-них пре-град. Од-на-ко з-кричу-же-ня пло-та в ус-ло-ві-ях борь-б за ви-жи-ва-ня дуже уто-ми-тель-ний праця, тре-буя-щий мно -го ча-ме-ні, осо-бен-но ес-ли немає з-від-вет-ст-ву-ще-го ін-ст-ру-мен-ту і по-мо-щі. Пло-ти мож-но де-лать з су-хо-стій-них де-ревь-їв, бам-бу-ка або кус-тар-ні-ка.
Луч-ше все-го пло-ти де-лать з ялин. Пліт мож-но по-будів-ить без гвоз-дей і ве-ре-вок, ес-ли у вас є те-пір і ніж.
За-пом-ні-ті, що для трьох че-ло-вік пліт дол-дружин бути 3,6 м дли-ної і 1,8 м ши-ри-ної.
Строй-ті пліт на двох СПОВ-ко-вих колод-нах, ус-та-нов-лен-них на-клон-но до бе-ре-гу. Про-те-ши-ті колод-на то-по-ром, що-б ос-таль-ні колод-на, з ко-то-яких бу-дет з-сто-ять пліт, рів-но ле-жа -Чи на них.
Ви-ру-бі-ті по два сме-щен-них па-за з двох сто-рон ка-ж-до-го колод-на на про-их його кон-цах (рис. 7).
МАЛ. 7. Спорудження плоту з колод
Па-зи де-ла-ють-ся тре-вугілля-ний фор-ми, ши-ро-ки-ми в ос-но-ва-ванні.
Що-б скре-пити колод-на пло-та, про-пус-ти-ті че-рез ка-ж-дий паз трьох-гран-ву по-пе-ре-чи-ну, котрі три-на ко-то -рой при-мер-но на 30 см біль-ше, ніж ши-ри-на пло-ту. Колод-на пло-та со-оди-ня-ють-ся сну-ча-ла з од-но-ро-ни, по-тому з дру-гой.
За-кре-пі-ті (свя-жи-ті) вме-сте ви сту-паю-щие кін-ці двох по-пе-ре-чин на ка-ж-будинок кон-це пло-та, что б забезпе-пе-чить до-пол-ні-тель-ву ін-ність. Ко-ли пліт по-па-да-ет в по-ду, по-пе-ре-чи-ни на-бу-ха-ють, свя-зи-вая колод-на інш-но ме-ж-ду зі -бой.
Ес-ли по-пе-ре-чи-ни занадто-ком сво-бод-но си-дять в па-зах, їх не-про-хо-ді-мо за-клі-нить тон-ки-ми ку- соч-ка-ми су-хо-го де-ре-ва. Вони раз-бух-нут, ко-ли на-мок-нут, і тим са-мим за-кре-п'ят по-пе-ре-чи-ни.
Так-же при на-ли-ності то-по-ра цей вид пра-цю-ти тре-бу-ет розумі-ня і біль-шою за-тра-ти ча-ме-ні. Бо-леї про-стій і б-ст-рий спо-соб - це ис-поль-зо-ва-ня «здавши-ли-ваю щих ба-лок», ко-то-які свя-зи-ва ють-ся по обо-їм кон-цям та удер-жи-ва-ють колод-на пло-ту (рис. 8).
МАЛ. 8. Спорудження плота способом «здавлюють балок»
Хо-ро-ший ін-ний пліт мож-но з-го-то-вити з бам-бу-ка. Бам-бук ле-гок, уп-руг і ліг-ко ре-жет-ся.
Лег-ко зро-лать від-лич-ний пліт з бре-зен-та, по-лот-ні-ща ма-лій па-лат-ки або дру-го-го по-до-ні-про-ні- цае-мо-го ма-те-ріа-ла, з-кричу-дів ра-му з ве-ток кус-тар-ні-ка.
В се-вер-них рай-онах зи-мій се-ре-ді-на ре-ки мо-же нема за-мер-мовити бла-го-да-ря б-ст-ро-му ті-че-ня . Пе-ре-пра-вить-ся че-рез та-кую ре-ку мож-но на льді-ні, ис-поль-зо-вав її в ка-че-ст-ве пло-та, пред-ва ри-тель-но від-ко-лов льді-ну з по-мо-гою то-по-ра або так-же шес-ту (ес-ли в льоду є тре-щі-на) від бе-ре-го -По-го льоду. Раз-заходів та-ко-го пло-ту дол-дружин бути при-мер-но 2 × 3 м. Для пе-ре-дві-же-ня че-рез від-кри-ту частину ре-ки ис-поль -зу-ють жердину.
Пре-одо-ле-ня стрем-нин або річок з б-ст-рим ті-че-ні-му. Пе-ре-пливун-вать ре-ку в міс-тах стрем-нин або б-ст-ро-го ті-че-ня не так складність але, як мо-же по-ка-мовити-ся. На крейда-ких стрем-ні-нах ляж-ті на спи-ну так, что-б но-ги б-ли на-прав-ле-ни вниз по те-че-ня, ті-ло ле-жа-ло го-ри-зон-таль-но, ру-ки по бід-рам. Ру-ка-ми де-лай-ті дві-же-ня по-доб-но то-му, як тю-лінь пра-цю-та-ет свої-ми лас-та-ми. На глу-бо-ких стрем-ні-нах пливун-ві-ті на жи-во-ті, стре-мясь при-стати до бе-ре-гу, ко-ли це мож-ли-но. Сле-ді-ті, за міс-та-ми, де схо-дять-ся по-то-ки: вас мо-же за-тя-нуть в небез-ні по-до-по-ро-ти, ко то-які вони об-ра-зу-ють.
Пе-ре-прав-лять-ся на пло-ту че-рез глу-бо-кую і б-ст-рую ре-ку це-ле-со-про-раз-но на з-лу-чи-ні, ис-поль-зо-вав си-лу ті-че-ня і при-вя-зав пліт під уг-лом по ти-пу воз-душ-но-го змія (рис. 9).
МАЛ. 9. Переправа через річку на закруті: 1 - напрямок течії; 2 - сила течії
Цим спо-со-бом поль-зу-ють-ся, ко-ли пе-ре-прав-ля-ет-ся НЕ-як-ко че-ло-вік. При цьому не-про-хо-ді-мо вчи-ти-вать сле-дую-ний:
пліт дол-дружин бути при-вя-зан під уг-лом до ті-че-ня;
дли-на ве-рев-ки від міс-та її за-кре-п-ле-ня долж-на бути в 7-8 разів біль-ше ши-ри-ни ре-ки;
ве-рев-ку сле-ду-ет при-кре-п-лять до пло-ту та-ким об-ра-зом, що-б мати мож-ли-ність ре-гу-ли-ро-вать її трива -ну і через ме-нять кут кре-п-ле-ня пло-ту для то-го, що-б прі не-про-хо-ді-мо-сті мож-но б-ло вер-нуть-ся на пер-вий бе-рег.
Пре-одо-ле-ня при-бою. При при-бли-же-ванні до бе-ре-гу віл-ни ста-но-лять-ся ви-ше і ко-ро-шо. Частина віл-ни, об-ра-щен-ва до бе-ре-гу, через ги-ба-ет-ся і раз-бі-ва-ет-ся, ви-бра-си-вая по-ду на бе-рег. Біль-шие віл-ни раз-бі-ва-ють-ся даль-ше від бе-ре-га.
При думці-рен-ном при-бою пливун-ві-ті впе-ред з не-біль-ші-ми віл-на-ми (греко-Бень віл-ни під-ні-мет ва-ше ті-ло); по-сле то-го як греко-Бень віл-ни про-йшов і віл-на ще не раз-бі-лась, ни-ряй-ті вниз.
При силь-ном при-бою пливун-ві-ті до бе-ре-гу в про-ме-жут-ках ме-ж-ду віл-на-ми. Ко-ли під-хо-дить сле-дую-щая віл-на, по-вер-ні-тесь ли-цом до неї, нир-ні-ті, за-тим як вер-ні-тесь до бе-ре -гу і пливун-ві-ті до не-му, ко-ли віл-на про-йшла.
Ес-ли віл-ни біль-шие, то про-рат-ний по-ток на-сту-паю-щей віл-ни мо-же бути небез-ним. Ес-ви по-па-де-ті в цей по-струм, не пи-тай-тесь плисти про-тив НЕ-го. Пливун-ві-ті вме-сте з ним. Ес-ли по-па-де-ті під не-го, під-ні-мі-тесь на по-верх-ність і дві-гай-тесь до бе-ре-гу на гріб-ні сле-дую-щей віл ни.
Пре-одо-ле-ня зи-бу-чих пес-ков, тря-сі-ни, бо-лот. Та-кі пре-п'ят-ст вія ча-ще все-го зустрів ча-ють-ся в тро-пі-ках і суб-тро-пі-ках. На тря-сі-ні немає ні-ка-кой рас-ти-тель але сті; зви-но на ній не мо-же удер-жати-ся так-же ка-мень. Ес-ли ви не мо-же-ті обой-ти це пре-п'ят-ст-віє, по-пи-тай-тесь со-кричу-дить пе-ре-пра-ву, ис-поль-зо-вав колод -на, вет-ві або ли-ст-ву. Ес-ли під ру-кою немає ні-чо-го з ви-ше-пе-ре-чис-льон-но-го, фор-сі-руй-ті це пре-п'ят-ст-віє сле-дую-щим об-ра-зом: ло-жи-тесь ли-цом вниз, рас-ки-нув ру-ки, і поч-ні-ті плисти або про-бі-рать-ся впе-ред че-рез тря-си ну, дер-жа ті-ло го-ри-зон-таль-но. Та-ким же спо-со-бом мож-но пре-одо-ле-вать зи-бу-ність пес-ки.
Характерні аварії і попередження їх.