Існує безліч захворювань, які можуть нести серйозну загрозу здоров'ю людини. Але деякі з них розвиваються особливо стрімко, вимагаючи негайної діагностики і своєчасної терапії. До таких захворювань можна віднести і черевний тиф. Даний недуга стартує через ураження організму вкрай небезпечною паличкою - сальмонелою. Вона продукує ендотоксин, який може завдати шкоди лише людині. Поговоримо про те, як вчасно розпізнати розвиток цієї недуги і які заходи потрібно вживати для його корекції та попередження.
Ознаки черевного тифу. Як проявляється?
Інкубаційний період цієї недуги може становити приблизно два тижні. Зазвичай збудник проникає всередину нашого тіла шляхом заковтування. Після досягнення тонкої кишки паличка починає активно розмножуватися. Після її можна виявити на слизових, після чого вона просочується для початку в лімфу, а потім і в кровотік. До цього моменту захворювання протікає абсолютно безсимптомно, але після з'єднання паличок з кров'ю починає розвиватися характерна клінічна картина. Сама сальмонела, циркулюючи по крові, пропадає після того, як відбувається вивільнення ендотоксину. Якраз ця речовина і провокує розвиток інтоксикаційного синдрому, який здатний перейти до стадії інфекційно-токсичного шоку.
Найпершими проявами черевного тифу прийнято вважати лихоманку, яка триває протягом чотирьох-семи діб, при цьому ознаки ураження весь час наростають. Хворий скаржиться на головний біль, його турбує слабкість і брадикардія, шкірні покриви забарвлюються в більш бліді тону. Крім того до таких симптомів додається ще й відсутність апетиту, мова покривається білим нальотом, виникають пронос, запори або метеоризм.
Наступна стадія класифікується, як розпал хвороби. Вона триває протягом приблизно півтора тижнів. На цьому етапі черевний тиф проявляється підвищеною температурою тіла і загальмованістю. До цих проявів додаються також симптоми отруєння, а шкіра покривається блідо-рожевими крапочками. Висипання зникають при натисканні на них, найчастіше вони локалізуються на шкірних покривах живота, нижньої частини грудної клітки, а також з боків тулуба і на згинах ліктів.
При обстеженні кардіологом можуть фіксуватися глухі тони серця, брадикардія, а також знижене артеріальний тиск. Забарвлення нальоту на мові зазвичай змінюється в бік коричневого, на краях при цьому проглядаються відбитки зубів. Крім усього іншого хворого турбує здуття, запори, а також помітне збільшення печінки і селезінки. На цьому етапі може фіксуватися різка загальмованість, порушення свідомості, а також виникнення марення або галюцинацій.
Третій етап недуги є хіба дозвіл хвороби. Температура хворого знижується, зникає інтоксикація і слабкість, до нього повертається і апетит. Сон істотно поліпшується, так само як і самопочуття. У цьому випадку хвороба найчастіше закінчується одужанням, хоча в окремих випадках виникають і рецидиви. Вони найчастіше з'являються при підвищенні температури до субферільних цифр, печінка і селезінка залишаються збільшеними, також залишається і поганий апетит, слабкість і відчуття загального нездужання. Рецидив може супроводжуватися всіма описаними симптомами, проте недуга протікає вже не так довго.
Чим і як лікувати черевний тиф?
При підозрі на розвиток черевного тифу хворий підлягає обов'язковій госпіталізації, йому прописують постільний режим і дієтичне харчування. Терапевтичні заходи мають на увазі комплексний підхід, хворому прописують антибіотики, найчастіше препаратами вибору стають левоміцетин, а також ампіцилін і деякі інші. Для купірування лихоманки хворому підбирають стероїдні препарати, вони усувають неприємну симптоматику до тих пір, поки антибіотики не дадуть поліпшення.
Дієта при черевному тифі на увазі споживання легкозасвоюваній їжі, насиченою вітамінами, що містить значну кількість калорій.
Як попереджається черевний тиф?
Основна небезпека черевного тифу - це висока ймовірність розвитку епідемії навіть з одного випадку поразки. Основна міра профілактики захворювання - це оптимізація санітарного стану, правильне видалення стічних вод, а також очищення води, призначеної для пиття. Крім того фахівці здійснюють контроль над хронічними носіями хвороби.
Якщо ви плануєте відвідати регіон, в якому зафіксована епідемія черевного тифу, варто попередньо провести вакцинацію, щоб знизити ймовірність зараження. Варто врахувати, що такий захід профілактики не здатна дати стовідсоткової гарантії від розвитку захворювання, так як при надмірній дозі збудника імунітет може дати збій.
Якщо говорити про індивідуальну профілактику, то вона включає в себе правильну обробку продуктів харчування, знищення мух, а також гігієнічне виховання - дотримання норм гігієни та ін.