• Дифузний токсичний зоб 3 ст. тіреоток-
сикоз середньої тяжкості, дистрофія міокарда, СН
1 ф. кл. астено-невротичний синдром.
1 Дослідження основного обміну, поглинання радіоактивними-тивного йоду використовуються рідко через низьку специфічний-ності тестів.
• Дифузний токсичний зоб 4 ст. тіреоток-сикоз важкої форми, дистрофія міокарда, Мерца-кові аритмія, тахісістоліческаяформа, СН 2 ф. кл. офтальмопатія, гіпокортицизм.
• Рак щитовидної залози. початкові проявле-
ня - щільний, зазвичай одиночний вузол на
тлі нерівномірно збільшеної щитовидної
залози. Вузол рухливий, безболісний,
швидко зростає, стає малорухливим,
спаивается з навколишніми тканинами. загальні
симптоми мало виражені: еутіероз, легкий
гіпотиреоз. На пізніх етапах - симптоми
здавлення органів шиї (дисфагія, осиплість
голосу, болю). Зниження маси тіла. Метаста-
зи в легені, печінку, кістки, мозок. Вузол «холод-
ний », рівень Т3. Т4 нормальний або знижений,
титр антитіл до тире про глобуліну в межах
норми. Діагностичні сумніви дозволя-
ет пункційна або інтраопераційна біо-
псія.
• Підгострий і хронічний аутоімунний ти-
реоідіт - первинно - хронічне захворю-
ня, що протікає зі збільшенням щитовидної
залози, невеликими болями. Заліза частіше 3-й
ступеня, збільшена дифузно або містить
вузли, що не спаяна з навколишніми тканинами, по-
поверхню гладка. При підгострій формі ж-
леза болюча, тепла на дотик. загальні
прояви - синдром гіпотиреозу, рідше ги
пертіреоза. У крові лейкопенія, збільшена
ШОЕ, диспротеїнемія, зниження Т3. Т4. бел
ковое в'язаного йоду. Сканограма: нерівномірно
мірне розподіл ізотопу, «гарячі» і
«Холодні» вузли.
• йододефіцитних зоб. Щитовидна залоза
дифузно збільшена до 3-4 ст. іноді з нали-
Чієм вузлів, щільної консистенції, смещае-
травня. Клінічних проявів дисфункції
щитовидної залози, як правило, немає. при
великих розмірах зоба іноді виникає сдав-
ня стравоходу з дисфагією, здавлення віз
Вратна нерва з осиплостью голосу. цифри
белко під зв'язаного йоду, Т. не змінені.
Мета лікування: лікування пацієнта або досягнень-ження стійкою клин ико-лабораторної ремісії з со-зберіганням задовільної якості життя.
• купірування невідкладних станів;
• організація лікування (спеціалізоване від-
поділ, загальнотерапевтичне відділення, по-
ліклініка);
• планова терапія (консервативна, при необ-
ності - хірургічне лікування);
• підтримує реабілітаційна терапія.
Невідкладні стани і їх купірування на догоспітальному етапі
Тиреотоксичний криз розвивається у хворих важким тиреотоксикозом після операції струмек-томии та інших оперативних втручань (тонзіл-лектомія, холецистектомія, екстракція зуба), при раптовій відміні антитиреоїдних препаратів, при токсикозі вагітних. Іноді криз може бути пер-виття клінічною маніфестацією недіагностованим-ного тиреотоксикозу.
Клініка: головний біль, збудження, безсонна-ца, нудота, блювота, пронос, профузне потовиділення. Гіпертермія до 38-39 ° С. Тахікардія до 160-180 в 1 хв, пароксизми тахіаритмії. Гіпотонія. Шкіра гаряча, волога. Тремор повік, пальців рук. Екзоф-тальм. При подальшому розвитку симптоматики -сознаніе сутінковий, різко виражене двигун-ве занепокоєння, дезорієнтація, різні степу-ні затемнення свідомості аж до коми.
У крові лейкопенія, нейтропенія, лімфоцитоз, збільшена ШОЕ, гіпоглікемія, високі цифри # 932 ;. Т4. зниження кортизолу.
• Йодид натрію 10% 10-20 мл внутрішньовенно ка
пельно або 1% розчин Люголя в дозі 100
200 кап. крапельно у вену на 1 л 5% глюкози.
Розчин Люголя краще готувати з натрієвої, а
НЕ калієвої сіллю йодиду. наступні вве-
дення люголевскім розчину виробляються в
шлунок через зонд або в мікроклізмі, тоді
загальний обсяг введеної рідини не превиша-
ет 50-75 мл. Після поліпшення стану біль-
ного треба перейти на пероральний прийом пре-
парата в дозі 30-40 кап. з молоком 3 рази на день.
• Мірою екстреної допомоги є введення
через шлунковий зонд 60-100 мг мерказолі-
ла. На 2-3 добу мерказолил призначається Перо-
рально в дозі 10-20 мг 3 рази на день.
• Обзидан внутрішньовенно повільно по 1 мг через
4 ч, до сумарної дози 5 мг / сут або перораль-
але по 40 мг до 4-5 разів на добу.
• Глюкоза 10-20% розчин в вену, до 500-800 мл / сут
(# 925; # 914 ;! Коригуючі дози інсуліну!).
• Преднізолон в вену крапельно до 200-400 мг / сут
або гідрокортизон в дозі 250-500 мг / сут.
• Вплив на провокуючий фактор - ан-
тібіотікі при інфекції, дезинтоксикация
при наявності показань (алкогольна інток-
сікація і ін.). Вологі обгортання при ги
пертерміей.
Дифузний токсичний зоб