Пілокарпіну гідрохлорид добре всмоктується через слизові оболонки шлунка, кишок і через 15-20 хв надає резорбтивну дію. Саме при такому шляху введення препарат наибо-леї токсичний, що може привести до виникнення гострого отрав-лення. Мінімальна смертельна доза при прийомі через рот склад-ляет 60 мг, токсична доза - понад 20 мг.
Патогенез і симптоми отруєння. У патогенезі гострого отруєний-ня м-холиномиметиками провідна роль належить дисфункції вегетативної нервової системи, що наступає внаслідок різкої сти-муляці холинергических елементів ряду систем і органів.
Симптомами гострого отруєння мускарином (мухомором), пілокарпіну гід-рохлорідом (ацеклідин) є: рясне слиновиділення, профузний піт, почервоніння обличчя, нудота, блювота, біль у животі, пронос. Зіниці звужені, зір неясне через спазм акомодації. При прогресуванні отруєння можуть спостерігатися: розлади ритму серця, значне зниження артеріального тиску аж до колапсу. Внаслідок спазму бронхів і посиленої секреції брон-хіальних залоз дихання утруднене, поверхнево, спостерігаються ціаноз, судоми. Смерть настає через асфіксії.
Засобом антидотной терапії при отруєнні м-холіноміметі-ками є атропіну сульфат, який вводять під шкіру у вигляді 1 мл 0,1% розчину повторно (з інтервалами 10 хв), до 3 разів (при наявності показань). У важких випадках препарат може бути вве-ден внутрішньовенно повільно.
При попаданні отрути всередину промивають шлунок суспензією активованого вугілля, 0,1% розчином перманганату калію з подальші-щим введенням суспензії активованого вугілля, сольового проносного. Призначають високу клізму. При асфіксії - штучна венти-ляція легких, реанімаційні заходи У разі розладу кровообігу під шкіру вводять камфору, корду-хв, кофеїн-бензоат натрію.
Лікування гострих отруєнь, 1982 р
Ще статті про гострих отруєннях: