Відповідно до особливостей технологічного процесу птахівницькі підприємства яєчного напрямку підрозділами-ють на підприємства з повним (закінченим) циклом виробниц-ства і з неповним циклом (спеціалізовані на окремих виробничих процесах). Великі птахофабрики яєчного напрямку зазвичай мають закінчений цикл виробництва. Неповний цикл характерний для птахофабрик і інших специали зірованних 'господарств невеликих розмірів і основної маси інших господарств (включаючи фермерські). Вони не мають стад роди-нізації форм, не займаються інкубацією яєць, забоєм і пере-боткой птиці.
На підприємствах яєчного напрямку з закінченим циклом виробництва створюють такі цехи: промислового стада курей-несучок, батьківських форм, інкубації, вирощування мо-лодняка до 60-денного, ремонтного - до 140-денного віку.
Клітини обладнані механізмами для напування птиці, роздачі кормів, збору яєць, видалення посліду. Оптимальна температура в приміщеннях 15-18 ° С при вологості повітря 60-70%.
При підлоговому утриманні курей-несучок використовують комп-ЛЕКТА обладнання «Промисловий I», «Промисловий II». Птах знаходиться на підлозі на глибокій підстилці, планчатий і сет-чатих підлогах і в вольєрах. Щільність посадки на глибокій подстил-ке до 5 курей на 1 м 2. а при планчатий і сітчастих підлогах до 6.
Цех батьківських форм мають тільки ті птахофабрики, де про-переводять інкубацію яєць та вирощування ремонтних молодиць. Ос-новних його завдання - безперебійне (відповідно до графіка) забезпечення цеху інкубації необхідним числом висококаче-ських гібридних яєць. Для їх отримання птицю обох статей з-тримають спільно. Таке стадо щорічно оновлюють шляхом завезення з племінних заводів або племінних господарств-репродукторів яєць або розділених по підлозі добових курчат.
У господарствах, що завозять племінні яйця, проводять розділі-ву інкубацію вихідних ліній або батьківських форм гібрид-ної птиці. Отриманий добовий молодняк маркують окремих-но. При цьому курочки батьківської форми надходять в промисло-ву групу, а півники материнської - для вирощування на м'ясо.
Необхідна поголів'я курей в стаді батьківських форм залежить від розміру приміщень для промислового стада, несучості, виходу інкубаційних яєць, в кондиційного молод-молодняку, тривалості використання курей промислового стада. Для більш рівномірного отримання інкубаційних яєць стадо в більшості випадків комплектують багаторазово (до 6-7 разів на рік).
Цех вирощування молодняка до 60-денного віку отримує су-точних курчат з інкубаторного цеху свого підприємства або від місцевої інкубаторно-птахівничої станції. Молодняк, пред-призначений для ремонту стад батьківських форм і промисло-ного, вирощують роздільно. Для цієї мети курчат беруть великими партіями, з тим щоб одночасно заповнити пташиного-ник або зал. Застосовують різні способи вирощування молодняк-ка: в клітинах і на підлозі (з використанням соляріїв і вигулів і без них). При клітинному способі вирощування молодняку до 60-денного віку курчат розміщують в будинках мiсткiстю 20-70 тис. Голів. Пташники обладнують спеціалізованими клітинними батареями: КБЕ-1 різних модифікацій (1-30 днів), КБМ-2 (31-60 днів).
Широке застосування клітинного вирощування молодняка обумовлено його високою економічною ефективністю: на 1 м 2 підлоги курчат розміщують в 3-4 рази більше, ніж на підлозі; капита-ловложенія в розрахунку на 1 голову вище в 3-3,5 рази. Хороші са-тарних-гігієнічні умови сприяють зниженню витрат кормів і поліпшення обслуговування поголів'я.
Для підлогового вирощування молодняка 1-60-денного воз-раста використовують типовий пташник на 10-20 тис. Голів. Всередині він розділений на секції місткістю 1-2,5 тис. Курчат. На 1 м 2 площі з глибокою підстилкою розміщують молодняк віком 1-30 днів по 25 голів і в віці 31-60 днів по 16 голів. Пташиний-ник обладнаний комплектом устаткування «Бройлер-10». Корми в накопичувальний бункер завантажують кормораздатчиком ЗСК-10. За-мет і підстилку видаляють за допомогою скреперної установки. В по-розміщенні є водопровід, каналізація, приточно-витяжна вентиляційна система з підігрівом припливного повітря.
Незалежно від способу утримання в 60-денному віці пе-Тушков здають в цех для відгодівлі та забою на м'ясо, а курочок - в цех вирощування ремонтного молодняку.
У цеху вирощування ремонтного молодняку містять поголів'я у віці 61-120 днів в клітинах або на підлозі на глибокій подстил-ке. Найбільш прогресивний і поширений в сучасному птахівництві спосіб - клітинне безпересадкове вирощування ремонтних молодиць віком 1-120 (140) днів (клітинні бата-реї КБА-4, КБУ-3, БКМ-3, КБМ-3, Р-15) і 61 -140 днів (клеточ-ні батареї КБН-1, ОБН, АПЛ, Р-21) з подальшою передачею в обох варіантах в цехи промислового стада курей-несучок або батьківських форм. У комплектах клітинних батарей будь-якого типу конструкцій передбачені комплексна механізація основних виробничих процесів і дотримання параметрів плотнос-ти посадки, фронтів годування і напування з урахуванням біологічних особливостей молодняку різного віку.
У акліматизатор для вирощування на глибокій підстилці, на сітчастих або планчатий підлогах розміщують 2-місячних молодиць по 9 на 1 м 2. Ремонтне поголів'я знаходиться в закритих примі-пах або в соляріях і на вигулах. Як і при клітинному способі, ретельно дотримуються програму стримування передчасно-го статевого дозрівання птиці за допомогою факторів зовнішнього сере-ди - спадної світлового дня і обмеженого кормленіея. Це дозволяє сповільнити на 25-30 днів статеве дозрівання моло-док, але збільшити на 1-2міс термін експлуатації курей-несучок, масу яєць і поліпшити якість шкаралупи. Для механізації вироб-вальних процесів використовують обладнання «Смена-ЮМ» і «Зміна-20М».
Крім розглянутих на великих птахофабриках яєчного на-правління можуть бути і інші цехи (підрозділу): кормоприготувальних, відгодівлі та боенской переробки вирощених зайвих півників яєчних кросів на м'ясо з холодильником, сор-вання, маркування та упаковки яєць і тушок птиці, утилізації посліду, відходів забою і полеглої птиці.
Виробництво м'яса бройлерів. Бройлер - гібридний м'ясної курча до 60-70-денного віку (байдуже якої статі) живою масою 1,5-1,8кг, одержуваної на основі спеціалізованих ванного вирощування, що забезпечує інтенсивне зростання, мяс-ву скоростиглість, високу конверсію кормів та відмінні мяс -ві якості.
Виробництво бройлерів за інтенсивними технологіями базується-ється на таких основних принципах: використання високо-продуктивної гібридної птиці; застосування повнораціонних сухих комбікормів; вирощування поголів'я в пташниках, осна-щених сучасними технічними засобами, з повною меха-нізації і автоматизацією виробничих процесів; осуще-ствленіе процесу виробництва на основі технологічних карт-графіків, які забезпечують цілорічне і ритмічне вирощені-вання поголів'я; суворе виконання ветеринарно-санітарних вимог, що дозволяють досягати високої схоронності птахо-ці. В результаті отримують в рік з кожного квадратного метра пло-щади приміщень 120-140 кг м'яса при вирощуванні на глибокій підстилці, 190-200 кг - на сітчастих підлогах, 220-260кг -в кле-точних батареях. На 1 ц приросту витрачають 2,5-3 ц корм. од.
Бройлерів вирощують зазвичай в типових широкогабаритних пташниках підлоговим способом на глибокій підстилці. В одному пташнику розміщують 10-20 тис. Курчат. Пташник на 20 тис. Місць має два зали на 10 тис. Голів кожен і допоміжні примі-щення. Ємність пташника або ізольованого відділення його дол-жна відповідати денний пропускної здатності забійного цеху, так як все поголів'я бройлерів здають на забій протягом дня. Щільність посадки курчат 18-20 голів на 1 м 2 підлоги, період Вира-вання 8-9нед при досягненні живої маси 1,5-1,6кг. Для забезпечення цілорічного виробництва бройлерів відпо-відно організовують і інкубацію яєць, отримуючи великі партії добових курчат (по 10-20 тис.), Що дозволяє відразу заповнити один пташник. Основні виробничі процеси вирощува-ня при підлоговому утриманні механізовані. При цьому звичайні-но використовують системи «Бройлер-10» і «Бройлер-20», включаю-щие електрообігрівачі, бункера для кормів і кормораздатчі-ки, автоматичні поїлки, пристосування для поділу залу на окремі брудери і т. Д.
Дедалі більшого поширення набуває клітинне вирощува-ня бройлерів (в батареях КБЕ, КБМ-2, КБУ-3, БКМ-ЗБ, БГО-140 і ін.), Яке забезпечує (в порівнянні з підлоговим) збіль-личение щільності посадки в 2, а виходу продукції з одиниці площі в 2,3-2,5 рази, скорочення терміну відгодівлі на 1 тиждень.
Виробництво м'яса качок. Від однієї несучки при раціональній організації галузі можна отримати 140-150 каченят загальною живою масою 300-350кг при витратах на кожен кілограм 3-4кг корм. од.
Більшість утководческіх підприємств має цехи або фер-ми: стада батьківських форм, інкубаційний, вирощування ре-ремонтних і окремо м'ясних каченят (останній має провідне зна-чення). Для забезпечення цілорічної інкубації в стаді роди-нізації форм проводять двох-триразове комплектування - сме-ну качок, з тим щоб кожну групу містити протягом 4-6 міс, використовуючи перший цикл найбільш інтенсивної яйцекладки.
Способи вирощування каченят на м'ясо різноманітні: на глибокій підстилці, сітчастих або планчатий підлогах, в клітинних батареях, літніх таборах і на відгодівельних майданчиках, а також при різних їх поєднаннях. На великих утководческіх підприємствах і в інших спеціалізованих господарствах найбільш широко примі-няют метод трифазного вирощування молодняка з двома пере-садками: каченят у віці 1 - 10 днів містять в клітинних батареях КБЕ-1, 11-20 днів - у акліматизатор на глибокій підстилці ( або в клітинних батареях КБМ-2) і з 21-31-го дня до зняття на забій (у 55-60 днів) - в дообладнаних акліматизатор (або в переобладнаних клітинних батареях КБН-1). Якщо господарства мають у своєму розпорядженні хорошими водоймами, влітку їх використовують для вигу-ла каченят, яких на ніч заганяють в пташники або на відгороджений-ні ділянки узбережжя. На берегах водойм встановлюють наві-си або курені для захисту від сонця. При щільності посадки на 1 га водного дзеркала 200-250 каченят годування їх організовують вранці і ввечері подрібненим зерном і його відходами.
Найбільш раціональний забій каченят в 60-65-денному віці при живій масі 3-3,2 кг, коли у них ще не почалася линька пера, під час якої зростання птиці сповільнюється.
Виробництво м'яса індиків. Индейководства - одна з перспек-тивних галузей птахівництва, продукцією якої є м'ясо, що володіє високими харчовими, дієтичними, смаковими-ми і кулінарними якостями. Оптимальний вік забою індю-шат-бройлерів легких і середніх кросів 13-17 тижнів, коли вони мають живу масу 4-6 кг (при витраті на 1 кг приросту 2,5-4 кг корму), важких кросів 20-24 тижні з живою масою 10-14 кг. За рік від середньої несучки можна отримати 80-100 яєць і произве-сти понад 400 кг м'яса.
Зазвичай до складу індейководческіх підприємств (ферм) входять цехи: батьківських форм (з інкубаторієм), вирощування ремон-тного молодняку і відгодівлі (останній є головним, так як визначає розміри і технологічні особливості роботи перших двох).
Виробництво м'яса гусей. Завдання гусеводства - виробництво м'яса, жиру, жирної печінки, а також цінного для легкої промисло-вості сировини - пера і пуху. Гуси, що володіють високою скорос-ма зростання, до 8-9-тижневого віку (оптимальному для забою) досягають в середньому 4-5 кг (при витраті на 1 кг приросту живої маси 3 корм. Од.). Важлива особливість гусей - здатність по-требляют велика кількість зелених і соковитих кормів.
Гусеводческой підприємства (ферми), як і інші галузі мяс-ного птахівництва, мають цехи: батьківського стада (інкубації), ремонтного молодняка, відгодівлі (останній зумовлює тих-монолог і організацію функціонування двох інших). При формуванні маточного стада враховують, що статева зрілість у гусок починається у віці 275-350 днів. На другому році життя вони дають яєць на 15-25% більше, а на третьому році - на 25-30% більше, ніж в перший рік. Гусок батьківського стада містять до 3-4 років, гусей - до 4-5. Для отримання інкубаційних яєць круглий рік важливо забезпечити дві яйцекладки: весняно-зимову і осінньо-зимову, що дозволяють отримувати від кожної голови 50-80 яєць. Для ремонту маточного стада щорічно на кожні 100 голів вирощують 30-40 молодих гусей. Зібрані яйця (кращі птахо-ці дають до 180 яєць на рік) направляють на інкубацію.
В даний час в країні застосовують такі способи від-корми молодняку на м'ясо: з добового до 20-денного віку його вирощують в переобладнаних клітинних батареях КБМ-2, а з 21- до 65-денного - в пташнику на підстилці з використанням соляріїв. З добового до 20-30-денного віку гусенят розміщається-ють в обігріваються пташниках на сітчастих підлогах із застосуванням гідрозмиву посліду, а з 21-31-денного до 65-денного - в пташниках на підстилці з використанням соляріїв; з добового до 65-денного містять без пересадки в пташниках на підстилці із використанням користуванням соляріїв. Нерідко в теплу пору року багато хо-дарства організовують дорощування гусенят з 21-денного віку в таборах або на відгодівельних майданчиках з полегшеними навісами поблизу водойм. У цих випадках встановлюють годівниці для вологих мешанок, зелені, мінеральних кормів, а при скармлі-вання гранульованих кормів - бункерні годівниці БСУ-0,5. При пасовищному вирощуванні (з підгодівлею концентратами з розрахунку 1,5-2 кг на 1 кг приросту живої маси) гусенят збирають в гурти, що закріплюються за пташницею з помічником (зазвичай по 250-500 голів на 1 га). Випас проводиться вранці і ввечері. Днем птах знаходиться у водойми або в кущах, вночі - в побудуй-ках або в пересувних таборах. Гусей на м'ясо реалізують в возрас-ті 60-70 днів при живій масі 4-5 кг.