Виконання поставлених перед АТП завдань вимагає застосування раціональної системи управління, що забезпечує ефективне керівництво колективом працівників, зайнятих на підприємстві, ж оперативне рішення всієї сукупності господарських по-просо.
Планування передбачає прийняття рішення про те, яким лолжно бути підприємство і що повинні робити працівники підпри-ємства, щоб досягти мети (цілей).
Організація - це створення певної структури виробництва і управління на підприємстві, що включає подразде-лення, служби, відділи, пов'язані між собою.
Мотивація (стимулювання), тобто створення внутрішнього по-буждения до дій, є результатом складної сукупність-ності потреб, які постійно змінюються.
Контроль як функція управління передбачає відстежуючи-ня ходу виконання прийнятих рішень і своєчасне при-нятие заходів щодо усунення недоліків в роботі.
Адміністративно - розпорядчі методи припускають прямий вплив на волю виконавців шляхом управлінських команд.
Економічні методи враховують економічні інтереси учасників виробництва (матеріальне стимулювання праці, застосування штрафних санкцій і т.д.).
Правові методи передбачають дотримання господарюючими суб'єктами встановлених і діючих в країні законів і законодавчих норм.
Для здійснення поточного керівництва діяльністю на АТП створюється виконавчий орган - дирекція, яку очолює генеральний директор і в яку крім нього входять перший заступник генерального директора, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів та філій предриятия.
Генеральний директор підприємства:
• забезпечує виконання поточних і перспективних планів;
• організовує підготовку і виконання рішень ради засновників і представляє звіти про їх виконання;
• розпоряджається майном підприємства, включаючи його грошові кошти;
• в установленому порядку приймає на роботу і звільняє з роботи персонал підприємства, вирішує питання оплати праці та її стимулювання;
• представляє підприємство у відносинах з органами державного управління, організаціями, підприємствами, установами з усіх питань діяльності підпри-ку;
• в межах своєї компетенції видає накази та распоря-вання, обов'язкові для персоналу підприємства;
• виконує інші функції, що випливають із статуту.
Власник майна може наймати керуєте-ля підприємства шляхом підписання контракту.
На державних і муніципальних підприємствах правом на укладення контракту з керівником підприємства облада-ет власник підприємства в особі засновника. При цьому для укладення контракту необхідно рішення трудового колективу, прийняте загальними зборами колективу і його виборним органом - радою трудового колективу.
Якщо власником майна підприємства є праце-вої колектив, контракт від його імені укладає ради трудового-го колективу. Власник майна має право самостійно-тельно укладати контракт з керівником підприємства.
Слід зазначити, що організаційна структура в значитель-ної мірою залежить від розмірів підприємств. На великих перед- підприємствах управлінням займаються виключно профессио-нальні наймані менеджери. Власники підприємства є-ються, як правило, власниками контрольного пакета акцій і відокремлені від безпосередньої участі в процесі виробництва. Для середнього підприємства характерна наявність найманих осіб, які займаються розумовою працею (маркетолога, бухгалтера і т.д.). Власник такого підприємства сам виконує функції об-ного керівництва фірмою, визначає стратегію її розвитку, контролює роботу різних служб і веде переговори з клі-ентамі. На малих підприємствах керівник здійснює не-посереднє управління колективом; він має прямий кон-такт зі своїми працівниками, клієнтами та іншими суб'єктами ринку.
Керівник АТП несе відповідальність:
• за неналежне виконання або невиконання своїх дол-жностних обов'язків, передбачених цією дол-жностной інструкцією, - в межах, визначених дей-ціалу трудовим законодавством української Феде-рації;
• правопорушення, вчинені в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених дійства-ющим адміністративним, кримінальним та цивільним за-ством Укаїни;
• завдання матеріальної шкоди - в межах, визна-чених чинним цивільним законодав-будівництві Укаїни.
На великих АТП організація керуючого впливу на об'єкт передбачає наявність і застосування наступних типів структур управління.
Лінійна: управлінський вплив на об'єкт можуть переда-тися тільки однією посадовою особою - керівником об'єктивним та, який отримує офіційну інформацію тільки від не посередньо підлеглих йому осіб. У чистому вигляді цей тип структури не застосовується, оскільки надмірно великий шлях інформації знижує оперативність керівництва. Крім того, кожен керівник не може бути фахівцем у всіх областях управління.
Функціональна: керуючі впливу надходять від раз-особистих відділів, служб визначеної компетенції.
У чистому вигляді функціональна структура теж не застосо- ється, тому що дуже важко заздалегідь виявити і повністю розбраті-ділити всі функції управління між підрозділами і від-справами апарату управління. Крім того, не виключено ухвалення суперечливих рішень з питань, що належать до когось петенціі різних фахівців, що суперечить принци-пу єдиноначальності.
Штабна: організація при різних ланках лінійної струк-тури відповідних функціональних підрозділів (штабів). Основна роль цих підрозділів - виконання підготовчих-них операцій по розробці проектів рішень, які всту-пают в силу після їх затвердження відповідними лінійними керівниками. Прикладами таких штабів є планово-економічний, виробничо-технічний, бухгалтерський, маркетинговий відділи і т.д.
Цей тип структури управління є найбільш розпо-странения. У той же час жодна з охарактеризованих струк-тур управління не носить універсального характеру і не може бути єдино можливою у всіх випадках.
Загальною вимогою до розробки відповідної структу-ри управління підприємством є принцип системного побудови організації, що забезпечує комплексність управління всіма сторонами виробничо-господарської і соці-ально-економічної діяльності.