Технічне діагностування (далі діагностування) є складовою частиною технологічних процесів приймання, ТО і ремонту автомобілів і являє собою процес визначення технічного стану об'єкта діагностування
Основними завданнями діагностування на СТОА є наступні: загальна оцінка технічного стану автомобіля і його окремих систем, агрегатів, вузлів; визначення місця, ха-рактер і причин виникнення дефекту (в першу чергу це відноситься до дефектів, що впливає на безпеку дорож-ного руху і чистоту навколишнього середовища); перевірка і уточнити-ня несправностей і відмов в роботі систем і агрегатів авто-биля, зазначених в замовленні-наряді його власником або виявлених в процесі приймання, ТО і ремонту; видача інформації про технічні фо-ком стані автомобіля, його систем і агрегатів (в тому чис-ле прогнозування залишкового ресурсу) для управління ТО і ремонтом, т. е. підготовки виробництва і раціональної техно-логічної маршрутизації руху автомобіля по виробництв-венним ділянкам СТОА; визначення готовності автомобіля до державного періодичного технічного огляду; конт-роль якості виконання робіт ТО і ремонту автомобіля, його систем і агрегатів; створення передумов для економного ис-користування трудових і матеріальних ресурсів як з боку СТОА, так і з боку власника автомобіля; опосередкований вплив на зниження числа дорожньо-транспортних пригод та інших негативних наслідків масової автомобілізації.
Відповідальність за рішення перерахованих завдань на СТОА покладається на технічного керівника станції.
Специфіка організації процесу використання діагности-го обладнання на СТОА значною мірою обумовлюючи-ється тією обставиною, що діяльність СТОА на відміну від АТП спрямована в основному на задоволення потреб власників індивідуальних автомобілів в технічних воздейст-вах, які вони вважають необхідними в даний момент. Особливо характерно це проявляється в післягарантійний період експлуатації автомобілів.
При визначенні дійсної потреби в тих чи інших видах робіт на СТОА виходять, як правило, з наступних факторів: чи має автомобіль несправності в справжній мо-мент, які агрегати і вузли знаходяться на стадії відмови і який їхній залишковий ресурс (останнє визначити найбільш складно) .
Усі несправності і відмови, що виникають в процесі експлуатації автомобілів, супроводжуються шумами, вібрація-ми, стукотами, пульсаціями тиску, змінами функціональних-них показників (зниженням потужності, тягового зусилля, тиску, продуктивності і т. Д.). Ці супутні неисправ-ності і відмов ознаки можуть служити діагностичні-кими параметрами. Діагностичний параметр побічно характеризує працездатність елемента (системи, агрегату) машини.
Одним з основних вимог, яким повинна відповідати організація робіт на СТОА, є забезпечення гнучкості технологічних процесів в зонах ТО і ремонту, можливість різних поєднань виробничих операцій. Роль зв'язків-ного елемента управління виконує діагностування (рис. 4.1).
На практиці застосовуються такі форми діагностування-ня:
комплексне, т. е. перевірка всіх параметрів автомобіля в межах технічних можливостей обладнання. Окремим випадком комплексного діагностування є експрес-діагностування, при якому обсяг робіт обмежений в першу чергу вузлами, що впливають на безпеку руху;
вибіркове, при якому здійснюються перевірки, заявлений-ні власником автомобіля. В цьому випадку всі операції діагностування розбивають на перевірки окремих систем авто-мобіля. За власником залишається право самостійного вибору тієї чи іншої роботи. Така форма дозволяє варь-іровать обсяги діагностування залежно від технічного стану автомобіля, і тому вона більш гнучка, ніж комплексне діагностування.
Розглянуті форми діагностування більше придатні для профілактичної перевірки технічного стану автомобіля, т. Е. Для тих випадків, коли необхідно отримати висновок про несправності того чи іншого агрегату, вузла. Однак якщо в процесі профілактичної перевірки буде виявлено неис-правность і виникає необхідність уточнення її причини, то для рішень цього завдання можуть знадобитися спеціальні мето-ди та засоби діагностування.
В процесі виробництва на СТОА виконуються наступні види діагностування: заявочний діагностування Д3; діагнос-тирование при прийманні автомобіля на СТОА Дп; технологи-чеський діагностування при ТО і ремонті автомобіля, свя-занное з регулюваннями, Др; контрольне діагностування Дк.
Заявочний діагностування Д3, що отримало на СТОА найбільшого поширення, проводиться за заявкою власника автомобіля відповідно до заповненими в зоні приймання до-кумента. Цей вид діагностичних робіт доцільно проводити в присутності власника автомобіля для отримання повної та об'єктивної інформації про стан технічного-кого кошти. Д3 здійснюється на ділянках діагностується-вання або на окремих спеціалізованих постах (напри-заходів, перевірка кутів установки або балансування коліс). В окремих випадках тут же проводиться усунення несправності-ностей (заміна свічки запалювання, регулювання карбюратора і т. П.). Кінцевим результатом цього виду послуг є контрольно-діагностична карта, в яку занесені результати діагностування та надані рекомендації щодо усунення виявлених несправностей.
Діагностування при прийманні автомобіля на СТОА Дп призначене для уточнення технічного стану автомобіля і необхідного обсягу робіт, які в основному визначаються-ються на основі заявки його власника і суб'єктивних даних візуального і органолептичного контролю на ділянці приймання. Однак для 15-20% автомобілів потрібно більш глибока перевірка. В цьому випадку автомобіль направляють на ділянку діагностування або на пост ТР, якщо характер дефекту не може бути визначений без розбирання складальних одиниць і агре-гатов. При Дп коригується маршрут автомобіля по вироб-вальних ділянкам СТОА і здійснюється діагностування його систем і агрегатів, що впливають на безпеку руху.
Діагностування автомобілів при ТО і ремонті Др в основному використовується для проведення контрольно-регулювальних робіт, уточнення додаткових обсягів робіт, перед-бачених талонами сервісних книжок (по ТО) і заявкою власника (по ТР). За результатами Др може виникнути необхідність виконання додаткових обсягів робіт, кор-ректіровкі маршруту переміщення автомобіля до робочих пос-там виробничих ділянок СТОА. У разі відсутності відповідних засобів діагностування на виробничих ділянках ТО і ремонту роботи Др можуть виконуватися на спеціалізованих постах для Д3.
Застосування діагностичних засобів при ТО і ТР авто-білів дозволяє істотно знизити трудомісткість проведення багатьох контрольно-регулювальних робіт, підвищити їх якість за рахунок виключення розбірно-складальних робіт, пов'язаних з необхідністю безпосереднього вимірювання структурних параметрів автомобіля (зазору між контактами прерій-Ватель, важелями і штовхачами клапанів і т. п.). Економія часу може бути отримана і за рахунок скорочення подгото-вительно-заключних операцій, наприклад, при перевірці тягових якостей автомобіля або трансмісії.
Контрольне діагностування Дк проводиться для оцінки якості виконаних на СТОА робіт по ТО і ремонту автомобіля, його систем і агрегатів. Якість виконаних робіт може бути перевірено на діагностичному обладнанні, маю-щемся на СТОА. Наприклад, перевірка тягових якостей автомобілів при випробуваннях на стенді з біговими барабанами дозволяє не тільки повністю замінити складну в сучасних умовах перевірку автомобілів на дорозі, але і швидко, точно встановити, чи відповідають ці показники технічними умовами чи ні. Те ж саме можна сказати щодо перевірки ходової частини, двигуна, електрообладнання, гальм авто-биля.
Сучасна діагностична апаратура дозволяє контро-лювати велику кількість параметрів легкових автомобілів. Однак використання її при контролі якості робіт по ТО і ТР у повному обсязі в більшості випадків недоцільний-но, так як призводить до значного його ускладнення. Тому число перевіряються параметрів повинно бути по можли-ності обмежена.
При виборі параметрів, що підлягають вимірюванню на ділянках технічного контролю, необхідно брати до уваги сле-дмуть факти. Вимірювані діагностичні параметри повинні давати уявлення про те, придатний або непридатний агрегат або система автомобіля до експлуатації після ТО і ТР.
Аналіз оснащеності СТОА діагностичним обладнанням, його розміщення за технологічними зонами, а також вивчення технічних можливостей обладнання і типових робіт по ТО 104
і ТР на станціях показують, що при контролі якості цільових перевірок згідно використовувати комплекси діагностичних операцій в різних поєднаннях в залежності від змісту виконуваних робіт. Це дозволяє отримати досить повне уявлення про технічний стан автомобіля, що пройшов ТО або ремонт. Наприклад, при контролі системи запалювання необхідно про-вірити не менше чотирьох параметрів: осциллограмму робочих процесів первинної і вторинної ланцюгів, пробивна напруга на свічках запалювання, кут замкнутого стану контактів прерій-Ватель і кут випередження запалювання. Перевірка меншого числа діагностичних параметрів не дає, як правило, доста-точного уявлення про якість обслуговування системи за-зпалювання.