ОРАТИ, пах'ать, пашу, тут працюєш; піднятий; паша; несов.
1. що. Розпушувати грунт (за допомогою машини або тяглової сили). П. трактором (тракторним плугом). Дрібно оре хто-н. (Також перен. Діє недостатньо поглиблено, продумано; розм.).
2. перен. Діяти, працювати багато і на совість (прост.). На роботі оре від дзвінка до дзвінка. люди
а ми руками махати (ост. про базіки і нероби).
• Ми орали (розм. Неодобр.) Про тих, хто приписує собі результати чужої праці по байці І. І. Дмитрієва «Муха».
Орати носом землю (розм. Шутл.) Впавши, тикатись особою в землю.
Орати сніг розпушувати, утворюючи вали або ущільнювати в цілях снігозатримання. Орати сніг снегопахамі.
сов. нд
-ашу, -ашешь; -аханний (до 1 знач.).
сущ. паханів, -я, пор. (До 1 знач.), Оранка, -и, ж. (До 1 знач.) І оранка, -і, ж. (До 1 знач.).
дод. орний, -а, -е (до 1 знач.). Орна техніка.
ОРАТИ, пахівать сівши. помсти, вимітати; і у нас кажуть: спахнуть, подпахнуть пил; бол. говір. виорати, попахати: подпаші міст, підмітати підлогу. Ще сіни-то і не пахани. Могили орати, олон. на поминках, обмітати, застелити хусточкою, і розмовляти вголос з без відповіді небіжчиками. | Твер. йти, ходити, ступати. Паші чи що! іди. | Загальна: дути, навіювати машВ, давати повітрю течія. З печі так і оре (пишіт) жаром. Не будеш орати на мене. З льоху оре холодом. Весняний вітерець оре. У цьому знач. говір. і пахнути однократн. Знати війнуло на нас негаразди! Після стрижки, Господь на овечок теплом пахне. Орати трубу, сівши. чистити. Орати смолу, сівши. сидіти, курити чи гнати, розуміючи всю роботу: подсочіть ліс, вирубати, звезти до ями і викурити. Орати хліб, м'ясо, влад. твер. рушати, кришити м'ясо, різати, кроїти хліб. Шусть в хату, пах дверима, мах. | Орати ниву, землю, кричати, підривати її під посів плугом, сохою, козулі. Оремо до глини, а їмо полову. Під озимину працюєш - з пооглядкой; на зяб працюєш - хоч шапка з голови звалися, що не оглянешся! Орати, так в дуду не грати. Ми цілини і зроду не пахівалі. Кладу не шукай, а землю паші, і знайдеш. Кричать плугом, а орють сохою. Або орати, або пісні грати. Поживеш щасливо, тільки паші Нелінивих. Хто не ледачий орати, той буде багатий. Чорт орав (дорогу, пику), та не заборонувати. Чи не кожен оре, хто хліб їсть. У селі орють, та полова хліб їдять; в місті не орють, та калачі їдять. Полову вітром вспахнуло. Він впахівается в чужу землю. Виорав казанок з грошима. Допаші смугу. Заорали багато, та посіяли мало. Леміш іспахался. На рать НЕ напашешься. Смуга надпахана, та покинута. Опахівают село від чуми. Відпахати нині зовсім. Попаш ще. Переорати ярину. Пріпашем ще Десятинку. Пропахав весь день. Розорювати цілину. Вітром папір спахнуло. Паханів пор. оранка ж. пахотьба півд. пашка, рілля ж. Орбан, дія по глаг. Паханів плугом, сохою. Пашка важка, земля заскорбла. Скоро рілля почнеться, скоро орати. | Рілля, зоране поле. Распаш ль я Пашенко, пісня. У нас оранки задоволений, пашенной землі. | петербурзькій. Оранка, пожни? | Рілля, зап. хліб, жито, жито. | Рілля, грунтознавець. занос, стільники у вулику, всі роботи бджіл. Чи не кожен ріллю оре, а всяк хліб їсть. Хоч хліби і хороші, а ріллю паші. Яка рілля, таке і брашно. Ріллю орють - руками не махають. На авось мужик і ріллю оре. Орний, до оранки, ріллі относящ. Орні гармати. Орні землі, під ріллею. Орні солдати, поселені. Пахотіна ж. Пахотіна пор. орна земля. | Див. Також пах. Оранка ж. пск. те саме. Пахотіна або рілля, орний. Пашенна хатинка, стан у далекій ріллі. Пахотнік, пашеннік м. Або орач, Пашник, пахатель і орала, селянин, хлібороб, хто оре. Чи не буде пахотніка, не стане і бархатніка. | Пашеннік, наймач, кортомщік ріллі, землі | Пашник, пашницею? ж. (Див. Пашіться) вологодск. хто в біді, бідолаха. Орачеві хліба не купити, не купувати стати. Був орала у мене, мерінок. да замучився. Орач, пахотніков тощо. Що особисто їх. Пахарскій, пахотнічій, до них относящ. Пахалка ж. Жартівливий. соха, або плуг. | Опахало, волоть, перянік, хвіст (для обметування). Пашеніна, рілля, оранка, зоране поле. Паші (а) ница ж. півд. пшениця; паші (а) але пор. Тамбо. півд. пшоно. Уроди Боже жито і пшеницю а всяку пашницю! зерновий хліб, все, що сіється, півд. Пашністие місця, рясні ріллею або оранку. Пашник м. Зап. орач, землероб, землероб; пашеннік, то ж, сіль. господар. Паша ж. зап. підніжний корм (ймовірно пажа, пасовисько). Пашелец м. Твер-Валд. наймач або кортомщік пустки. Пашенко пск. твер. висівки, висівки в місиві, для корму худоби. Пашенко пчлвд. на узи. Орні трави, посівні комплекси, кормові.
ОРАТИ 1. несов. перех. і неперех. Розпушувати, обробляти землю для посіву за допомогою спеціальних знарядь. 2. несов. неперех. устар. Віяти, дути, обдавати; опахівают.
ОРАТИ пашу, тут працюєш, несов. 1. що і без доп. Розпушувати, обробляти (землю) за допомогою т. Зв. відвальних знарядь - плуга, сохи. Орати поле. 2. без доп. Віяти, дути (устар.). Над лицарем інша махає гілками молодих беріз, і жар від них запашний оре. Пушкін. 3. що. Помсти (обл.). Орати підлогу. Ми орали (розм. Іронії.) - говориться про людину, до-рому хочеться показати, що і він брав участь в якій-н. роботі, хоча на ділі його участь є нікчемним і робота зроблена не їм (йде з байки І. І. Дмитрієва "Муха").