Від першого лиця
Рубрика «Від першої особи» - це відкрита розмова з провідними російськими фахівцями в сфері освіти - представниками міністерств, відомств, першими особами науково-дослідних інститутів і профільних установ. Журналісти порталу розмовляють з ними про сучасну систему освіти, про останні нововведення, про іспити і про вступну кампанію, про зміни в структурі вузів, шкіл, дитячих садів - словом, про все, що цікаво нашим читачам. Хочете поставити запитання самі? Пишіть нам, ми постараємося включити його в інтерв'ю.
Олексій Маслов:
Сучасний лекторій - це міні-спектакль
Лекція для таких майданчиків, як Парк Горького, полегшується?
Не треба ніколи полегшувати лекцію. Не треба вживати глибоко наукових термінів у публічній лекції, але якщо їх не уникнути, то треба їх пояснити. Тому що варто публіці на хвилину втратити інтерес, вона почне нудьгувати. З лекції адже можна піти, це навіть не театр, де незручно йти із зали, тут вони можуть взяти і піти або, як в Парку Горького, піти попити прохолодних напоїв і прийти назад. Якщо публіка сидить - але ж її ніхто не змушує сидіти, вони адже навіть квитків не купували, тобто немає фінансового стимулу - значить ти все будуєш правильно. Полегшувати ніколи нічого не треба, треба змінювати формат.
Будь-яка глибоко наукова академічність лекція буде нудна для широкої публіки
Університетські лектори не готові виходити на такі лекторії?
Я думаю, що більшість лекторів не готове виходити на такі лекторії, тому що це як вийти із зони комфорту, викотитися на публіку, яка може кинути в тебе якесь нетривіальне вираз, і ти нічого не зможеш довести. Публіка жорстока, може бути не особисто до тебе, а до теми, але лектор ж реагує. Я знав лектора, який боявся зустрічатися поглядом із студентами і читав лекцію, ставлячи перед собою портфель. Студенти це правильно розуміли, але вивести таку людину на публіку неможливо.
У мене був інший випадок, в Парку Горького маленька дівчинка, років 4-5, бігала навколо мене, поки я читав лекцію. У мене був дуже серйозний конкурент - бігає смішна дівчинка. Але ми з нею зжилися. Я дочитав лекцію, все було дуже мило. Не можна порівнювати університетську і публічну лекцію.
У вас бували лекції, коли ви розуміли, що не йде?
Ні, бувало щось краще, щось гірше. Найгірше, коли лекцію знімає телебачення і публіка починає себе вести неприродно. Коли публіка сидить, розвалившись, що природно, тому що лекція - це відпочинок, це нормально. Але і тут можна зробити так, щоб публіка забула про це, хоча це складно.