Особи, які отримали загальну освіту або здобувають загальну освіту і досягли віку п'ятнадцяти років, можуть укладати трудовий договір для виконання легкої праці, не завдає шкоди їх здоров'ю.
За згодою одного з батьків (піклувальника) та органу опіки та піклування трудовий договір може бути укладений з особою, які здобувають загальну освіту і досягли віку чотирнадцяти років, для виконання у вільний від отримання освіти час легкого праці, не завдає шкоди його здоров'ю і без шкоди для освоєння освітньої програми.
Особи, які отримали загальну освіту і досягли віку п'ятнадцяти років, можуть укладати трудовий договір для виконання легкої праці, не завдає шкоди їх здоров'ю. Особи, які досягли віку п'ятнадцяти років і відповідно до федерального закону залишили загальноосвітню організацію до отримання основного загальної освіти або відраховані з вказаної організації і продовжують отримувати загальну освіту в іншій формі навчання, можуть укладати трудовий договір для виконання легкої праці, не завдає шкоди їх здоров'ю та без шкоди для освоєння освітньої програми.
З письмової згоди одного з батьків (піклувальника) та органу опіки та піклування трудовий договір може бути укладений з особою, яка одержала загальну освіту і досягли віку чотирнадцяти років, для виконання легкої праці, не завдає шкоди його здоров'ю, або з особою, які здобувають загальну освіту і досягли віку чотирнадцяти років, для виконання у вільний від отримання освіти час легкого праці, не завдає шкоди його здоров'ю і без шкоди для освоєння освітньої програми.
Тривалість робочого часу учнів організацій, що здійснюють освітню діяльність, у віці до вісімнадцяти років, які працюють протягом навчального року у вільний від отримання освіти час, не може перевищувати половини норм, встановлених частиною першою цієї статті для осіб відповідного віку.
Тривалість робочого часу осіб у віці до вісімнадцяти років, які здобували загальну освіту або середню професійну освіту і які суміщають протягом навчального року здобуття освіти з роботою, не може перевищувати половини норм, встановлених частиною першою цієї статті для осіб відповідного віку.
для працівників у віці від п'ятнадцяти до шістнадцяти років - 5 годин, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 7 годин;
для учнів за основними загальноосвітніми програмами і освітніми програмами середньої професійної освіти, які суміщають протягом навчального року здобуття освіти з роботою, у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років - 2,5 години, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 4 години;
для працівників (включаючи осіб, які здобували загальну освіту або середню професійну освіту і працюють в період канікул) у віці від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років - 4 години, у віці від п'ятнадцяти до шістнадцяти років - 5 годин, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 7 годин;
для осіб, які здобували загальну освіту або середню професійну освіту і які суміщають протягом навчального року здобуття освіти з роботою, у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років - 2,5 години, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років - 4 години;
За угодою між працівником і роботодавцем можуть встановлюватися як при прийомі на роботу, так і згодом неповний робочий день (зміна) або неповний робочий тиждень. Роботодавець зобов'язаний встановлювати неповний робочий день (зміну) або неповний робочий тиждень на прохання вагітної жінки, одного з батьків (опікуна, піклувальника), що має дитину віком до чотирнадцяти років (дитини-інваліда віком до вісімнадцяти років), а також особи, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, виданими в порядку, встановленому федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації.
За угодою сторін трудового договору працівникові як при прийомі на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий час (неповний робочий день (зміна) і (або) неповний робочий тиждень, в тому числі з поділом робочого дня на частини). Неповний робочий час може встановлюватися як без обмеження терміну, так і на будь-який узгоджений сторонами трудового договору термін.
Роботодавець зобов'язаний встановлювати неповний робочий час на прохання вагітної жінки, одного з батьків (опікуна, піклувальника), що має дитину віком до чотирнадцяти років (дитини-інваліда віком до вісімнадцяти років), а також особи, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, виданими в порядку, встановленому федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації. При цьому неповний робочий час встановлюється на зручний для працівника термін, але не більше ніж на період наявності обставин, які стали підставою для обов'язкового встановлення неповного робочого часу, а режим робочого часу і часу відпочинку, включаючи тривалість щоденної роботи (зміни), час початку і закінчення роботи, час перерв у роботі, встановлюється відповідно до побажань працівника з урахуванням умов виробництва (роботи) у даного роботодавця.
Працівнику, який працює на умовах неповного робочого часу, ненормований робочий день може встановлюватися, тільки якщо угодою сторін трудового договору встановлено неповний робочий тиждень, але з повним робочим днем (зміною).
Частина перша ст. 108 доповнена реченням такого змісту
Протягом робочого дня (зміни) працівнику має бути надана перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин і не менше 30 хвилин, що в робочий час не включається.
Протягом робочого дня (зміни) працівнику має бути надана перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин і не менше 30 хвилин, що в робочий час не включається. Правилами внутрішнього трудового розпорядку або трудовим договором може бути передбачено, що вказаний перерву може не надаватися працівникові, якщо встановлена для нього тривалість щоденної роботи (зміни) не перевищує чотирьох годин.
Ст. 152 доповнено частиною третьою такого змісту
Робота, вироблена понад норму робочого часу у вихідні, святкові та неробочі дні і оплачена в підвищеному розмірі або компенсована наданням іншого дня відпочинку відповідно до статті 153 цього Кодексу, не враховується при визначенні тривалості понаднормової роботи, яка підлягає оплаті в підвищеному розмірі відповідно до частини першої цієї статті.
Ст. 153 доповнено новою частиною третьою такого змісту (частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою)
Оплата в підвищеному розмірі провадиться всім працівникам за години, фактично відпрацьовані у вихідний або неробочий святковий день. Якщо на вихідний або неробочий святковий день припадає частина робочого дня (зміни), в підвищеному розмірі оплачуються години, фактично відпрацьовані у вихідний або неробочий святковий день (від 0 годин до 24 годин).
Ст. 279 після слів "пунктом 2" доповнити словами "частини першої"
У разі припинення трудового договору з керівником організації відповідно до пункту 2 частини першої статті 278 цього Кодексу за відсутності винних дій (бездіяльності) керівника йому виплачується компенсація в розмірі, що визначається трудовим договором, але не нижче від трикратного середнього місячного заробітку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.