До об'єктів державної регіональної економічної політики відносять територіальні утворення, в межах яких здійснюється державне управління та місцеве самоврядування.
виробництво внутрішнього валового продукту (ВВП) на душу населення;
показники демографічної ситуації та якості життя людей;
техногенне навантаження економічних районів;
фінансовий стан і самозабезпеченість регіону;
активність інвестиційної політики; забезпеченість бюджетної сфери.
Згідно структури економіки регіону, виділяють індустріальні, індустріально-аграрні та аграрні території. Для успішної реалізації державної регіональної економічної політики необхідно враховувати міжрегіональні та міждержавні економічні зв'язки. Виділяють також експортно та імпортно орієнтовані території. Часто виділяють стратегічно важливі для держави території з метою можливого залучення іноземних інвестицій, зайнятості робочої сили, ефективного використання природних ресурсів. Сюди відносяться природні географічні і геополітичні характеристики територій, зокрема прикордонні, віддалені від основної території держави, приморські території.
Як бачимо, суб'єктно-об'єктні відносини мають динамічний характер. Реальною може бути ситуація, коли об'єкт виступає суб'єктом і навпаки. В умовах зростання ролі регіонів у розвитку держави і зміцненні її економічного потенціалу, територіальні громади, організації, колективи перетворюються з об'єктів регіональної політики в активних суб'єктів, які разом з державними органами істотно впливають на процес формування та реалізації регіональної політики.
Отже, держава відіграє провідну роль у формуванні та реалізації регіональної економічної політики. Вона визначає концептуальні засади та інституційні засоби регіональної політики, здійснює її правове, наукове та організаційне забезпечення.