Багатозмінному режим роботи - це такий режим, при кото-ром організація або її підрозділ (цех, ділянка) працює кілька змін протягом доби. Згідно ст.103 ТК Україна змін-ва робота вводиться в тих випадках, коли тривалість вироб-вальних процесу перевищує допустиму продолжитель-ність щоденної роботи. Такий режим може бути введений в організації також з метою більш ефективного використання обладнання, збільшення обсягу виробленої продукції або надання послуг.
Відповідно до ст.146 ТК Україна оплата праці працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими, небезпечними і іншими особливими умовами праці, обчислюються в підвищеному розмірі. ТК Україна не встановлює конкретного розміру надбив-вок за роботу в багатозмінному режимі. Дані надбавки можуть бути передбачені іншими нормативними актами.
Багатозмінному режим встановлюється в організаціях з не-переривчастим циклом виробництва, зупинення роботи яких неможливе. Тривалість роботи в кожну зміну не дол-жна перевищувати нормальне кількість робочого часу (при п'ятиденному робочому тижні - це 8 годин). При змінній роботі кожна група працівників повинна робити роботу протягом установленої тривалості робочого часу в відпо-відно до графіком змінності. Графіки змінності, як правило, є додатком до колективного договору. При такому режимі працівники організації протягом певного перио-да часу (найчастіше, місяці) працюють в різні зміни.
При багатозмінному режимі роботи графік роботи складу-ляется таким чином, що добу розбиваються на три зміни, одна з яких - нічна. Нічний вважається зміна, в якій не менше половини робочого часу припадає на час з 22 години вечора до 6 години ранку. Час роботи в нічну зміну скорочується на одну годину. Не допускається робота протягом двох змін підряд.
Загальна кількість робочих днів у році в умовах трехсмен-ного режиму роботи не повинна перевищувати загальну кількість робочих днів при одно- і двозмінній роботі.
За роботу у вечірній і нічний час при багатозмінному ре-жимі роботи працівникам організації нараховується доплата до основної заробітної плати.
- працівники молодше 18 років.
- жінки, які мають дітей віком до 3 років;
- працівники, що мають дітей-інвалідів, а також працівники, які здійснюють догляд за хворими членами їх сімей в со-ності до медичного висновку;
- матерів і батьків, які виховують без чоловіка (дружини) дітей у віці до 5 років, а також опікуни дітей у віці до 5 років.
Ці працівники мають право відмовитися від роботи в нічний час, при цьому зазначені працівники повинні бути в письмен-ной формі ознайомлені зі своїм правом відмови від роботи в нічний час.
Згідно ст. 154 ТК РФ, кожну годину роботи в нічний час оплачується в підвищеному розмірі. Конкретний розмір доп-лати встановлюється в кожному закладі. При цьому він не може бути менше того розміру, який передбачений в нор-мативно документах.
Ненормований робочий час
Під ненормованим робочим днем згідно зі ст. 101 ТК України розуміється особливий режим роботи, відповідно до якого окремі працівники можуть за розпорядженням роботодавця при необхідності епізодично залучатися до виконання сво-їх трудових функцій за межами нормальної тривалістю-ності робочого часу.
При цьому перелік посад працівників з ненорміро-ванним робочим днем підлягає встановленню колективним договором, угодою або правилами внутрішнього трудового розпорядку організації.
У випадках виробничої необхідності працівники з не-нормованим робочим днем можуть залучатися для виконан-ня покладених на них трудових обов'язків понад нор-мальної тривалості робочого часу. При цьому така переробка для цих працівників не вважається понаднормової роботою і не компенсується оплатою в підвищеному розмірі. Однак ці працівники не повинні залучатися до сістематічес-кою роботі в позаурочний час.
В якості компенсації за підвищену інтенсивність, бо-леї відповідальний характер праці та роботу в позаурочний час працівникам з ненормованим робочим днем повинен надавати пріоритет-ляться додаткова відпустка, що підтверджено ст. 119 ТК РФ.
Режим ненормованого робочого дня може встановлюватися також для працівників, зайнятих на умовах неповного робо-чий тижні (для працівників на умовах неповного робочого дня такий режим встановлюватися не може).
Питання про застосування режиму ненормованого робочого дня вирішується безпосередньо роботодавцем і працівником, і усло-вия такого режиму закріплюються в трудовому договорі або кол-колективному трудовому договорі (визначається коло працівників, за посадами яких може вводитися ненормований ра-бочій день). При цьому можуть використовуватися положення отрас-лівих трудових угод та галузеві (відомчі) пе-річковий посад працівників з ненормованим робочим днем.
Однак в обов'язковому порядку введення режиму ненорми-рованного робочого дня має супроводжуватися наданням третьому пільг. Якщо ж будь-яких компенсацій (у тому числі за рахунок організації) для працівників з ненормованим робочим днем не передбачено, то вважається, що роботи понад норму рабо-чого часу є понаднормові, і в обов'язковому по-рядку проводиться їх додаткова оплата.
Гнучкий робочий час
Згідно ст. 102 ТК Україна угодою сторін трудових відно-шень може встановлюватися режим гнучкого робочого време-ні, в рамках якого визначаються час початку, закінчення, а також загальна тривалість робочого дня.
Режим гнучкого робочого часу - це форма організації робочого часу, при якій "для окремих працівників або колективів організації допускається (в встановлених преде-лах) саморегулювання початку, закінчення і загальної продовж-ності робочого дня. При використанні режиму в орга-тельно порядку потрібна повна відпрацювання встановленого законом сумарної кількості робочих годин протягом облік-ного періоду (робочого дня, тижня, місяця та ін.).
Режим гнучкого робочого часу може встановлюватися в будь-яких організаціях, на будь-який зручний для співробітників термін або без обмеження строку.