Значення розрахункових кліматичних коефіцієнтів сезонності опору грунтів буде тим стабільніше, ніж глибше він розташований в грунті. Для зменшення впливу кліматичних умов на опір заземлення верхню частину заземлювача розміщують в грунті на глибину не менше 0,7 м. Отже, заглиблення стержня можна визначити за формулою
2. Визначаємо орієнтовну кількість вертикальних за-землітелей без урахування опору сполучної смуги:
де Rн - нормований опір розтікання струму заземлювального пристрою згідно з ПУЕ, Ом.
Для студентів електротехнічних спеціальностей
Нормовані значення величини опору розтікання струму заземляюшіх пристроїв (для електроустановок напругою до 1000 в)
Величини, наведені в табл. 3, справедливі при еквівалентному питомому опорі грунту 100 Ом ∙ м і менше. Якщо еквівалентний питомий опір ґрунту більше 100 Ом ∙ м, необхідно ці величини помножити на коефіцієнт k з = р екв / 100. Коефіцієнт k з не може бути менше 1 і більше 10 (навіть при великих питомих опорах грунту).
3. Визначаємо опір розтікання струму сполучної смуги:
де Ln, b - довжина і ширина сполучної смуги, м; t - заглиблення сполучної смуги; Тд - коефіцієнт сезонності для смуги (по табл. 2 - для смугових заземлювачів), коефіцієнт використання смуги (див. Табл. 4).
Формула для наближеного розрахунку
Довжину смуги можна визначити за попередньою кількістю вертикальних заземлювачів. Якщо прийняти що вони розміщені в ряд, то довжина смуги складе
де К - відстань між сусідніми вертикальними заземлювачами, м,
4. Визначаємо опір вертикальних заземлювачів з урахуванням опору розтікання струму сполучної смуги (для студентів електротехнічних спеціальностей):
5. Визначаємо остаточна кількість заземлювачів (для студентів електротехнічних спеціальностей):
Так як струми, розтікаються з паралельно з'єднаних одиночних заземлювачів, роблять взаємний вплив, зростає загальний опір заземлюючого контуру, яке тим більше, чим ближче розташовані вертикальні заземлювачі один до одного. Це явище враховується коефіцієнтом використання вертикальних заземлювачів, величина якого залежить від типу і кількості одиночних заземлювачів, їх геометричних розмірів і взаємного розташування в грунті.
Примітка. Значення коефіцієнтів дані з урахуванням того, що відношення довжини заземлювачів до відстані між ними дорівнює двом.
Знайдене кількість заземлювачів округляємо до найближчого більшого цілого числа.
4 *. Визначаємо опір одиночного заземлювача з урахуванням коефіцієнта використання:
5 *. Визначаємо загальний опір вертикальних заземлювачів з урахуванням опору сполучної смуги:
6 *. Визначаємо остаточна кількість заземлювачів
Обчислення кількість заземлювачів округляємо до найближчого більшого цілого числа.
За даними розрахунку складаємо ескіз контуру заземлення (план розміщення заземлювачів в грунті - вид зверху, з нанесенням розмірів) і ескіз одиночного вертикального заземлювача (рис. 2).